На окупованих територіях росіяни захоплюють українські супермаркети та гіпермаркети: «Сільпо», «Епіцентр» та «Нову Лінію», АТБ. У Varus, «METRO Україна», «Економ Плюс» кажуть, що не знають, що з їхніми магазинами в захоплених містах. Ритейлери втратили сотні торгівельних точок та отримали мільярди гривень збитків. Окупанти змінюють вивіски, крадуть товар та змушують працівників виходити працювати. Forbes дізнався, як працює «віджатий» ритейл на окупованих територіях
У магазини найбільшої української мережі АТБ в Новій Каховці окупанти привезли касове обладнання, щоб торгувати в рублях. Це єдине оновлення в захоплених торгівельних точках, у яких загарбники привласнюють все: стелажі, холодильні камери та інше обладнання.
Крім Нової Каховки окупанти захопили супермаркети АТБ у Бердянську, Мелітополі та Херсоні. На їхньому місці відкрилися мережі, наприклад, «Mера» або «Ситий Маркет». «Після деокупації ми будемо відновляти роботу магазинів, частина яких опинилась на тимчасово окупованих територіях, — каже начальник управління з корпоративних комунікацій корпорації АТБ Сергій Демченко. На непідконтрольній частині України зараз близько 100 магазинів АТБ.
Подібна ситуація і в інших українських ритейлерів. Дизайнерське «Сільпо» в Херсоні, яке належить другому на ринку гравцю – Fozzy Group, переробили магазин «Ситний Маркет». Інші 17 супермаркетів «Сільпо» та три дискаунтери «Thrash! Траш!», які знаходяться у шести тимчасово окупованих містах, закриті. Частина з них – знищені або розграбовані. У компанії кажуть, що до самих обʼєктів доступу не мають.
Крім Fozzy Group звʼязок з супермаркетом в Енергодарі втратила мережа супермаркетів Varus, з гіпермаркетом в Маріуполі – «METRO Україна», з частиною магазинів біля дому в Запорізькій області – «Економ Плюс». Втрачений контроль над активами – мільйонні збитки. У «Економ Плюс» їх попередньо оцінюють у більше 100 млн грн, в Fozzy Group – у 2,8 млрд грн. «Це і втрачені та зруйновані магазини, і знищений або розграбований товар, і пошкоджені склади, і нанесені збитки виробництву», – пояснив начальник відділу звʼязків із медіа Fozzy Group Іван Пальчевський.
Переважно про захоплення своїх магазинів в мережах дізнаються з Instagram та Facebook-сторінок, Telegram-каналів або російських ЗМІ. «Коли ще був звʼязок ми просили наших [працівників. – Forbes] заклеювати [наші] вивіски або знімати їх. Але зараз не знайти підрядника, – каже гендиректор «Економ Плюс» Володимир Матяш. – Ми не працюємо, але під виглядом наших супермаркетів можуть працювати». У його мережі 32 точки в окупації в Запорізькій області. Більше половини з них закриті, частину магазинів відкрили власники приміщень або керівники магазинів. «Їм треба виживати, щоб з голоду не померти», – пояснює Матяш. Що з іншими – невідомо.
Магазин «Мера» в Мелітополі в приміщенні АТБ
Вкрасти — не збудувати
В кінці квітня в телеграм-каналі «Типовий Мелітополь» зʼявилося фото торгової точки АТБ у захопленному окупантами Мелітополі, але з вивіскою «Мера». «Такий він «руzzький мир!», – написав на своїй Facebook-сторінці Демченко. – Віджати, помародерити, привласнити чуже майно та видати за своє». За місяць до цього 11 торгових точок українського ритейлера у місті розграбували.
Торгові точки привласнюють люди з автоматами за кілька днів після захоплення міста окупантами. Це не лише російські військові, а й місцеві колаборанти чи кримінальні авторитети, які ділять між собою сфери впливу та майно, каже анонімно топменеджер однієї з найбільших мереж.
Магазини віджимають по-різному. Наприклад, у червні в будівельні гіпермаркети «Епіцентр» та «Нову Лінію» в Херсоні «зайшли озброєні люди, які назвалися представниками окупаційної влади та почали диктувати свої умови роботи», – пише ритейлер в своєму пресрелізі.
Напередодні окупаційна «влада» міста повідомила, що «приняла на баланс» гіпермаркет, який нібито знаходиться на «державному фінансування Росії». Жителям міста зміну вивіски окупанти пояснили тим, що нібито власники мережі покинули її напризволяще, а вони врятували, переказує в розмові з Forbes мешканка Херсону, яка попросила не називати свого імені.
Щоб отримати доступ до магазинів мародери розшукують місцевих працівників, які не виїхали з міста. «Іноді працівникам погрожують, іноді їх шантажують та вимагають віддати ключі або відчинити магазин, та більше – запустити магазини в роботу», – каже Демченко. Частина працівників мереж переховується від окупантів, які намагаються знайти їх через старост територіальних громад. «Ми своїм [працівникам. – Forbes] казали, що безпека на першому місці і якщо кажуть «віддайте ключі», то віддайте їх», – каже Матяш з «Економ Плюс».
В одному з міст, яке Forbes не вказує з міркувань безпеки, окупанти пропонували роботу продавчиням, але ті відмовилися. «Вони сказали, що не знають як керувати і що робити, бо немає менеджменту, немає апарату для розходу і продажів», – ділиться топменеджер мережі з торговими точками, які знаходяться на окупованій території.
Сільпо на Херсонщині був присвячений творчості художниці Поліни Райко. Фото пресслужба Сільпо Фото надано пресслужбою
Сільпо на Херсонщині. Фото пресслужба Сільпо Фото надано пресслужбою
Присвячений творчості художниці Поліни Райко. Фото пресслужба Сільпо Фото надано пресслужбою
За рублі, без терміналів, дорого
Як працюють окуповані магазини? У захопленому в Херсоні дизайнерському «Сільпо» розрахуватися за продукти можна гривнею та рублями. Терміналів у супермаркеті немає. «Якщо дають купюру в 5000 рублів, то решти немає», – розповідає Forbes жителька Херсона, яка вже при оккупантах працювала касиром в цій торгівельній точці.
Щоранку у загарбанному супермаркеті, як в обміннику, виставляють курс рубля, за яким продукти та товари продають людям, що розраховуються гривнею.
Колишня працівниця презирливо називає захоплену торгову точку «богадільнею». За її словами, ніякої звітності ніхто не веде. Контролю за готівковими коштами теж немає.
Овочі у захопленому «Сільпо» місцеві, а от решта продуктів – російського виробництва, каже жителька Херсону. Що стосується цін, то на деякі продукти вони майже вдвічі вищі, ніж були до повномасштабної війни.
Як чинять опір українські мережі? Щоб товари не дісталися окупантам, мережі розпродують продукти та товари чи перерозподіляють їх між іншими магазинами або ж роздають жителям міст. «У магазинах мережі на тимчасово окупованих територіях товару немає», – каже Демченко. Але не у всіх так. Наприклад, у магазинах «Економ Плюс» в Запорізькій області товарних залишків на півмільйона-мільйон у кожній точці. Їх не встигли вивезти чи роздати людям через швидкий наступ російських військ, пояснює Матяш. Деякі магазини вже розмародерили. «У магазині в Пологах, люди, які в ньому працювали, побачили, що двері вибиті, і пішли їх заколотили, – каже Матяш. – Але через кілька днів, коли приїхали знову, побачили, що важка техніка – танк чи бронетранспортер вʼїхав у будівлю, щоб їх знести».
Ритейлери вже збирають докази, щоб отримати компенсацію за збитки, які їм нанесла Російська Федерація. Ассоціація рітейлерів України оцінює їх у 50 млрд грн.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
