За час своєї каденції Володимир Зеленський змінив понад 30 міністрів та вже одного разу повністю перезавантажував Кабмін. Про подібний крок у Офісі президента думають і зараз. Чому Банкова незадовлена Денисом Шмигалем, що може вберегти за ним крісло премʼєра та хто з міністрів та очільників держкомпаній ризикує втратити свої посади вже восени?
Протягом останніх пів року команда Володимира Зеленського на чолі з Офісом президента (ОП) довела свою готовність до рішучих кадрових змін навіть у важкі воєнні часи.
У липні президент відсторонив від посади генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та очільника СБУ Івана Баканова. З 24 лютого посади також втратили омбудсмен Людмила Денісова, міністр соціальної політики Марина Лазебна та міністр аграрної політики Роман Лещенко.
Ще у травні в ОП почали розмірковувати над більш істотним кроком – повним перезавантаженням Кабміну включно з відставкою премʼєра Дениса Шмигаля, розповідає на правах анонімності один із членів команди Офісу. Вийняток – найбільш ефективні міністри.
Чи змінилося щось з того часу у настроях Банкової та чи дійсно вже восени Україна може отримати нового очільника уряду?
Що не так зі Шмигалем та хто претендує на крісло премʼєра
Основна причина невдоволення урядом Шмигаля у перші кілька місяців війни – Кабмін не встигав за високим темпом роботи президента. «Зеленський був скрізь, тоді як більшість міністрів продовжили працювати у довоєнному ритмі», – розповідає на правах анонімності один з близьких до ОП юристів.
Інша проблема, за словами двох співрозмовників, – президент та його команда були дещо розчаровані результатами донорської конференції у Лугано на початку липня, звідки уряд не привіз жодних конкретних домовленостей щодо фінансової підтримки відновлення України.
Втім, у розпорядженні Офісу відпочатку було не так багато альтернативних кандидатів на заміну чинному премʼєру. Сам Шмигаль обійняв посаду за кілька тижнів до початку пандемії коронавірусу, тож проявив себе як непоганий кризовий менеджер, зазначає один зі співрозмовників, близьких до уряду.
Пресслужба КМУ
Друга проблема – опалювальний сезон. За визначенням самого Зеленського, він буде найскладнішим за 30-річну історію незалежної України. Останній фактор став вирішальним, тому найбільш вірогідний сценарій – перезавантаження уряду буде відкладено до весни 2023-го, зазначає співрозмовник з команди ОП.
«Шмигаль не проти і сам піти з посади, щоб зняти з себе відповідальність, але в ОП вважають, що нова людина не має брати на себе можливі провали старої команди», – пояснює співрозмовник.
Втім, і без цього у ОП поки що немає єдиного кандидата на заміну нинішньому премʼєру. До того ж Шмигаль має свої переваги – головним чином ідеться про відсутність політичних амбіцій та вміння знаходити компроміс практично з усіма топпосадовцями, зокрема в Офісі, описують премʼєра два співрозмовники в уряді та на Банковій. Forbes спілкувався з ними незалежно один від одного.
Хто у шорт-листі? Серед кандидатів на місце премʼєра після завершення кризового опалювального сезону – чинний міністр інфраструктури Олександр Кубраков та заступник голови ОП Ростислав Шурма. Про те, що саме Кубракова та Шурму розглядають у контексті можливого премʼєрства, сказали троє співрозмовників Forbes, дотичних до Офісу президента та уряду. «Вони показали ефективну роботу під час війни», – каже високопосадовець у команді президента.
Менш вірогідні претенденти, прізвища яких озвучували співрозмовники, – очільник Мінрегіону Олексій Чернишов та міністерка економіки Юлія Свириденко.
Заміна Вітренка з «Нафтогазу» та ротація міністрів
У нещодавньому інтервʼю «Економічній правді» Кубраков прямо заперечував власні амбіції очолити уряд. Чернишов та Шурма також мають альтернативу – обох розглядають як потенційну заміну СЕО НАК «Нафтогаз» Юрію Вітренку, кажуть двоє співрозмовників у Міненергетики та в оточенні Зеленського.
Кадрові зміни у держкомпанії, ймовірно, відбудуться на початку жовтня, додає співрозмовник у Міненерго. Шанси Шурми очолити «Нафтогаз» вищі, ніж у Чернишова, вважає високопосадовець з команди президента. «У нього є бажання розвиватися в енергетичному секторі та є досвід у цій галузі», – пояснює він.
Ростислав Шурма. Фото – пресслужба Офісу президента Фото з особистого архіву
В ОП не виключають і ротації в самому Міненерго, проте заміну чинному міністру Герману Галущенку поки що не знайшли. «Питання дискутується, все залежатиме від того, з якими результатами ми зайдемо в опалювальний сезон», – каже високопосадовець у команді президента.
Під загрозою звільнення й міністр юстиції Денис Малюська, один з двох урядовців, які обіймали ті ж посади ще у першому уряді часів президентства Зеленського, коли премʼєром був Олексій Гончарук.
В ОП незадоволені роботою Мінʼюсту щодо репарацій РФ. «Більшість російських активів заморожено ще з початку повномасштабної війни, але жодних коштів держава ще не отримала, – каже юрист, близький до Офісу. – За весь час Мінʼюст спромігся лише на один судовий позов».
Потенційно міністерство міг би очолити нинішній міністр оборони Олексій Резніков. «Він фаховий юрист, у нього більш ніж достатньо досвіду, щоб очолити цей напрям та налагодити ефективну роботу», – зазначає співрозмовник. Головне питання – чи готові в ОП до змін в оборонному секторі, додає він. За інформацією іншого співрозмовника, близького до Офісу, наразі зміни у Міноборони є малоймовірними.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
