Українські військові біля зруйнованого літака АН-225 "Мрія" у Гостомелі Київської області /Getty Images
Категорія
Картина дня
Дата

Втрата половини експорту, руйнування промислових гігантів та удар по держбюджету. Економіка пройшла перший місяць війни. Що далі? Головне зі звіту ЦЕС

Українські військові біля зруйнованого літака АН-225 "Мрія" у Гостомелі Київської області Фото Getty Images

Центр економічної стратегії підготував оперативну оцінку стану української економіки після першого місяця війни з Росією. Україна продемонструвала непоганий запас економічної та фінансової міцності, незважаючи на значні руйнування, втрату ряду важливих підприємств та блокування екпорту. Чого чекати далі? Forbes публікує ключові тези зі звіту.

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про "Нову пошту".

Економіка

Падіння ВВП в Україні у 2022 році складе від 10% до 40% за умови не розширення окупованих територій та активної фази війни не довше кількох місяців. Ці цифри відповідають зниженню споживання електроенергії на 35%, за даними ДТЕК.

Експорт у березні скоротився до лютого на 50% – до $2,7 млрд, імпорт – на 30%, до $1,8 млрд. Експорт металів майже припинився, сільськогосподарської продукції – знизився вчетверо.

Морська логістика (62% від експорту 2021 року в доларах) закрита блокадою морських портів, залізничні (12%) та автомобільні (23%) перевезення серйозно ускладнені. У разі відсутності ескалації у квітні ситуація з логістикою експорту має покращитись, проте вартість та тривалість перевезень буде суттєво вищою.

Втрата половини експорту, руйнування промислових гігантів та удар по держбюджету. Економіка пройшла перший місяць війни. Що далі? Головне зі звіту ЦЕС /Фото 1

Джерело: ЦЕС

Імпорт скоротився через логістичні проблеми, скорочення попиту та заборону на некритичні імпортні операції від НБУ. Список «критичних товарів» поступово розширюється, але у середньостроковій перспективі споживчий та інвестиційний попит залишиться дуже пригніченим.

Річна інфляція, швидше за все, складе 15-20%. Зараз зростання цін стримується адміністративними заходами та фіксованим обмінним курсом, проте зниження попиту через міграцію, падіння доходів та зміну звичок чинитиме тиск на ціни.

Нові інвестиції можуть бути повʼязані тільки з перебазуванням виробничих потужностей, будівництвом житла та відновленням інфраструктури. Досвід Донецької та Луганської областей показує, що навіть за умов замороженого конфлікту інвестиції навряд чи відновляться у горизонті кількох років.

Банківський сектор втратив значну частину активів у постраждалих регіонах та 50-70% грошового потоку від кредитів, проте проблеми з ліквідністю були успішно вирішені завдяки рефінансуванню НБУ.

Знецінення валюти було незначним завдяки фіксації офіційного курсу НБУ на рівні $29,25 грн та обмеженню валютних операцій. Курс чорного готівкового ринку на початок квітня – $31-33 грн, або в межах 10% від офіційного.

Бізнес

Понад половина компаній припинили або призупинили діяльність: 57% за даними Європейської бізнес-асоціації, 59% — за даними опитування КШЕ та Gradus. Обережне відновлення почалось з середини березня, і ця хвиля посилилася на початку квітня.

Збитки від руйнувань станом на 8 квітня – $80 млрд, підрахував консорціум Інституту КШЕ, ЦЕС, Антикорупційного штабу, Інституту аналітики та адвокації, Transparency International Ukraine та Prozorro.Sale. Це втрати транспортної інфраструктури та житла.

Пошкоджено чи зруйновано близько ста підприємств (втрати – $6,7 млрд). В топ-20 — ММК імені Ілліча, Азовсталь, Укренергомашини, Антонов, Авдіївкоксохім, Одеський НПЗ, Лінік, Завод імені Малишева, Рубіжанський картонний завод, Сумихімпром, Житомирський бронетанковий завод, Харківський тракторний завод, Попаснянський авторемонтний завод, Кондитерська фабрика «Харків’янка» та Кременчуцький НПЗ, Coca Cola Beverages, Зоря Машпроект, Монделіс Україна, Ветропак, Обіо. Останні шість – не підлягають відновленню.

На девʼять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП, або 21%, за вирахуванням звільнених областей. Проте джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканими.

У розрізі галузей на окуповані території припадає 53% виробництва чорних металів, 40% машинобудування, 18% гуми та пластмас, 23% сільського господарства, 16% виробів з дерева, 20% хімпрому, 25% харчопрому, 17% текстилю та одягу, 30% добувної промисловості, 29% коксу і нафтопереробки,12% фармацевтики.

Втрата половини експорту, руйнування промислових гігантів та удар по держбюджету. Економіка пройшла перший місяць війни. Що далі? Головне зі звіту ЦЕС /Фото 2

Джерело: ЦЕС

Металургія втратила щонайменше 30% своїх активів. Азовсталь та ММК Ілліча і Авдіївський коксохім сильно пошкоджені, АрселорМіттал Кривий Ріг та Запоріжсталь були зупинені, а підприємства з видобутку залізної руди працюють на 30-40% потужності.

Збитки в секторі палива та енергетики обмежилися руйнуванням Кременчуцького НПЗ (єдиного, що працював), низки обʼєктів відновлюваної енергетики, мереж передачі електроенергії та розподілу газу. Росія також свідомо атакувала паливні сховища по всій території України.

Електрогенерація переважно не пошкоджена, за винятком кількох теплових станцій на північному сході.

Сільськогосподарський експорт майже зупинено через блокаду портів, а пропускна здатність залізниці — 0,6 млн тонн на місяць, або вдесятеро менше довоєнних 5-6 млн тонн експорту.

Близько 13% території України заміновано росіянами. У зоні підвищеної небезпеки регіони, на які у 2021 році припадало 38% виробництва пшениці, 34% кукурудзи, 43% ячменю та 49% насіння соняшника.

Біженці

За оцінкою ООН, з 24 лютого по 12 квітня Україну вимушено покинуло 4,215 млн осіб. Найбільше біженців — у Польщі, 2,451 млн. Суттєва кількість українців переїхала до Румунії (643,1 тис), Молдови (394,2 тис), Угорщини (390,3 тис) та Словаччини (301,4 тис). Згідно опитування Фонду Разумкова кожен десятий біженець, що перетинав кордон у Закарпатській області, не збирався повертатися, ще 11% – щонайменше розглядали такий варіант.

Станом на 16 березня, згідно дослідження Міжнародної організації з питань міграції (МОМ), 6,48 млн жителів України переїхали до інших регіонів. 40% — у міста Заходу України. 30% загальної кількості переселенців або близько 1,9 млн людей виїхали з Києва, ще третина – із регіонів Сходу. За даними ООН, за кордон виїхало близько 2 млн дітей, 2,5 млн – до інших регіонів. Загалом свої домівки покинуло 60% неповнолітніх.

Податки та держбюджет

У середині березня Верховна Рада схвалила суттєві податкові зміни: законодавці прибрали ліміти для третьої групи спрощеної системи оподаткування, а ставку єдиного податку знизили з 5 до 2%. Фактично у бізнесу зʼявилася можливість сплачувати 2% від обороту замість традиційних ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%). Станом на кінець березня заявки на перехід на подібну систему подали понад 150 000 компаній.

Паралельно Рада скасувала обов’язковість використання РРО, митні збори та звільнила від сплати ПДВ усі підприємства на спрощеній системі оподаткування. 

У березні ці зміни не були надто помітними для державного бюджету, який отримав 32,5 млрд грн дивідендів держкомпаній, а наприкінці лютого – близько 19 млрд грн прибутку НБУ. Загалом бюджет перевиконав орієнтовний план березневих надходжень. Податки та прибутки державних підприємств за 2021 рік разом зі швидкими позиками та міжнародною допомогою допомогли профінансувати бюджетні видатки першого місяця війни. Далі, ймовірно, ситуація погіршиться. 

Що робити уряду далі

  • Утриматися від широких податкових пільг, якщо війна затягнеться. Ставку єдиного податку, ймовірно, варто підвищити. 
  • Обмежені бюджетні ресурси краще витрачати на цільову підтримку підприємств, які зазнали збитків, працюють у критичних галузях та потребують релокації, а також на підтримку війського-промислового комплексу та безробітних.
  • Дерегуляція, запроваджена під час війни, має залишитися та бути переглянута тільки після ретельного аналізу – чи варто відновлювати кожне з регулювань.
  • НБУ слід перейти до політики дозволу всіх платежів за імпорт, підкріплених контрактами (як у 2015-2019 роках), продовжуючи стежити за операціями з пов’язаними сторонами.
  • Залучати від міжнародних партнерів гранти, а не позики, щоб уникнути нагромадження боргового тягаря.
  • Провести ревізію державного боргу та розглянути варіанти зі скасуванням частини зобо’язань та переведенням валютної складової боргу у зобовʼязання у гривні. 
Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні