Верховна Рада днями розглядатиме закон, який змусить НБУ поставити «на потік» фінансування держбюджету під час воєнного стану за рахунок емісії гривні. Як і хто запропонував цю ідею та чому вона не допоможе бюджету цього року, зате здатна зашкодити економіці.
19 липня Верховна Рада, ймовірно, розгляне законопроєкт №7429, одна з нових норм якого зобов’язує НБУ повертати до держбюджету доходи, отримані як відсотки за облігаціями держпозики (ОВДП).
Йдеться про ОВДП, через які Нацбанк з початку війни позичив уряду 225 млрд грн. Це непідкріплена економічним зростанням емісія гривні, яку Кабмін за відсутності власних доходів використав для покриття видаткової частини бюджету. Натомість НБУ отримує за це від уряду ринкові відсотки. Ідея, яка потрапила до законопроєкту №7429, полягає у тому, щоб Нацбанк повертав їх держбюджету в десятиденний термін після отримання.
Норма діятиме на період воєнного часу. Фактично вона зобовʼязує Нацбанк «друкувати» додаткові гроші кожного разу, коли він отримуватиме відсотки за раніше викуплені ОВДП.
Таке правило, якщо воно буде затверджено парламентом, докорінно змінить практику, за якою Нацбанк перераховує прибуток до бюджету. Зазвичай НБУ робить це раз на рік після зовнішнього аудиту.
Чим це загрожує та які шанси у цієї пропозиції стати законом?
Що це за норма та хто її пропонує
Проєкт закону №7429, про який йдеться, присвячений комунальним тарифам і прямо не стосується діяльності Нацбанку.
Норма про доходи НБУ з’явилася у документі після того, як бюджетний комітет Ради врахував пропозицію нардепа Олексія Кузнєцова (фракція «Слуга народу»). Загалом депутати внесли до законопроєкту, прийнятого за основу в середині червня, майже 1500 правок.
Кузнєцов не відповів на прохання Forbes прокоментувати свою пропозицію. Як стверджує видання «Економічна правда» з посиланням на очільника бюджетного комітету Ради Олексія Арістова, Кузнєцов подав поправку з ініціативи Міністерства фінансів.
За словами секретаря профільного комітету Володимира Цабаля («Голос»), Рада може розглянути законопроєкт у другому читанні 19 липня. Однак «правка Кузнєцова» ризикує не увійти до фінальної редакції.
Заступник голови Комітету з питань фінансів Ярослав Железняк («Голос») написав у Telegram, що збирається «збити» норму про НБУ. Як зазначає Цабаль, це можна зробити, поставивши правку «на підтвердження», тобто на окреме голосування усіма нардепами. «Думаю, ця правка не пройде, – прогнозує Цабаль. – У залі зараз не так багато людей, «збивати» такі речі досить легко».
Чому такі ідеї небезпечні
Втім, за словами Цабаля, далеко не всі депутати розуміють, чому пропозиція забирати у Нацбанку відсотки від держоблігацій не надто вдала.
На початку липня голова НБУ Кирило Шевченко опублікував статтю, в якій прямо виступив проти продовження фінансування держбюджету за рахунок «друку грошей» Нацбанком.
«Емісія НБУ не створює ресурсів в економіці, а лише перерозподіляє наявні через інфляційний податок, – зазначив Шевченко. – Його де-факто сплачують власники й отримувачі гривневих доходів. Це впливає на рівень бідності».
У червні інфляція в Україні сягнула 21,5%. Один із ймовірних сценаріїв на кінець року – прискорення темпів зростання цін до кінця року до 30%.
За словами фінансового аналітика ICU Михайла Демківа, норма, про яку йдеться у законопроєкті №7429, загрожує розбалансуванням роботи Нацбанку через те, що вона пропонує забирати в регулятора доходи, а не прибуток, як зазвичай.
«Така операція [перерахування до держбюджету відсотків за ОВДП, які НБУ отримує від Мінфіну] є емісією гривні, – зазначає він. – Погашення – це протилежна операція, яка зменшує кількість грошей в обігу».
За девʼять місяців 2021 року НБУ отримав від погашення державних цінних паперів майже 13 млрд грн, у січні–вересні 2020-го – 12,5 млрд грн. Ці ОВДП НБУ купив до 2016 року. З того часу і до початку війни з Росією регулятору було законодавчо заборонено фінансувати держбюджет.
«Правка Кузнєцова» не стосується цих грошей. Вона розповсюджується лише на облігації, які Нацбанк придбав під час воєнного стану. Тобто у випадку, якщо норма все ж пройде парламент, перші перерахування НБУ здійснить вже у 2023 році, уточнює експерт CASE-Україна та ексзаступник директора департаменту фінстабільності Нацбанку Євген Дубогриз.
«Весною 2023-го ситуація з доходами та дефіцитом держбюджету кардинально відрізнятиметься від того, що є зараз, – каже він. – Якщо вже бюджету не вистачатиме грошей, їх можна «додрукувати» у традиційний спосіб без правок до Бюджетного кодексу та закон про НБУ, якому ця норма протирічить».
Норма не створює фінансової загрози Нацбанку, однак містить інший суттєвий ризик – подібні ідеї посилюють роль в економіці уряду й ослаблюють незалежність Нацбанку, додає Дубогриз. «Це може викликати питання у наших міжнародних партнерів, які можуть сприйняти такий крок як втручання Кабміну в операційну діяльність НБУ», – вважає він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
