Що означає одночасне звільнення керівників Генпрокуратури та СБУ? Forbes запитав у політологів та антикорупційних експертів.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Володимир Зеленський провів перше гучне перезавантаження своєї команди з початку війни з Росією, відсторонивши генпрокурорку Ірину Венедіктову та голову СБУ Івана Баканова. Наразі вони чекають, коли Верховна Рада розгляне їхні відставки.
Офіційна причина – підозра в держзраді деяких працівників у правоохоронних органах. Неофіційне пояснення – посилення впливу ОП на прийняття рішень у системі правоохоронних органів.
Як кадрові рішення влади вплинуть на подальші реформи та ставлення до України міжнародних партнерів?
Микола Давидюк, політолог
У Зеленського наразі йде кадровий період. Після 100 днів війни він вирішив оновити команду. Все почалося з колишніх міністра аграрної політики Романа Лещенка та омбудсмена Людмили Денісової, які відверто не впоралися з викликами війни. Це ще не всі кадрові зміни. Піком стане заміна восени премʼєр-міністра та перезавантаження Кабміну. Наразі потрібні спеціалісти не з мирного часу, а ті, хто демонструють ефективність роботи у військових умовах. Це буде головна умова нових кадрових призначень.
Венедіктова та Баканов мали йти у відставку раніше: якби не повномасштабна війна, їх не було б на посадах вже в березні. Їм дали шанс продемонструвати себе в нових умовах, але вони не впорались. Венедіктова, наприклад, не показала великої ефективності щодо розслідування [військових злочинів російської армії], а більше піарилася на ситуації.
Баканов тримався за рахунок «тотемних жертв». Найяскравіший приклад – Віктор Медведчук. Перед звільненням Баканов приніс ще одну «жертву» – колишнього начальника СБУ Криму, але цього виявилось замало. Якби йшлося про проросійського олігарха чи більш серйозну постать, Баканов міг би зберегти посаду ще на певний час.
У Венедіктової свого «медведчука» не було. Навіть підозру Порошенку підписав її колишній заступник, а зараз – виконувач обовʼязків генпрокурора Олексій Симоненко.
Для самого Зеленського це політично гарне рішення. Він мʼяко провів відсторонення, зробивши Венедіктову винною в провалі конкурсу на голову САП.
Верховна Рада зараз погоджується з усіма рішеннями ОП, тому проблем із голосами щодо відставки не буде. Якщо навіть хтось не погоджується, то смс від президента швидко все змінить.
Тетяна Шевчук, експертка Центру протидії корупції
Тиск суспільства та західних партнерів щодо призначення голови САП прискорив ці звільнення. Баканов та Венедиктова – це політичні призначенці, які були досить слабкими керівниками.
Нові призначення – посилення контролю за двома ключовими інституціями: Генпрокуратурою та СБУ з боку ОП та заступника голови Офісу Олега Татарова. Великі сумніви, що ці органи можуть проводити антикорупційну політику та реформи, маючи такий контроль із Банкової.
Очевидно, що на посади ставлять виконавців, які будуть виконувати всі політичні накази. Влада зараз грає на послаблення НАБУ та САП. В умовах війни це дуже небезпечно, бо маючи велику кількість непрофесіоналів у структурі, вони не можуть ефективно розслідувати воєнні злочини в Росії.
Чи виконає Зеленський свою обіцянку щодо призначення керівника САП, ми побачимо 19 липня, коли відбудеться засідання відповідної комісії. Всі процедури вже пройдено, тож питання призначення керівника – справа пʼяти хвилин.
Олена Щербан, начальниця юридичного відділу ГО Центр протидії корупції
Закон, за яким звільнили Венедіктову, було прийнято в травні цього року. Очевидно, що до відставки готувалися. Суспільству потрібні були «жертви», яких можна було звинуватити в провалах, повʼязаних із вторгненням РФ, наприклад у Херсонській області, та затримкою конкурсу на голову САП. Баканов був відсутній у перші дні війни в Києві, його перший заступник втік із країни. Швидке захоплення Херсонщини – це в тому числі політична відповідальність голови СБУ.
ОП стало зрозуміло, що затримувати конкурс із призначенням САП уже не можна. Цей процес блокували понад пів року. Річ у тому, що Олександр Клименко, який виграв конкурс, був ключовим детективом у справі щодо Татарова. В ОП не хотіли мати незалежну людину.
Новий в.о. генпрокурора Симоненко – людина Татарова. Саме Симоненко замінював прокурорів НАБУ в справі Татарова та був помічений на святкуванні його дня народження. Така кадрова зміна означає, що буде чинитися вплив на нового керівника САП. Симоненко дуже зручний і на відміну від Венедіктової не хвилюється за власну репутацію.
Симоненко може працювати в статусі виконувача обовʼязків до завершення воєнного часу, голоси на його призначення у Верховній Раді навряд чи знайдуться. Те саме стосується нового тимчасового очільника СБУ Василя Малюка. За їхньої каденції позитивних змін не буде.
Сергій Гайдай, політтехнолог
У найбільшого стратегічного партнера України у війні – США – зʼявилися питання щодо оточення президента України. І саме це стало найбільш вірогідною причиною цих двох відставок. Заходу вже недостатньо мужності та харизми Зеленського.
Але відставка Венедіктової та Баканова не змінить ситуацію, і питання якості української влади залишиться. Тут потрібно змінювати підхід у цілому – ключові фігури не повинні мати жодного відношення до президента. Упродовж трьох років ми спостерігаємо протилежну ситуацію. Зеленський повторює ту ж саму помилку, що й колишній президент Петро Порошенко.
Відставка Венедіктової та Баканова – скоріше мінус аніж плюс, бо їм на зміну прийшли ще більш залежні від ОП люди.
Якщо міжнародні партнери в цьому розберуться, це буде ще більша проблема. Ми вже бачили заяви конгресвумен Вікторії Спартц. Президент США Джо Байден, на відміну від Зеленського, знаходиться під контролем Сенату та Конгресу і на такі заяви повинен реагувати. Якщо питання оточення президента не буде вирішено, це може призвести до певних непорозумінь із міжнародними партнерами.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
