Розробники в Китаї розвивають особливі чат-боти, які допомагають людям упоратися зі стресом після смерті рідних чи близьких. Business Insider зважив переваги й вади такої ініціативи. Forbes вибрав основне з матеріалу.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Можливість поспілкуватися із ШІ-версією реальної людини – не революційна ідея. Існують програми на основі ШІ – скорботоботи, які відтворюють голос певної людини після того, як системі «згодовували» згадки про неї, її фото, листування чи записані розмови.
Але бум генеративного ШІ вивів скорботоботів на новий рівень та зробив їх доступними для ширшої аудиторії.
Перші версії таких програм потребували величезних обсягів даних. Тепер будь-яка людина чи інженер-початківець може згодувати мовній моделі деталі життя втраченого друга чи родича. Програма відтворить майже досконало вигляд людини та її думки.
«Сучасним технологіям не потрібен великий масив даних, аби ШІ зміг відтворити онлайн-версію потрібної людини», – сказав викладач інфоаналітики в Університеті Санта-Клари Хайбін Лю в розмові із Business Insider.
ШІ-системи, як ChatGPT, уже вивчили, як звучить людська мова та виглядає письмо, пояснює Лю. Потрібно лише надати деякі нюанси системі, щоб вона на «99% була схожою на потрібну вам людину».
Видання описує історію китайського інженера Ю, який дуже хотів поговорити зі своїм покійним дідусем. Про його досвід навіть зняли передачу на китайському державному телеканалі.
Спочатку відповіді «дідуся-бота» були дуже загальними, він лише віддалено нагадував Ю людину, яку він знав. На відповідь бота доводилося чекати 10 хвилин.
Що більше Ю завантажував даних про дідуся у систему, наприклад його листування з бабусею, то більше відповіді бота ставали схожими на його родича. Швидкість реакції бота теж поліпшувалася.
Ю залишився задоволеним, що зміг сказати дідусю, хоч і боту, недоказане. Так йому вдалося краще впоратися зі скорботою по померлому.
Скорботоботи у світі
Немає нічого дивного, що технології допомагають людям справлятися із болем втрати дорогих їм людей, зазначає психологиня Сью Морріс. Спочатку люди письмово записували історії про своїх покійних родичів, потім зберегти памʼять про померлих почали допомагати фотографії та відео.
У психологів навіть є така техніка для людей у скорботі, за якою людина говорила із порожнім стільцем, уявляючи на тому місці втраченого родича чи друга та його/її відповідь.
Скорботоботи – це така собі еволюція цього психотренінгу, вважає Морріс. Але треба бути обережними, бо прогрес із прийняттям втрати можна зруйнувати невдалою відповіддю бота.
У Китаї бум на «оживлення» померлих. ШІ може не лише відтворювати їхній стиль розмови у письмовому листуванні.
Онук «оживив» фотографію покійної бабусі за допомогою ШІ і поговорив із її чат-ботом. Так він хотів із нею попрощатися. Фото Скріншот сайту Business Insider
Дехто просить ШІ-ботів поговорити з ним голосом мертвої людини чи оживити її фотографію, так, ніби з нею спілкуєшся по відеозвʼязку.
Під час цьогорічного фестивалю Цінмін один із китайських цвинтарів використав скорботобота для відтворення голосів людей, які на ньому поховані. Послуга коштувала родичам померлих близько $7300, а платформою скористалися тисячі людей.
Китайці не вперше шукають людського контакту у віртуальних ботах. Наприклад, у чат-бота Xiaoice, який створили у 2018-му і який має вигляд дівчинки-підлітка, понад 660 млн користувачів.
Ранні версії скорботоботів можна знайти у різних країнах. Кілька американських компаній та дослідницьких проєктів пропонують схожих ботів, наприклад Replika. У Канаді у 2021-му Джошуа Барбу використав програму Project December (створену на основі попередника ПЗ, яке лягло в основу GPT), щоб створити чат-бот своєї дівчини, яка померла вісім років тому.
У Південній Кореї створили документальний фільм «Побачити тебе», в якому жінка зустрічається зі своєю покійною семирічною донькою у віртуальній реальності. Деякі глядачі вважали це емоційною маніпуляцією, але жінка сказала, що ніби «побувала у приємному сні».
Куди ж без неоднозначності
Викладач інфоаналітики Лю попереджає про зловживання та небезпеки скорботоботів та інших схожих продуктів.
Нечесні люди можуть використати такі технології, щоб видурювати гроші у вбитих горем людей, вдаючи із себе медіумів, які мають звʼязок із потойбіччям. Звісно, якщо у них вийде знайти достатньо даних про померлого.
Є й етичний бік питання: як отримати згоду у мертвої людини на використання її даних? Лю вважає, що навіть найближчі родичі не мають автоматичного права на всі деталі й подробиці особистого життя покійної людини.
«У майбутньому, коли всі знатимуть про існування подібних технологій, можливо, матимуть змогу підписати згоду чи відмову на використання своїх даних після смерті», – каже Лю.
А дехто вже йде на випередження. Американська компанія HereAfter.AI пропонує людям завантажити свою особистість у мережу. ШІ пізнає людину за допомогою наданих нею фото, аудіожурналів і анкет. Після смерті цієї людини ШІ створює цифровий аватар, який може розмовляти з її друзями та рідними.
Засновник компанії Джеймс Влагос місяцями створював такий аватар смертельно хворого батька. Таким чином тато залишиться для нього живим, хоч і у вигляді бота, вважає він.
А от Ю видалив чат-бот покійного дідуся, бо не хотів надто покладатися на ШІ у питанні емоційної підтримки. «Ці емоції могли стати завеликим тягарем, який би заважав мені працювати й жити своїм життям», – пояснив він своє рішення.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
