Минулорічні блекаути примусили провайдерів вкладатися в енергоефективний інтернет. Ті, хто зміг забезпечити зв’язок під час відключень світла, отримали чимало нових абонентів. У 2023-му історія повторюється. Як компанії готуються до осені–зими, чиї клієнти будуть з інтернетом і чи можна на цьому заробити (спойлер: маловірогідно)
⚡️Даруємо 700 грн знижки на річну підписку на сайт Forbes. Діє з промокодом 700 до 28.04 Оформлюйте зараз за цим посиланням
«Поки ми забезпечуємо провайдерів системами резервного живлення та розробляємо план дій під час блекаутів, підготували для вас інструкцію на випадок екстремальних ситуацій», – такий пост із невеликою інструкцією з’явився 16 жовтня на офіційних сторінках Мінцифри. Варіантів там небагато.
Користувачам провайдерів, що працюють на стійкій до відключень електрики технології PON, радять заживити роутер від стороннього джерела на кшталт повербанку. Тим, кому так не пощастило, радять знайти провайдера з PON-підключенням, а для пришвидшення процесу скооперуватися з сусідами.
В Україні доступ до PON-підключення мають лише 37% абонентів, повідомив за три дні до того директор Департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик в інтерв’ю Liga.tech. У Києві, за його даними, цей показник критично низький – 9%. На Київщині, Рівненщині, Тернопільщині – навпаки, близько 60% користувачів забезпечені стійким до блекаутів оптичним з’єднанням.
Частково це технологічний парадокс. Інтернет-мережі мільйонників та обласних центрів будувалися приблизно 15 років тому, коли PON був непопулярний. На периферію провайдери масово прийшли пізніше й вже з новою технологією. «Чим далі від великих міст, тим більша вірогідність, що ваш будинок підключений оптикою і ви матимете зв`язок», – каже медіаексперт і колишній член правління ІнАУ Олександр Глущенко.
Чи PON-підключення – єдиний варіант залишитися онлайн, якщо Росія знову вирішить бити ракетами по енергетиці? Не зовсім.
Інструкція Мінцифри, як залишатися онлайн під час відключень електрики
Як провайдери готуються до можливих відключень електрики
У Києві лише 1% зі 142 000 абонентів провайдера Lanet мають доступ до PON. Проникнення у регіонах вище – 11% у містах і 100% у селах. Проте на жовтень 2023-го мережа повністю зарезервована й готова до блекаутів, зазначає СЕО Lanet Маріан Івасюк. «Минулого року в жовтні цей показник становив орієнтовно 27%», – додає він.
На початку великої війни провайдер втратив 30 000 користувачів, за перші місяці база скоротилася до 120 000 абонентів. Щоб уникнути повторення такого сценарію під час блекаутів, Lanet інвестував понад 60 млн грн на генератори, літієві акумулятори й зарядні пристрої для свого обладнання. «Це питання виживання», – каже Івасюк.
Закупати генератори та акумулятори – вихід для великих гравців, які вже мають мережі на інших технологіях на кшталт FTTB, DOCSIS чи ADSL. Вони не можуть дозволити собі вартісний та не завжди економічно вигідний перехід на PON, пояснює Глущенко.
«Укртелеком» Ріната Ахметова на червень 2023-го наростив кількість абонентів «оптики» на 10% – до 320 000, свідчить звітність компанії. Проте до 45% все ж підключені за іншими технологіями: мідний кабель, ADSL чи VDSL, що дають доступ до інтернету через телефонну лінію.
«Як і минулого року, під час блекаутів ми готові підтримувати безперервність послуг звʼязку для 70% нашої абонентської бази», – обіцяє заступниця гендиректора з корпоративних комунікацій «Укртелекому» Олена Шрамко. Запаси палива й дизель-генератори дозволять живити обладнання від 96 годин до 4-8 годин залежно від категорії абонента.
Lanet
Vega
Ще краще справи йдуть у вже колишнього активу Ахметова – Vega, який у 2021 році придбав мобільний оператор Vodafone Україна. «Ми активно модернізуємо мережі з FTTx на GPON», – каже СЕО Vega Сергій Скрипніков. Будівництво чи модернізація оптичної мережі, за його словами, окупаються в середньому за п’ять років. Та гра варта свічок.
За останній рік Vega перемкнув на GPON 70% мережі, абонентська база підскочила на 54%. Конкуренту Vodafone – найбільшому в країні гравцеві «Київстар» – доводиться наздоганяти. Повноцінно запустити енергонезалежну оптичну мережу оператор планує до кінця 2023-го – поки вона лише проходить тестування у кількох містах.
Закономірний наслідок – за підсумками другого кварталу 2023 року «Київстар» втратив 4,5% від 1,1 млн користувачів свого домашнього інтернету. Із початку повномасштабного російського вторгнення оператор інвестував у фіксований інтернет 300 млн грн. До цієї суми входить серед іншого закупка 50 000 блоків безперебійного живлення – це дозволить зарезервувати щонайменше 70% мережі під час потенційних блекаутів. Чи можуть ці інвестиції окупитися бодай колись?
Як працює фіксований інтернет під час блекаутів
PON – енергоефективна технологія підключення фіксованого інтернету за допомогою пасивної оптичної лінії, яка не має на своєму шляху додаткових вузлів із обладнанням. Якщо заживлено обладнання на майданчику провайдера і роутер користувача, інтернет буде доступним. Різниця між двома різновидами цієї технології – GPON та xPON – в пропускній здатності. GPON забезпечує швидкість до 2,4 Гбіт/с на порт, тоді як xPON пропонує 10 Гбіт/с.
ADSL – технологія попереднього покоління. Цифровий сигнал передається по аналоговій мідній телефонній лінії. Широко використовується «Укртелекомом», який мігрує на оптичну мережу останніх кілька років. Працює під час відключень електрики, якщо спеціальний модем та Wi-Fi роутер абонента заживлені від резервного джерела. Недолік – низька швидкість.
VDSL – вдосконалена версія ADSL з вищою швидкістю. Технологія дозволяє досягти швидкості до 52 Мбіт / с для завантаження та 16 Мбіт.
FTTx – загальний термін для будь-якої широкосмугової телекомунікаційної мережі передачі даних. Волоконно-оптичний кабель використовується лише на частині «шляху» від провайдера до абонента. Працює лише за умови безперебійного живлення всіх вузлів.
FTTB/FTTH – технології широкосмугового оптоволоконного доступу до інтернету, забезпечують високу швидкість. Залежно від конфігурації потребують живлення додаткових вузлів на шляху сигналу від провайдера до споживача. З’єднання може не працювати при відключенні електрики, якщо провайдер не забезпечив резервне живлення усього обладнання.
DOCSIS – відносно рідкісний стандарт інтернет-підключення через коаксіальний кабель, що початково використовувався для підключення кабельного ТБ. Працює лише за умови, що все обладнання підключене до джерел живлення.
На що розраховують провайдери
Схоже, що поки головна битва точиться не за прибутки, а за абонентську базу. В гіршому випадку провайдери намагаються не втратити клієнтів. У кращому – переманити нових від менш підготованих конкурентів.
Із початку 2022-го Vega інвестувала у стійкість мережі понад 245 млн грн. У серпні 2023 року Vodafone посилив інтернет-портфоліо, придбавши провайдера «Фрінет» за трохи менше $20 млн. Завдяки цьому «червоний» оператор потрапив у першу п’ятірку найбільших інтернет-провайдерів України, казала в інтерв’ю Forbes CEO Vodafone Україна Ольга Устинова.
«Мета – за два-три роки увійти до «великої трійки» та досягти мільйона абонентів», – додала Устинова. Сплеск попиту на стійкий до блекаутів інтернет цьому сприяє. У вересні 2023-го Vega підключила на 130% користувачів більше, ніж роком раніше. З літа попит зріс на 72%, зазначає Скрипніков.
На жовтень 2023 року в Україні працює 4000 провайдерів, свідчать дані телеком-регулятора НКРЗІ. Більшість – дрібні локальні компанії, що охоплюють, наприклад, кілька міст і навколишні села. Вони можуть швидше модернізувати невеликі мережі, але не завжди мають ресурс.
«Ми одними з перших у Києві адаптувалися до нових реалій», – каже СЕО невеликого столичного провайдера Utels Олександр Полюдов. Він діяв за стандартним сценарієм: розширював PON-мережі та резервував акумуляторами й генераторами усе інше. Інвестиції Полюдов оцінює у «мільйони гривень».
Під час минулорічних блекаутів Utels наростив абонентську базу на 15%, за останній рік – на чверть. Виторг провайдера за 2022-й – просів до 8,8 млн грн, чистий прибуток – навпаки зріс до 381 000 грн, свідчать дані Опендатабот. Проте період масових відключень світла був для компанії збитковим, визнає Полюдов. Справедлива абонплата у цей час, за його розрахунками, мала сягати 1000 грн на місяць. Середня вартість інтернету по Україні – 290 грн на місяць, за даними березневого дослідження Cable.co.uk.
Усі без винятку провайдери пройшли минулу зиму з глибоким мінусом, дехто змушений був брати кредити, каже Глущенко. «Всі розуміють, що підвищувати ціни потрібно, але це вдарить по кишенях абонентів, – підсумовує він. – Тому, мінімізують маржинальність, не планують активно розбудоватися, модернізують вже наявну мережу».
Дисклеймер: текст оновлено після публікації, уточнено дані провайдера Lanet щодо абонентської бази.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
