Міжнародні фінансові організації, українські держструктури та бізнес починають оцінювати втрати економіки від війни. Поки йдеться про падіння ВВП у 2022 році приблизно на 30%. Однак є й більш песимістичні прогнози. В теорії, обвал такого масштабу мав би супроводжуватися сплеском інфляції, падінням гривні та масовим безробіттям. Однак чи справдиться такий сценарій у випадку з Україною та як це позначиться на гаманцях українців?
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
14 квітня НБУ вперше з початку війни з Росією оцінив масштаби можливих втрат української економіки. «Не менше, ніж на третину» – такі очікування НБУ співпадають з думкою як іноземних кредиторів України, так і бізнесу.
МВФ ще на початку березня спрогнозував падіння на 35%, гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала в інтерв’ю Forbes сказав, що також не чекає показників кращих за «мінус» 30%. Нещодавно свій прогноз, який базувався на тому, що війна з окупацією не лише частини півдня та сходу України, а й півночі, триватиме ще щонайменше кілька місяців, оприлюднив Світовий банк – «мінус» 45%.
Втрата третини ВВП – типовий ефект війни для країн, що тривалий час потерпають від бойових дій. Так було у Іраку, Йемені та Сирії, писав у своєму звіті щодо України МВФ. Хорватія після війни із Сербією у середині 90-х також втратила майже 30% економіки, хоча зіткнення з сербською армією майже й не зачепили промисловість, сконцентрувавшись у аграрних регіонах. Роздрібна торгівля, що є одним з ключових показників економічної активності та рівня життя в країні, після найактивнішого періоду бойових дій у 1991–1992 роках також просіла на третину.
Чи повторить цей досвід Україна та якою може бути поствоєнна економіка з точки зору звичайних українців та бізнесу?
Які галузі найбільше постраждають від війни
(натисніть «Читайте більше»)
За оцінкою Київської школи економіки, з 24 лютого по 11 квітня, повністю чи частково було зруйновано 145 промпідприємств. Згідно з даними Центру економічної стратегії, тільки українська металургія втратила 30% активів. Низка підприємств не підлягають відновленню. Яскраві приклади – Кременчуцький НПЗ та завод Coca-Cola Beverages під Києвом.
Загалом через війну, за даними НБУ, повністю зупинили діяльність майже чверть українських компаній. Місяць тому показник був вищим – 30%. Це означає, що частина бізнесу повертається до життя. Дослідження Advanter Group дає схожу оцінку. Крім того, майже 23% підприємств збільшили виробництво впродовж останніх тижнів. Понад 20% провели чи проводять релокацію.
Близько 13% території України заміновано росіянами, пише ЦЕС у своєму звіті про перший місяць війни для економіки. У зоні підвищеної небезпеки регіони, на які у 2021 році припадало 38% виробництва пшениці, 34% кукурудзи, 43% ячменю та 49% насіння соняшника.
Значна проблема для АПК – блокування портів, через що індустрія змушена у десять разів скоротити експорт.
Як сильно виростуть ціни та чи буде дефіцит
НБУ очікує, що інфляція цього року досягне 20%. Вже зараз, за оцінкою Нацбанку, суттєво подорожчали пальне, фармацевтика та продукти харчування.
Підстави для зростання збережуться, навіть якщо подальшого розширення масштабів війни не буде. Основні причини: руйнування виробничих процесів разом із підприємствами, складами та логістичними складами, а також високі ціни на енергоносії.
В Україні остання проблема посилюється цілеспрямованими ударами росіян по паливних об’єктах. «Зростання цін на пальне та транспортування продукції перекладається на кінцевого споживача», – каже голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук.
Щоб стримати зростання цін, уряд удався до регулювання вартості частини товарів та скасував ПДВ на пальне, нагадує заступниця виконавчого директора ЦЕС Марія Репко. «Але це тимчасові рішення, рано чи пізно ми побачимо більш суттєву інфляцію», – очікує вона.
Що подорожчає у першу чергу? Ймовірно, імпортна продукція. Валютні обмеження НБУ не дозволяють імпортерам відновити постачання, оскільки купувати валюту можна тільки для купівлі товарів критичного імпорту. «Ці обмеження навряд чи будуть пом’якшені найближчим часом», – вважає Ваврищук.
Продовольчі товари можуть подорожчати не так суттєво: через проблеми з експортом частина непроданої продукції піде на внутрішній ринок. З іншого боку, через різний рівень руйнувань та військової загрози пропозиція товарів у різних регіонах буде нерівномірною. Тож дефіцит навіть товарів повсякденного вжитку можливий.
Курс гривні
Щонайменше до кінця воєнного стану НБУ триматиме зафіксованим курс гривні на рівні 29,25 грн/$, заявив минулого тижня заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
Що буде з курсом далі? Девальвація гривні неминуча – перш за все через те, що після війни експорт, частина якого постраждала від руйнувань, буде відновлюватися повільніше, ніж імпорт. «Протягом року ми бачитимемо на валютному ринку дефіцит валюти», – прогнозує Ваврищук.
З іншого боку, у НБУ є можливість стримувати падіння курсу за рахунок резервів, зазначає віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал.
Вона не очікує суттєвої девальвації. Окрім дій НБУ, гривню може підтримати валюта, що буде надходити до України разом із міжнародною підтримкою, зазначає Шаповал.
Після війни 2014 року долар в Україні подорожчав утричі. Окрім суттєвого відтоку капіталу та краху банківської системи, фундаментальною причиною був дефіцит платіжного балансу – $13,3 млрд. За оцінкою НБУ, заявив Ніколайчук, дефіцит платіжного балансу цього року буде приблизно нульовим.
Безробіття
За даними опитування Advanter Group і Ліги ділових клубів України серед 276 власників та CEO підприємств, через війну без роботи залишилось 1,2 млн українців.
Швидко повернутися на довоєнні рівні зайнятості не вдастся. Тільки 16% опитаних компаній не очікують падіння доходів цього року. Понад половина орієнтується на втрату не менш ніж 50% виручки 2021-го.
Чи значить це, що Україну очікує значне зростання безробіття? Шаповал зі КШЕ не виключає такий ризик, однак багато що буде залежати від активності держави. За її словами, це означає допомогу бізнесу з податками, кредитами та релокацією.
Чи вистачить грошей у держбюджеті
Загальний обвал економічної активності призвів до падіння податкових надходжень до бюджету. Роль зіграли послаблення для бізнесу: у середині березня уряд дозволив компаніям платити 2% з обороту замість звичних податку на прибуток (18%) та ПДВ (20%). Ймовірно, найближчими місяцями цю ставку буде підвищено, йдеться у звіті ЦЕС.
У березні витрати держбюджету перевищили доходи приблизно на $2,7 млрд, заявив в інтервʼю Financial Times міністр фінансів Сергій Марченко. Далі, за його словами, розрив збільшиться до $5–7 млрд на місяць.
За оцінкою Шаповал з КШЕ, Україні потрібно $6–10 млрд на місяць для ведення війни, підтримки критичних соціальних потреб та термінових ремонтів комунальної інфраструктури. Для забезпечення всіх потреб потрібна міжнародна допомога обсягом близько $4 млрд плюс пряма військова та гуманітарна підтримка, каже Шаповал.
«Моя оцінка – поки [ключові потреби держави] забезпечуються», – каже Шаповал зі КШЕ. У другому півріччі, додає вона, ситуація для Мінфіну значно ускладниться: значну частину витрат доведеться направити на закупівлю газу для підготовки до опалювального сезону. На закупівлю імпортованих енергоносіїв Україна щороку витрачає близько $8–12 млрд.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
