Категорія: Компанії
Дата: 07 вересня 2022 18:02

У народного туалетного паперу – проблеми. Виробництво «Обухова» заарештували через російський слід. До чого тут ексдепутат РФ

Катерина Шаповал

Forbes

5 хв читання

Фото Київська картонно-паперова фабрика/papir.kiev.ua

Прокуратура арештувала корпоративні права виробника туалетного паперу «Обухів». Його власник Володимир Крупчак був громадянином і депутатом Росії, потім прийняв українське громадянство, з якого вийшов у 2019 році і став кіпріотом. Чому українські правоохоронці зацікавились його бізнесом

Наприкінці травня 2022 року на Київському картонно-паперовому комбінаті (ККПК), який знаходиться в Обухові на Київщині, пройшли обшуки. Нацполіція проводила слідчі дії в приміщенні підприємства та в помешканнях топменеджерів.

Цей завод – один із найбільших в Європі виробників картонно-паперової продукції. В 2021-му він виробив товарів майже на 8 млрд грн, зазначає «Interfax-Україна». Найвідоміші торговельні марки ККПК – туалетний папір «Обухів» та «Диво», серветки та рушники Soffipro, а також картон та гофротара.

У серпні обшуки повторилися. Якщо в травні поліція шукала докази несплати податків ККПК, то на цей раз цікавило вивезення промислових відходів та вивантаження їх у не пристосованих для утилізації сміття місцях.

На захист підприємства стала міськрада Обухова, яка звернулася до перших осіб держави з проханням не допустити неправомірних дій щодо ККПК. А також деякі ЗМІ, що іноді друкують комерційну інформацію як редакційну. Вони опублікували статті про неправомірність обшуків.

Очевидно, не допомогло. 6 вересня Генпрокуратура повідомила, що суд наклав арешт на корпоративні права та 25 обʼєктів нерухомості одного з найбільших виробників паперу та картону на території України. Бенефіціарний власник компанії – громадянин Росії, колишній депутат Держдуми РФ, говорять у прокуратурі. Найімовірніше, йдеться саме про ККПК. Співвласник компанії Володимир Крупчак у 2004–2007 роках був депутатом російської Держдуми. Частка ККБК на українському ринку санітарно-гігієнічних виробів, за даними Pro-Consulting, склала 50–55% у 2021 році.

За словами прокуратури, власник підприємства у 2019–2020 роках ухилився від сплати податків на 132 млн грн. Арештовано майна на понад 1 млрд грн.

Яскрава біографія Крупчака

Володимир Крупчак, 64, – народився в Архангельській області. На початку 2000-х був депутатом Архангельського обласного зібрання депутатів, а в 2004-му пройшов у депутати Держдуми. У Крупчака семеро дітей.

Українським громадянином Крупчак став після того, як в РФ проти нього порушили кілька кримінальних справ, а партія «Єдина Росія» не включила бізнесмена до своїх списків. Український паспорт він отримав у 2007 році. Через пʼять років після цього колишній російський народний обранець уже мав прохідне місце в списку кандидатів у депутати Верховної Ради від «Партії регіонів», але з невідомих причин не взяв участі у виборах.

Кримінальні справи проти Крупчака в Росії були частиною його війни за російський целюлозно-паперовий бізнес із впливовим мільярдером Олегом Дерипаскою. В 2017 році Крупчака за винагороду в $17 млн намагалися викрасти з території України та переправити до Росії, проте українські правоохоронці попередили злочин.

Зараз у РФ власник ККПК оголошений в міжнародний розшук. На сайті «Війна та санкції», який веде українське НАЗК, прізвище Крупчака розміщено в списку серед «фізосіб, на яких поки що не накладені санкції».

У 2020-му Forbes Україна розмістив Крупчака на 11-те місце в рейтингу найбагатших українців. На той момент статки бізнесмена оцінили в $660 млн. Зокрема, Київський картонно-паперовий комбінат у $130 млн. Решта припало на австрійську компанію Крупчака Pulp Mill Holding. Через неї бізнесмен контролює російський Архангельский целлюлозно-паперовий комбінат. До початку повномасштабної війни ККПК закуповував у нього целюлозу, зазначається на Facebook-сторінці підприємства.

Завод в Архангельську – один із найбільших у РФ виробників целюлози та картону. Виручка компанії в 2021 році, за її власною інформацією, становила $646 млн, чистий прибуток – $190 млн.

Після виходу рейтингу Forbes з редакцією звʼязався представник бізнесмена, який попросив вилучити Крупчака зі списку, оскільки бізнесмен не є громадянином України. «Мій клієнт сповістив українську владу про те, що він уже громадянин іншої країни», – казала Forbes адвокатка бізнесмена Ольга Комар.

У системі YouControl країною громадянства Крупчака вказано Кіпр. За даними «Interfax Україна», він – підданий Великої Британії. Проте невідомо, чи полишив Крупчак російське громадянство.

Що на ринку

Київський картонно-паперовий комбінат – один із лідерів у країні з виробництва упаковки. Його частка в сегменті гофрокартону та гофротари в 2021 році становила, за даними Pro-Consulting, 15–25%.

Після початку повномасштабної війни ККПК укріпив свої позиції. Розбомбили його основного конкурента – Рубіжанський картонно-паперовий комбінат, що знаходиться в Луганській області, розповідає Forbes президент заводу з виробництва упаковки «Весна» Олександр Шойхет. Крім того, не в повну силу працює виробництво іншого конкурента – Dunapack. Одне з двох виробництв компанії знаходиться в окупованому Херсоні. За даними Pro-Consulting, не працює ще один гравець – «Юг Картон Україна», який знаходиться в Миколаєві.

Ринок упаковки в Україні зараз переживає спад, розповідає Шойхет. Є дві основні причини. На окупованих півдні та сході України залишилося багато виробників харчових продуктів – споживачів упаковки. До того ж сировина для картону значно подорожчала – її виробництво дуже енергозатратне, там використовують природний газ. За словами в.о. директора компанії «Металпринт» Максима Потапчука, упаковка з гофрокартону подорожчала за пів року на 80%. Його фірма закуповує такі ящики.

У ККПК поки що не прокоментували можливий арешт. Лист Forbes із проханням про розмову залишився без відповіді.

Чому в правоохоронців виникли запитання до компанії Крупчака? В березні в Україні прийняли закон про конфіскацію майна та активів на території України, які безпосередньо або через афілійованих осіб належать Росії чи її резидентам. За цей період АРМА передали близько 30 000 активів. Зокрема, активи 19 українських компаній, що контролювалися російськими корпораціями «Ростєх», «Газпром», «Роснєфть», «Росатом», «РусАл», «Група ГМС», «Татнєфть», а також російськими банками на загальну суму понад 7,75 млрд грн. Forbes оцінив найбільші активи, передані АРМА за час війни, у понад $1,5 млрд.

Проте не завжди причина арешту активів – звʼязок із російським бізнесом. Компанії, ймовірно афілійовані з громадянами країни-агресорки, отримували санкції в справах за шахрайство, несплату податків, відмивання грошей. Серед останніх прикладів – арешт готелів Premier Hotel Dnister та Premier Hotel Lybid, а також пʼятої компанії за обʼємами продажу пального в Україні Amic Energy.

Наприклад, у справі щодо готелів Premier шахрайство – попередня кваліфікація справи, розповідав співрозмовник Forbes у Галицькій окружній прокуратурі на умовах анонімності. Він пояснює, що в рамках кримінальних проваджень правоохоронні органи намагаються довести, що власники готелів тісно повʼязані з особами з РФ.

Що може бути далі з українським бізнесом Крупчака? За рішенням суду активи й корпоративні права можуть передати в управління АРМА. Свіжий приклад – агентству передали понад 2 млрд грн активів «Вінницяпобутхім», яке виробляло популярний бренд «Ушастий нянь». Українське підприємство належало російській компанії «Невська косметика».

Матеріали по темі