Міністр інфраструктури Олександр Кубраков дав розгорнуте інтервʼю виданню «Економічна правда». До війни як голова «Укравтодору», а потім і як міністр він був одним із ключових менеджерів «Великого будівництва». Наразі ЗМІ називають Кубракова майбутнім премʼєр-міністром. Forbes вибрав головне з інтервʼю: про «зернову угоду», велику відбудову країни і премʼєрські амбіції
Що обговорювали у Львові Зеленський, Ердоган, Гуттеріш
Перше – це зернова угода, її виконання, що потрібно, щоб вона розвивалася далі. Друге – ситуація із Запорізькою атомною електростанцією. Обговорювали, який формат може бути, які наші вимоги, щоб територію ЗАЕС було демілітаризовано.
Ердоган привіз Зеленському записку від Путіна з його умовами мирного договору. Чи це правда?
На зустрічі нашого президента і президента Туреччини більше нікого не було, це була двостороння зустріч. На тристоронній зустрічі нічого такого не обговорювали. Можу керуватися лише тим, що бачив і чув я, – від Ердогана навіть натяку на таке не було. Звичайно, що весь світ чекає на легке вирішення. Мовляв, є зернова угода, і її можна якось розширити. Я не бачу зв’язку. Зернова угода – це винятково ситуативна історія, яка вигідна всім.
Що змусило Росію підписати «зернову угоду»
Ще в квітні на рейді в Одесі стояли російські військові кораблі й обстрілювали наше місто, і люди бачили їх зі своїх балконів в Одесі. Потім російських військових кораблів не стало, тому що в один корабель влупили, далі – у другий, третій… І якось вони почали зникати. Це й створило умови для зернової угоди.
Є роль ООН, є інтереси різних країн світу, які по-своєму залежні від української аграрної продукції. Натомість є Китай, який також залежить від нашого експорту і від експорту Росії з низки позицій, і є Росія, яка має партнерів у Латинській Америці та Африці.
Підписання меморандуму про участь Турції у відновленні України, 18 серпня
Через російську агресію усі ланцюги нормальної торгівлі були зруйновані, а разом із засухою в Африці і навіть Європі продовольча ситуація у світі надзвичайно загострилася. Друге – це реальний голод в Африці.
Думаю, Росії треба було конче демонструвати себе як надійного партнера в Африці та Латинській Америці. Підійшов час, коли вони мали б вирішувати цю проблему, яку самі й створили.
Як працює «зерновий коридор»
Повноцінно працюють порти Чорноморськ, Одеса і Південний. Із наших портів вийшло 27 суден, 10 на вчорашній день стояли на завантаження.
Уже маємо близько 40 заявок, близько 700 000 т агропродукції вже вийшли з початку дії зернової ініціативи з портів Великої Одеси. Звичайно, ми хочемо її розширювати і додавати інші порти.
Приблизно 40% нашої аграрної продукції раніше йшли на експорт із Миколаївського порту. Хочемо, щоб він був в Ініціативі. Турбує одна умова: безпека. Гарантами цієї безпеки, якщо ми діємо винятково в рамках Ініціативи, можуть бути лише ООН і Туреччина.
Скільки вдасться вивезти зерна
Якщо все буде відбуватися так, як зараз, ми зможемо за результатами вересня вийти на 3 млн т зерна в місяць лише з трьох портів Великої Одеси. Пропускна здатність цих трьох портів – близько 5 млн т. До повномасштабної війни в нас було 5-7 млн тонн експорту аграрної продукції на місяць. Разом із тим, порти на Дунаї також працюють, залізниця працює, вантажівки везуть продукцію до найближчих портів в Євросоюзі.
Про паливну кризу і повернення акцизу на пальне
Якщо обережно говорити, то вона більш-менш завершилася. На всіх заправках ми бачимо, що пальне є в наявності. Майже ніде уже не бачу обмежень щодо продажу пального на одну автівку. Але все одно ринок дуже змінився, він працює без запасів.
Якщо зараз акциз повернути в тому обсязі, який ми запропонували, то все одно він значно менший, ніж до війни, і значно менший, ніж в Євросоюзі. За такої кон’юнктури ринку і розміру акцизу, наприклад, ціна на дизельне пальне взагалі не повинна змінитися
Про євроколію
Зараз програма мінімум – відновити на території України ті ділянки, де колись працювала євроколія. Є також ті ділянки широкої української колії, які заходять на території наших західних сусідів. А далі слід іти вглиб від кордону, але виключно там, де зосереджені наші транспортні хаби.
Замінювати всю мережу, всі 24 000 км на європейську колію точно не потрібно.
Про відновлення доріг
Фокус на час війни – проєкти «виживання». Йдеться про мости, які необхідні для швидкого сполучення міст і сіл, а також про модернізацію інфраструктури, яка задіяна в експортній логістиці.
24 000 км доріг пошкоджені. Але це не про те, що їх терміново потрібно відновлювати. Є 300 мостів на дорогах загального користування, які зруйновані. На 50 тимчасовими рішеннями ми забезпечили проїзд, але ще 250 мостів залишаються зруйнованими.
Скільки коштів потрібно на відбудову і хто заплатить
Приблизно $95–100 млрд. Це прямі збитки від пошкодження всієї інфраструктури, в тому числі житлової.
Партнери готові виключно в тих межах, які критично необхідні нам для виживання. Наприклад, зараз відбувається реструктуризація попередніх проєктів, на які були виділені кошти Європейського інвестиційного банку, але таким чином, щоб можна було допомогти з відновленням найбільш критичних об’єктів інфраструктури.
Олександр Кубраков, перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко, заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм
Так само ЄБРР: не фінансуємо капітальні видатки на ремонт доріг, але фінансуємо все, що пов’язано з експортом, тобто розширення пунктів пропуску на кордоні, будівництво ділянок залізниці в бік Євросоюзу. Так само і Світовий банк: все, що пов’язано ремонтом зруйнованих обʼєктів і, знову ж таки, з експортом нашої аграрної продукції.
Переважно це невеликі проєкти, воно так буде й надалі, і це справедливо.
На якій обсяг коштів розраховуємо? Проєкти з Європейським інвестиційним банком – €200–300 млн, із Світовим банком – $100–200 млн, ЄБРР – так само приблизно €100–200 млн.
Про корупцію у «Великому будівництві»
Як і в будь-якій програмі, я розумію, що є і добрі речі, і, звичайно, є якісь речі недобрі, яких, можливо, десь 1%. Я прекрасно це розумію. Але 90% фокусу громадськості все одно буде на цих моментах.
Пул гравців, який був історично до того, як ця програма почала працювати, суттєво не змінився. На 80% це ті самі компанії, які були на ринку.
Якщо говорити про конкуренцію, то вона покращилася. Раніше середня кількість учасників торгів була 2,5 учасника, тепер стало 4,5 учасника. Ціна впала в перший рік на 21%. На 99% все було нормально і працювало в рамках ринку, в рамках правил.
Про ротації Кабміну та прем’єрські амбіції
Чи можна очікувати ротацію в уряді восени? Казали, що уряд піде у відставку до опалювального сезону, після опалювального сезону. Тобто все це було вже. Зараз не бачу жодних передумов для цього. Те, що я відчуваю і бачу, – нічого не готується. Коли потрібно когось міняти, міняють. От нещодавно поміняли міністра соціальної політики. Я не хочу обговорювати, не знаю деталі, але просто скажу, що якщо це потрібно, ніхто не чекає. Все відбувається за декілька днів.
З Денисом Шмигалем
Чи буде змінено прем’єр-міністра? Вважаю, що навіть теоретично це можливо тільки після перемоги. Не бачу для цього передумов.
Чи є бажання бути прем’єром? Ні. Я пояснював (Шмигалю, – Forbes), що мені це нецікаво, немає жодних амбіцій і бажання.
Про податкову реформу «10–10–10»
Вважаю, що обережно потрібно до таких радикальних речей ставитися, тому що це може викликати значне падіння надходжень. На всіх зустрічах у Лугано мені казали наші міжнародні партнери: будь ласка, повертайте акцизи, повертайте мита всі, все, що ви прибрали, зараз повертайте. Ми, звичайно, будемо вас підтримувати, будемо допомагати, але потрібно, щоб у вас бюджет хоч якось наповнювався.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
