У руїнах розбомблених українських міст техніки ризикують власним життям, щоб країна не втратила звʼязок. Уряд називає їх «невидимими героями» війни.
11 березня в Охтирці російські ракети влучили у ключовий центр «Київстару», найбільшого мобільного оператора й інтернет-провайдера в країні, який обслуговує 20 млн осіб із 40-мільйонного населення. Це був один із більш точних ударів Росії, який обірвав мобільний звʼязок у місті.
Охтирка, населення якої налічувало майже 50 000 жителів до війни, вже пережила удар по електростанції і житловим будинкам. Тепер багато містян не може зробити те, що вони давно сприймали як належне, – зателефонувати.
У «Київстару» була проблема. Тамтешні співробітники компанії вже займалися ремонтом ліній в інших осаджених частинах області. Тож компанія звернулася за допомогою до співробітників у Полтаві.
Україна і Росія домовилися про офіційний «зелений коридор» в/з Охтирки, щоб можна було доставити гуманітарну допомогу в місто й евакуювати мешканців із нього. «Київстар» сподівався, що завдяки цьому технікам компанії вдасться виконати ремонтні роботи в місті.
Але бомбардування росіяни не припинили. Та це не зупинило інженерів, які потрапили до міста й побачили, що місце, в якому знаходяться апарати компанії для прямого телефонного та інтернет-звʼязку (вузол звʼязку), повністю зруйноване. Це означало, що всі базові станції треба було підключити до нового вузла.
Попри загрозу нових бомбардувань Охтирка знову отримала звʼязок. Коли Володимир Лутченко, технічний директор «Київстару», описав усю операцію Forbes, то повідомив не лише про завдання, які вдалося виконати інженерам, а й про те, чи вдалося команді вижити під час такої роботи.
«Завдяки швидким діям наших співробітників нам вдалося відновити роботу 11 базових станцій «Київстар», – розповів Лутченко. – Спеціалістам вдалося повернутися до Полтави живими, неушкодженими й задоволеними своєю роботою». Forbes не вдалося окремо підтвердити історію, але те саме розповідали інші співробітники компанії в соцмедіа.
Фотографії від «Лайфселл» демонструють значні пошкодження їхніх обʼєктів у різних містах України, таких як Харків і Охтирка.
Ілон Маск може й забезпечив безкоштовний супутниковий інтернет через свої супутники Starlink, яким уже користуються десятки тисяч українців, але тут, на планеті Земля, інженери виїжджають у зони воєнних операцій, щоб лагодити кабелі й базові станції за хвилини й години після того, як ті були пошкоджені російськими бомбами.
Їхній роботі заважають не лише комендантські години, погане освітлення, несприятлива погода, «підсмажені» дроти й розтрощені сервери, а й майже постійна загроза смерті через безпідставно розвʼязану Володимиром Путіним війну. Український уряд прославляє інженерів країни як «невидимих героїв» війни.
Цього місяця в Харкові, що неподалік Охтирки, двоє техніків «Лайфселл», третьої найбільшої телекомунікаційної компанії в країні, працювали в екстремальних умовах. Місто знаходиться в облозі від самого початку війни, а ці чоловіки серед розірваних снарядами автомобілів, обвуглених будівель й уламків арматури, що нагадували понівечені кістки, лагодили оптоволоконні кабелі, які були пошкоджені російськими снарядами.
За сотні кілометрів від місця подій, на заході країни, менеджер «Лайфселл» по Харківській області Володимир Полтавченко повинен був дистанційно організувати роботу інженерів. Зі свого кабінету він бачить, які базові станції були пошкоджені і навіть які маршрутизатори не працюють. Він може потім вирішити, що можна врятувати, а що ні, яке обладнання потрібне, щоб у Харкові і надалі був звʼязок.
Найкращий час для роботи інженерів у цих обставинах – це ранок одразу після обстрілів; «це вікно відносної безпеки», розповів Полтавченко. Лутченко сказав, що, якщо необхідно, інженерам надають озброєний супровід від ЗСУ або Територіальної оборони на випадок озброєного нападу на землі. Айтішники ж не носять зброю, пояснив він.
«Щодня після кожного бомбардування ми намагаємося відновити роботу базових станцій і знову надавати послуги нашим громадянам, – сказав Богдан Кашинцев, керівник підрозділу інтернет-підключення в «Лайфселл». Він лисий, з бородою, поруч із ним довговолосий колега; в їхніх словах відчувається впевненість, стійкість, і виглядають вони значно свіжішими, ніж можна було б уявити в країні, яка була втягнута в найбільшу з 1945 року війну в Європі. – Наші інженери – наче медики, але вони не лікують, а підтримують людей».
У Харкові, місті, яке російські війська бомбардують ще з кінця лютого, інженери телекомунікаційних компаній роблять усе можливе, щоб відновити інтернет-звʼязок.
Якщо раніше в Україні телекомунікаційні компанії конкурували одна з одною, сьогодні вони діляться не лише доступом до мереж, а й співробітниками. По суті, під час війни в Україні немає окремих операторів. Компанії, особливо «Київстар», Vodafone і «Лайфселл», допомагають одна одній лагодити базові станції, а користувачі легко можуть переходити з мережі свого оператора на мережу іншого, якщо «рідна» мережа перестала працювати.
Надається ще допомога зі сторони великих провайдерів, розповів Кашинцев. Наприклад, від Ericsson, шведського провайдера телекомунікаційного обладнання, і його китайського конкурента Huawei, в якій двоє британських членів ради компанії пішли зі своїх посад через її рішення не засуджувати вторгнення Росії. На час виходу статті Huawei не надала коментар із приводу того, яку саме допомогу вона надає українським компаніям.
Причина, за якої інженери продовжують залишатися в таких містах, як Маріуполь і Харків, де трагедії стають усе жахливішими щодня, а російські ракети вбивають все більше людей, дуже проста – правда.
«На окупованих територіях окупант у першу чергу вмикає «зомбоящик», – розповів Лутченко з «Київстар». – А тому доступ до інтернету й правдивої інформації – це життєвоважлива необхідність у теперішній ситуації».
Як сказав Кашинцев, якщо українці мають доступ до якомога більшої кількості інформаційних ресурсів, вони зможуть вирішити, «що правда, а що фейк».
Також, сказав Кашинцев, чиї дружина й донька виїхали до Польщі, на мотивацію інженерів, як і на мотивацію багатьох інших українців впливає потреба зробити власний внесок у боротьбу. «Захищаючи мережі,…вони намагаються захистити свої міста», – пояснив він.
Він додав, що дехто немає змоги виїхати, бо не може покинути стареньких батьків чи інших родичів, яким потрібен догляд. Крім того, мережі дають можливість родинам залишатися на звʼязку, адже інтернет і телефон часто є синонімами звʼязку між людьми.
Провайдер інтернету Triolan став жертвою кібератак, але фізично компанія теж постраждала. На фото, які компанія виклала в телеграмі, їхній технік під час роботи в Харкові.
Кашинцев розповів, що для декого з інженерів постійна робота – це спосіб відволіктися; він також додав, що ні в кого в країні більше немає вихідних. «Таким чином нам вдається мислити трохи позитивніше, адже в нас немає часу слідкувати за усіма новинами», – вважає він.
Щоб забезпечити безпеку інженерів, які дистанційно працюють із мережею, їх розміщають у підвалах чи бомбосховищах, які обладнали за кілька місяців до нападу Росії. Роботодавці підготували запаси їжі і води. Телекомунікаційні компанії, які говорили з Forbes, не повідомляли про загиблих чи поранених співробітників.
Існує теорія про те, що Росія радіє з того, що в Україні й надалі працюють мережі інтернету і мобільного звʼязку, адже так вони можуть збирати розвіддані, а їхні солдати можуть звітувати.
«Вони можуть використовувати ці мережі для власної розвідки, – сказав розвідник із країни-союзниці України під час брифінгу із британськими журналістами в пʼятницю. – Під час операцій завжди буде те, що ми в розвідці називаємо оцінкою здобутків і втрат. Їм може здаватися, що розвіддані, які вони отримують від доступу до мереж, є для них важливішими, ніж необхідність зруйнувати ці мережі».
Саме тому Кашинцев вважає, що ризиковано використовувати застосунки, розроблені росіянами, адже кремлівські агенти можуть брати з них геолокацію і використовувати її для наведення атак.
Вищезгаданий розвідник додав, що українці продемонстрували неймовірну стійкість у підтримці роботи своїх мереж звʼязку – «вони доклали до цього значних зусиль».
Використовують росіяни адаптивні українські мережі чи ні, але точно можна сказати про те, що українська стійкість виходить за межі військового і політичного лідерства країни й поширюється на звичайних людей, таких як айтішники та інженери, які підтримують роботу мереж звʼязку в Україні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
