Киянин Кирило Хом'яков, 37, прийшов до українського підрозділу найбільшої у світі криптобіржі Binance (90 млн користувачів, добовий обсяг торгів $14,8 млрд) після багаторічного досвіду на більш традиційних менеджерських позиціях. До криптоіндустрії він працював у Правекс-Банку, УкрСиббанку, Піреус-Банку, фінтех-компанії Fiserv Inc і, нарешті, Держагентстві інфраструктурних проєктів України.
З січня 2022 року Хом'яков – новий генменеджер Binance на українському ринку. Його завдання – зміцнити позиції криптобіржі в Україні та налагодити контакт із владою. Останнє – глобальна мета Binance, розповідав у інтерв'ю Forbes СЕО компанії Чанпен Чжао. Біржа хоче вести ліцензований бізнес, платити податки та допомагати державам боротися з відмиванням грошей.
Вийде? Forbes поговорив із Хомʼяковим про бізнес і плани Binance в Україні та публікує відредаговану та скорочену для ясності версію інтерв'ю.
Чому криптоіндустрія?
Я не шукав цілеспрямовано роботу , але коли побачив, що є така вакансія, то одразу відгукнувся. Я мріяв працювати в цій компанії – Binance давно вже не просто криптобіржа, а екосистема, яка перебуває на передньому краї розвитку ринку, криптовалют і блокчейна.
Які основні завдання, які стоять перед вами на новій посаді.
По-перше, ми хочемо запропонувати українським користувачам найновіші, інноваційні продукти та за рахунок цього збільшити нашу частку ринку, кількість нових користувачів та обсяги транзакцій.
По-друге, спільно працювати з регуляторами українського фінринку та Мінцифри над правилами для криптовалютного ринку в Україні.
У чому ви бачите точки зростання та можливості для заробітку в Україні?
Ми плануємо зайняти домінуючу частку ринку в Україні. Зараз ми працюємо над запуском в Україні платіжної картки Binance з балансом у криптовалютах та автоматичною конвертацією під час платежу. Карта буде реалізована у колаборації з нашими локальними партнерами.
Ще один важливий напрям – цифрове мистецтво, яке можна продати та купити на маркетплейсі Binance NFT. Україна посідає третє місце у світі за розміром маркетплейсу з торгівлі NFT.
Найближчим часом анонсуємо крутий проєкт – створення в Україні першого фан-токену однієї відомої спортивної команди. За допомогою токенів футбольні клуби взаємодіють із фанами та дозволяють їм брати участь у щоденних рішеннях клубу.
Крім NFT, які ще перспективні напрями чи продукти ви можете виділити?
Різні торгові інструменти: ф'ючерси, депозити, стейкінг тощо. Ми активно розвиваємо Binance Pay – безконтактні міжнародні платежі у криптовалюті.
Також розвиваємо ком'юніті розробників нашої технології Binance Smart Chain та розвиваємо ком'юніті у соціальних мережах, щоб персоналізувати спілкування користувачів з біржею.
Які існують перепони для розвитку крипторинку?
Якщо говорити про Україну, то це відсутність регулювання та правового поля. Регулювання дозволить залучати інвестиції, сюди зайдуть багато міжнародних компаній, розвиватимуть локальні проєкти, стане більше стартапів.
Якщо говорити про глобальні питання, то, звісно, це кібербезпека. 2021-го суттєво зросла кількість кіберзлочинів, обсяги становлять мільярди доларів.
Шахраї використовують передові способи розкрадання даних та засобів: фішинг, соціальну інженерію, вірусні атаки тощо. Ми запобігаємо атакам завдяки двофакторній ідентифікації, навчанню користувачів правилам безпеки та зберігання коштів на платформі. Нам важливо відповідати вимогам регуляторів та параметрам KYC/AML, адже у криптосфері й досі перебуває велика кількість «брудних» грошей.
Що ви думаєте про закон «Про віртуальні активи», ветований президентом?
Законопроєкт – це відправна точка. Сам він не розвʼязує питання регулювання ринку. Головне посилання вето президента: не потрібно створювати нового регулятора, потрібно використовувати наявні.
Усі основні правки вже було внесено до закону. Ми чекаємо, що його буде прийнято орієнтовно в кінці лютого — на початку березня.
Після того, щоб ринок заробив повноцінно, необхідно прийняти низку інших законодавчих змін, різні підзаконні акти, нормативні документи про створення реєстрів, про методику видачі ліцензій, про методику штрафування тощо. Головне – це зміни до Податкового кодексу, які ухвалюються на рівні закону. Наші очікування, що до кінця цього року буде створено повноцінну регуляторну рамку.
Цьогорічна редакція закону «Про віртуальні активи» влаштовує вас повністю? Чи не бачите ви в ньому якихось загроз для криптокомпаній, чи виписаний він добре, професійно?
На мою думку, закон правильний, необхідний. У світі поки що мало практичних прикладів регуляції. Скрізь на тому чи іншому етапі є підготовка до регуляції.
Те, що пропонують наші колеги в Україні, вважаю дуже проривним. Пропонується – і це дуже правильно – певний пільговий період, щоб не було податкового шоку.
Як ви ставитеся до ідеї створення державної криптовалюти, те, що вже зробив Китай і роблять інші країни?
Дуже позитивно. Головна позиція, що це не заміна готівкових чи безготівкових грошей, а додатковий інструмент, який дозволить автоматизувати переважну більшість роботи бізнесу, населення та держави.
Можливість використання CBDC аналізують та тестують у багатьох країнах світу. Мій прогноз – за три роки майже у всіх країнах буде своя цифрова валюта. Але враховуючи фокус України на розвиток цифрової економіки, у нас це може статися швидше.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
