Видання Washington Post опублікувало матеріал про можливу участь російського бізнесмена в угоді про придбання глобального Forbes. У цей час редакція саме завершувала працювати над девʼятим номером журналу «Forbes Україна». Угода наразі не закрита і майже одразу опинилась у фокусі американських регуляторів. Попри це багато українських медіа подали інформацію неточно. Але українські підприємці й бізнеси виявилися розумними та не істеричними: жоден рекламодавець не відкликав розміщення матеріалу. Хочу вам за це подякувати.
Ми здавали новий номер журналу у розпал «російського» скандалу навколо Forbes. 20 жовтня видання The Washington Post опублікувало статтю, де йшлося, що у редакції є аудіозаписи, на яких російський бізнесмен Магомед Мусаєв стверджує, що купив глобальний Forbes.
Хороша стаття, велика навіть за журнальними мірками. Після прочитання й побіжного обдумування (а я подумав аж ніяк не побіжно) вимальовується така картина:
- Офіційний потенційний покупець 82-відсоткової частки Forbes – засновник і CEO Luminar Остін Рассел – заперечує участь російського та китайського капіталів. Він не приховував, що збирає пул інвесторів для фінансування угоди й робить це публічно. Але у журналістів або юристів Forbes немає доказів, що там є токсичні гроші.
- Угода триває з травня 2023-го і наразі не закрита, вона майже одразу опинилась у фокусі регуляторів, зокрема Комітету з іноземних інвестицій у США. А впливові політики на кшталт Марка Рубіо зробили угоду частиною політичної боротьби, вимагають перевірити кожен долар, а краще взагалі її заборонити.
У трійки зіркових журналістів WP (одна з них – Кетрін Белтон – авторка книги «Люди Путіна») немає відповіді, навіщо Мусаєв робив такі заяви й що він мав на увазі, вони про це прямо пишуть. У мене немає тим паче. Більш як за 15 років у діловій журналістиці я не бачив бізнесменів, які хваляться таємними угодами, коли їх ще не завершено. Людей, які напівтаємно підривають інформаційні бомби, щоб угоди не відбулись, я зустрічав частіше.
Мета цього допису – не переконати вас, читачів, а подякувати вам. Українські підприємці й бізнеси виявилися розумними та не істеричними: жоден рекламодавець не відкликав розміщення матеріалу з журналу Forbes Ukraine, а з сотень спікерів лише один відмовився від своїх слів.
Я очікував гіршого. Багато українських медіа подали інформацію, мʼяко кажучи, неточно. Ось деякі заголовки: «Як російському олігарху вдалося купити Forbes» (24 TV), «Російський олігарх придбав медіагігант Forbes» («5 канал»), «Медіахолдинг Forbes належить російському олігарху» (Zaxid.net), «Російський олігарх купив медіагрупу Forbes» (kor), «Медіахолдинг Forbes належить російському олігарху» (ТСН) і т.д.
Або українські новинарі знають більше за журналістів WP, або вводять в оману своїх читачів. Іспанський сором.
З боку я часто спостерігав, як ЗМІ вигадують паралельні реальності, сьогодні у вигаданій реальності опинився я із колегами.
Які відчуття? Ще більше мотивує робити медіа, що вміє і прагне орієнтуватися у реальному житті, а не серфити на хвилях гайпу.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
