У розпоряджені Forbes з'явилися внутрішні розрахунки ПриватБанку стосовно активності клієнтів малого та середнього бізнесу. Банк оцінив обсяги платежів за різними галузями у березні та квітні й порівняв їх із минулорічними даними. Ці показники важливі для розуміння, як у країні відновлюється економічна активність під час війни. Які висновки можна зробити?
База бізнесових клієнтів ПриватБанку налічує 1,258 млн компаній та підприємців. Згідно з дослідженням CBR, 70% підприємців та 45% юридичних осіб вважають «Приват» основним банком.
У квітні 2022 року «Приват» зафіксував приріст надходжень на рахунки бізнес-клієнтів порівняно з квітнем 2021-го у низці галузей. Найбільше – у ресторанів, ритейлі, сільському господарстві, транспортній промисловості та нерухомості. Ресторани, нерухомість та автопром були серед галузей, які спіткав найбільший обвал у перший місяць повномасштабного вторгнення російської армії.
Суттєве відновлення демонструє важливий для української економіки агросектор. Станом на середину травня українські аграрії засіяли майже 70% запланованих площ, йдеться у дослідженні Центру економічної стратегії. Уряд очікує, що загалом цього року буде засіяно близько 80% площ від показників 2021-го. Місяць тому аналогічні очікування становили 70–75%.
Ймовірно, допомогли й пільгові кредити аграріям, обсяг яких вже сягнув 24 млрд грн. У квітні ПриватБанк подвоїв кількість клієнтів із агросектору порівняно з квітнем 2021-го.
Важка ситуація зберігається у промисловості, що підтверджують і дані Приватбанку. Фактично втрачені «Азовсталь» та «ММК імені Ілліча» в Маріуполі, які виробляли близько 90% сталі групи «Метінвест» Рината Ахметова. Втім заводи в інших регіонах поступового відновлюють виробництво. Зокрема, вже на 40–50% потужності працює «Запоріжсталь», рудодобувні підприємства СКМ Ахметова – на 40%, частково відновив виробництво «АрселорМіттал Кривий Ріг», перелічують аналітики ЦЕС.
ПриватБанк також провів опитування серед своїх позичальників стосовно найбільш поширених причин зупинки бізнесу. Результати для підприємців, що працюють на територіях, наближених до зон активних бойових дій, такі: зрив логістики – 37%, дефіцит кадрів – 19%, скорочення точок продажу – 8%, відсутність замовлень – 7%, повна втрата/банкрутство бізнесу (6%), активні бойові дії (5%), пошкодження основних засобів (2%).
У бізнесу, який залишився у «зеленій зоні», схожі проблеми. Найбільш розповсюджені – складнощі із замовленнями та зупинка контрагентів (26%), а також логістика (22%).
Оптимізм з нюансами
Чи означають ці дані, що у квітні принаймні частина галузей повернулась до нормального життя, враховуючи, що показники деяких з них перевершують навіть рівень мирного квітня 2021-го?
Не зовсім. У квітні минулого року в низці областей України було запроваджено карантин через чергову хвилю захворюваності на коронавірус, нагадує виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський. Відповідно квітень відзначився падінням бізнес-активності щодо торгівлі та розваг, зазначає він. Також, за його словами, треба враховувати зростання цін окремо для кожної галузі.
Що про пожвавлення економіки говорять інші дослідження? За даними опитування Gradus Research, працювати продовжують три чверті малих і середніх підприємців. Майже всі, хто наразі втратив можливість продовжувати бізнес, планують відновити його після війни або найближчим часом.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
