Українські урядовці поскаржилися на тисячі твітів, відео на YouTube та пости в різних соцмережах, що мають спрямовану на українців ненависницьку риторику або містять російську пропаганду. І на початку війни технокомпанії активно реагували на такі скарги. Тепер же їхня реакція не така швидка, як хотілося б. The Washington Post проаналізувала звіт про дослідження дій техногігантів. Forbes вибрав головне з тексту
Микола Балабан, заступник голови Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, розповів, що в перші місяці війни американські технологічні компанії були дуже проактивні, дуже хотіли допомогти. А тепер вони навіть телефонних розмов уникають. Він додав, що Facebook і LinkedIn (належить Microsoft) продовжують підтримувати звʼязок із агентством Балабана, а YouTube уже другий місяць не відповідає на електронний лист.
Втомившись від ігнорування, наприкінці квітня Україна звернулася до незалежних дослідників у Disinformation Situation Center, європейське обʼєднання кількох неприбуткових організацій, щоб проаналізувати ефективність модерації на різних платформах. Схоже, що українці переймаються не без причини.
Звіт про дослідження показує, що техногіганти і справді не звертають достатньої уваги на акаунти й дописи, які повторюють наративи Кремля, поширюють антиукраїнські образливі висловлювання чи навіть видають себе за українських чиновників.
Також помітно, що Росія змінила тактику: тепер вона використовує не акаунти державних медіа, а окремих інфлюенсерів і «армії тролів», яких вербують через такі месенджери, як Telegram.
Українські чиновники і дослідники відслідковували і скаржилися на пости, які використовували образливі і дегуманізуючі вислови про українців як спосіб виправдати війну.
Приклади у дослідженні показують, що великі онлайн-платформи вжили недостатньо заходів для захисту їхніх користувачів…А це впливає на реальні життя людей у всьому світі.
Тьєррі Бретон, європейський комісар
Серед образливих фраз і висловів були «укробабуины», «хохлы», «укропы», «майданутые», «смерть бандеровцам, пленных не брать!», «Украина будет стерта с лица Земли Ура!».
Дослідження показує, що понад 70% постів на YouTube і в Twitter, на які поскаржилися як на антиукраїнські, все ще доступні для перегляду станом на кінець червня. А понад 90% акаунтів, які публікували такі пости, залишаються активними.
Дослідники говорять, що це призводить до того, що кремлівська риторика шириться Європою і загрожує підірвати активну підтримку України в країнах-союзницях.
Що кажуть компанії?
Політики Facebook, YouTube і Twitter забороняють прославляти російське вторгнення чи образи українців на національному підґрунті, але компанії зазначили, що одного порушення зазвичай замало, щоб заблокувати акаунт користувача. І YouTube, і Twitter сказали, що вжили заходів із приводу деяких акаунтів, на які вказав The Washington Post, посилаючись на звіт.
Представниця YouTube не сказала нічого з приводу занепокоєння українських чиновників, але повідомила, що компанія «на постійному звʼязку з українським урядом» і від початку війни видалила понад 70 000 відео і 9000 каналів за порушення політики платформи.
У Twitter сказали, що компанія продовжує співпрацювати з різними організаціями й моніторить порушення політики мережі. Там також додали, що компанія старається не просто видаляти неприйнятні пости, а сприяти поширенню достовірної інформації і не рекомендувати акаунти держмедіа чи пости з оманливою інформацією.
Звіт також показав, що LinkedIn видаляв менше половини постів, які українські чиновники позначили як російську пропаганду війни. LinkedIn не відповів на запит про коментар.
З позитивного: Facebook видалив усі 98 антиукраїнських ненависницьких постів, на які поскаржилися український уряд і дослідники, але більшість акаунтів, які за ці пости відповідальні, залишаються активними. Загалом, Facebook й Instagram добре реагують на подібні скарги, але дослідники хотіли б бачити більше проактивності з боку платформ.
З 15 000 постів, на які поскаржилися під час дослідження, більшість були твіттами. Ймовірно через те, що на цій платформі простіше створювати низку акаунтів і зберігати анонімність, ніж на інших. Понад 1000 постів і коментарів були на YouTube, кілька сотень на Facebook й Instagram і менше 100 на LinkedIn.
Чому так сталося?
Один зі співавторів звіту не вважає, що це злий умисел з боку техногігантів. Причину він вбачає у браку ресурсів, інвестицій і співробітників зі знаннями російської, української та ситуації загалом.
Медіаплатформи давно критикують за те, що вони спрямовують значно менше ресурсів на неангломовні регіони. А ще Facebook і Google закидали те, що вони не звертали достатньої уваги на кремлівські дезінформаційні кампанії проти України ще з 2014-му, які стали такою собі підготовкою для російського втручання в американські вибори в 2016-му.
Експерти погоджуються з тим, що на початку війни техногіганти зробили багато для протидії російській дезінформації. Facebook, Instagram і YouTube активізувалися на фронті перевірки фактів, згорнули продажі реклами в Росії і відкрили прямий доступ для українських урядовців, щоб ті могли повідомляти про російську дезінформацію і пропаганду.
Ці дії були достатньо ефективними – настільки, що російський уряд заборонив Facebook, Instagram, and Twitter у країні.
Та коли все більше заголовків медіа почали відображати внутрішні проблеми інших країн, такі як інфляція, ціни на бензин, право на аборт, здорожчання стандартів життя та інше, увага технологічних компаній перемкнулася.
Це помітили і в Кремлі. Тепер, за висновками дослідників, замість акаунтів великих державних медіа російську пропаганду ширить армія «тролів», яких шукають через Telegram.
Балабан розповів, що можна помітити російську причетність до нещодавнього збільшення неправдивих постів про безпеку евакуації з України та призов до армії.
«Ці психологічні ігри дуже схожі на ті, що були у 2014-му чи 2016-му, – сказав Балабан. – Вони шукають проблеми в суспільстві, тріщини, які можна використати для створення глибшого конфлікту в країні».
Що з цим робити?
Тьєррі Бретон, європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг, каже, що висновки дослідження підкреслюють необхідність регулювання роботи технокомпаній.
«Приклади в дослідженні показують, що великі онлайн-платформи вжили недостатньо заходів для захисту їхніх користувачів…А це впливає на реальні життя людей у всьому світі».
Німецькі дослідники зазначають, що російська пропаганда спрямована не лише на українців. Дезінформація й заперечення війни ширяться Західною Європою з метою підірвати підтримку людей, щоб вони сумнівалися в необхідності дорогих заходів для протистояння російській агресії, як-то санкції проти російської нафти чи військова підтримка України.
Піа Ламберті, одна з німецьких дослідниць, каже, що хоча це і добре, що техногіганти реагують на скарги про дезінформацію, але їм потрібен більш проактивний, систематичний підхід до російської пропаганди. «Якщо виникає необхідність перевірити факт, ви вже запізнилися», – впевнена вона.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
