Після вибухів на військовому аеродромі у Новофедорівці минуло шість днів. Досі немає єдиної версії подій, яка б пояснювала всі відомі факти і яку б можна було вважати основною. Проте вже зараз зрозуміло, що російський наратив про вибухи через недбалість нежиттєздатний.
Ракетні пускові установки Harpoon на борту фрегата Королівського флоту Великобританії в Тихому океані поблизу Токіо, Японія. 14 березня 2019. Фото Getty Images
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Ще до минулого тижня удар по військових авіабазах РФ у глибокому тилу здавався неможливим. Але в цій війні вже не раз ставалося те, чого ніхто не очікував. Вибухи неподалік міста Саки спричинили феєрію версій і теорій того, як насправді це вдалося ЗСУ.
Передові світові ЗМІ весь минулий тиждень обговорювали удар по кримській авіабазі, висуваючи все нові теорії.
Версія самовільної детонації боєкомплектів під час розвантаження або необережного поводження з ними стала виглядати малореалістичною після публікації супутникових знімків аеродрому.
Знімки Maxar показали грандіозні втрати російської авіації. За різними оцінками, це від 8 до 18 військових літаків та до 6 вертольотів. Існує припущення, що це найбільші денні втрати військової авіації з часів Другої світової війни.
Не менш важкий удар прийшовся по репутації російських сил ППО. Символізму події додає той факт, що саме на аеродром у Новофедорівці в 1945 році прилітали Черчилль і Рузвельт. Отже, ЗСУ зруйнували ще один символ неприступної фортеці.
Але що насправді стало причиною вибухів, світ так поки і не дізнався. Загалом західні ЗМІ, аналітики й експерти висунули вісім основних версій удару по аеродрому в Новофедорівці.
Операція спеціального підрозділу ЗСУ
Поки що версія диверсійної атаки в тилу ворога виглядає найбільш ґрунтовно.
Її підтверджує інформація про те, що удар безпілотником по штабу командування чорноморського флоту РФ у Севастополі 31 липня, нібито, був здійснений з території самого міста Севастополя.
За цією версією, група спеціального призначення ЗСУ запустила безпілотник-камікадзе неподалік самого штабу і оперативно зникла з місця запуску. БПЛА не потрапив у зону видимості російської ППО, буцімто, саме з цієї причини.
Така ж модель атаки могла бути використана і під час удару по аеродрому в Новофедорівці. Але тут є один момент – масштаб руйнувань і їх характер. БПЛА, зазвичай, може переносити невеликий заряд до 25–50 кг. Цього недостатньо, щоб викликати великі руйнування. До того ж, складно непомітно перевозити великий БПЛА.
На чисельних відео чітко видно, що вибухи відбуваються одночасно в кількох місцях на певній відстані. Що більш характерно для ракетного удару.
З іншого боку, на аеродромі зберігалося багато боєприпасів у різних місцях. І теоретично БПЛА могло бути декілька. Самі ж руйнування стали вже наслідком вибухів боєкомплекту, а не безпосереднього удару безпілотників-камікадзе.
ОТРК «Грім-2»
На наступний день після вибухів з’явилася інформація із джерел у західних розвідках, що удар все таки було нанесено українською зброєю.
ЗМІ та експерти згадали про перспективну розробку оперативно-тактичного комплексу «Грім-2», який є в певній мірі аналогом російського комплексу «Іскандер».
Але проблема в тому, що за довгі роки розробки «Грім-2» Україна так і не завершила його випробування і не розпочала серійне виробництво.
Навіть за умови, що є дослідний зразок ракети комплексу «Грім-2», складно повірити в те, що ЗСУ стануть використовувати зброю, яка не пройшла військові випробування, по об’єкту неподалік населеного пункту.
Тому ця версія дуже малоймовірна.
Український оперативно-тактичний комплекс «Грім-2». Фото Армія Інформ
Комбінований удар AGM-88 HARM і ракети «Нептун»
Напередодні удару по аеродрому в Саках стало відомо про те, що українська авіація почала використовувати протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM. Уламки цієї ракети виявили на місці знищення військової цілі РФ.
AGM-88 HARM – це ракета анти-ППО. Вона виявляє радари комплексів протиповітряної оборони, ідентифікує їх і наносить удар. Перевагою ракети є те, що вона використовує принцип самонаведення.
Ракети AGM-88 HARM використовуються на літаках НАТО, і радянська авіація ЗСУ не пристосована до їх використання. Щоправда, є інформація про те, що східноєвропейські члени НАТО здійснювали модернізацію своїх МіГ-29 для використання цих натівських ракет.
Україна або отримала певну кількість модернізованих під НАТО літаків МіГ-29, або ж наші літаки були передані якійсь з країн для проведення модернізації.
Маючи таку зброю, ЗСУ могли повторити стратегію комбінованого удару, що допомогла потопити крейсер «Москва». Тоді, нібито, БПЛА Bayraktar наніс відволікаючого удару по радіолокаційній системі ППО, що дозволило ракетам «Нептун» підлетіти непомітно до цілі.
За цією версією, ЗСУ переобладнали ракету «Нептун» для удару по наземних цілях (Росія аналогічно модернізувала свої протикорабельні ракети «Онікс»).
Недоліком цієї версії є те, що поки немає повідомлень про те, що хтось бачив ракети до удару або чув попередні вибухи систем ППО.
Ракети Harpoon дещо потужніші і мають сучаснішу систему наведення, їх також можна використовувати по наземних цілях. Фото Армія Інформ
Удар ракетами ATACMS
Іще однією версією використання оперативно-тактичного ракетного комплексу стало можливе застосування американських ракет ATACMS. Версія швидко поширилася і набула розголосу. Пентагону навіть довелося спростовувати її.
За офіційною інформацією, США не передавали ракети ATACMS Україні. Та й очікувати, що перше ж використання цих ракет буде по цілі на території Криму, не варто. США дуже неоднозначно сприймає можливість «збільшення ескалації». Зважаючи на чутливість питання Криму для Путіна, навряд чи Америка погодиться на використання її зброї по цілях в Криму без крайньої необхідності.
Власне, однією із версій, чому США відмовляються давати Україні ATACMS, є побоювання того, що Україна застосує їх по кримському мосту, і Росія сприйме це як пряме втручання у війну.
Удар ракетами С-300
Вільям Альберк з аналітичного центру оборони IISS висунув теорію, що для удару могли бути використані ракети комплексу ППО С-300.
Росія практикує удари по наземних цілях з використанням ракет цієї системи протиповітряної оборони. Зокрема, ракетами комплексу С-300 систематично обстрілюють Миколаїв. Це відносно точний і дешевий спосіб ракетних ударів. Хоча в такому випадку ракети і не використовуються за прямим призначенням.
Проблема в тому, що дальність систем С-300, зазвичай, близько 150–200 км. А від найближчої точки під контролем України до Новофедорівки більше 220 км. До того ж, Україна не має зайвих систем ППО С-300, аби переобладнувати їх для ударів по наземних цілях (на відміну від Росії).
Ракета Harpoon
Аналогічно до ідеї застосування ракет «Нептун» по наземній цілі є ідея з ракетами Harpoon. Вони дещо потужніші і мають сучаснішу систему наведення.
Теоретично, ракети Harpoon також можна використовувати по наземних цілях. Зважаючи на те, що авіабаза в Саках знаходиться в безпосередній близькості від моря, це дозволяє ракетам Harpoon підлетіти непомітно до цілі на мінімальній висоті над морем. Тож російська система ППО могла не помітити ракету або не встигнути спрацювати.
Пускові установки для ракет Harpoon видно на кораблі ВМС США USS Coronado (LCS 4), що пришвартувався на військово-морській базі Чангі в Сінгапурі, 16 жовтня 2016 року Фото Getty Images
Ракета AGM-84Е SLAM
Ракети AGM-84Е SLAM – також ракети натівської авіації, як і AGM-88 HARM. Але якщо Україна отримала авіацію, здатну використовувати одні натівські ракети, чому це неможливо для інших ракет?
AGM-84Е SLAM створена на базі ракети Harpoon. Але вона призначена для нанесення удару з літака по наземних цілях (повітря – земля).
Інформації про те, що Україна має ці ракети на озброєнні, немає. До того ж, їх операційна дальність – близько 110 км. Тобто для удару літак мав би підлетіти на відстань близько 100 км до узбережжя Криму і потенційно потрапити в зону ураження російських ППО.
Також поки немає жодної інформації про те, що у ЗСУ є якісь інші натівські ракети, крім AGM-88 HARM.
Ударний БПЛА
Ну й останній варіант, який широко обговорювався – застосування ударного безпілотника Grey Еagle або Bayraktar.
Знову ж таки, ударні безпілотники не здатні нести ракети з великим зарядом, але враховуючи наявність складів з боєприпасами на авіабазі, наслідком руйнувань міг бути не сам удар.
Американський БПЛА Grey Еagle. Фото з сайту General Atomics/ga-asi.com
Цей варіант також малоймовірний. Адже від ідеї постачання Україні БПЛА Grey Еagle США, нібито, відмовились. Bayraktar більш вразливий для систем ППО і навряд чи зміг би непомітно дістатись у зону удару по авіабазі.
Зважаючи на різноманіття версій, можна зрозуміти, наскільки безпрецедентною є атака ЗСУ по авіабазі в Криму. Нещодавно на сайті Міністерства оборони США з’явилося повідомлення про те, що за 10-бальною шкалою вони оцінюють ефективність ЗСУ на 12 балів.
«Вони знайшли способи робити те, про що ми навіть не могли подумати, що це можливо», – йдеться у повідомленні.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
