Населення ЄС і США все швидше старіє. До 2050 року кожен третій працівник в розвинених країнах буде віком старше 70 років. При цьому «срібна економіка» не стала тягарем для урядів, тому що пенсіонери в цих країнах працюють і витрачають більше, ніж молодь
Silver Economy («срібна економіка») – частина економіки, що стосується потреб громадян похилого віку. Вона включає всі види економічної активності, пов'язані із забезпеченням потреб вікового населення.
На просторах колишнього СНД досі проблема старіння населення не стала приводом для переналаштування економіки, як це сталося зі США, країнами Європи, Китаєм і Японією. Тому виходити з перспектив розвитку «срібної економіки» слід на прикладах тих країн, які далеко попереду.
Поки що цифри не радують – ми старішаємо, причому стрімко.
2,1 млрд людей у віці старше 60 років буде на планеті до 2025 року, прогнозують в ООН. Для порівняння, в 2015 році їх було 901 млн осіб. Кількість людей вікової групи 80+ до 2050 року потроїться і становитиме 434 млн замість нинішніх 125 млн. Переважна більшість цих людей будуть пенсіонерами, і необхідно буде їх якось забезпечувати.
Пенсійна система розвинених країн сформувалася на етапі, коли пенсіонери становили незначну частину населення, і діяла до другої половини ХХ століття, ґрунтуючись на принципі «солідарності поколінь».
Але стрімке старіння населення, як наслідок низької народжуваності та збільшення тривалості життя, призвело солідарну систему до кризи. Співвідношення кількості працюючих і пенсіонерів змінилося – і традиційна пенсійна система вже не могла задовольняти зобов'язання держави перед пенсіонерами.
Одним із варіантів вирішення проблеми для більшості країн стало введення багаторівневої пенсійної системи, іншим – збільшення пенсійного віку. Зараз у світі існують різні моделі пенсійних систем, проте майже всі вони ґрунтуються на трьох основних стратегіях: солідарній, накопичувальній і змішаній.
США
Якщо глянути на статево-вікову піраміду США, все здається не так уже й погано. Скорочення відсотка молодого населення не настільки значне, як наприклад, у Чехії або Україні
США є однією з небагатьох країн «старої цивілізації», які досі мають активний приріст населення і навіть зберігають цю перспективу на далеке майбутнє. Бюро перепису населення США прогнозує чисельність населення 417 млн чоловік у 2060 році, що на 46% більше в порівнянні з 2007-м (301 млн осіб).
Проте середній вік жителя США – 37,3 року.
Середня тривалість життя – 80 років, у тому числі:
- чоловіки: 77,7 року;
- жінки: 82,2 року.
Відповідно, для США властива така сама тенденція – збільшення частки громадян зрілого віку і необхідність якимось чином або утримувати їх, або дати шанс заробити. Прагматичні американці пішли другим шляхом:
За даними Бюро трудової статистики США від 2015 року, зайнятість фахівців у віці понад 65 років за останні 20 років зросла на 117%.
Згідно з опитуванням The Harris Poll, в 2018 році 23% працюючих громадян США вже відзначили 55-річний рубіж. 53% американців віком старше 60 років продовжують кар'єру.
Частка безробітних серед американців 55+ в 2018 році становила всього 3,1% – менше, ніж середній показник по країні (3,9%). Працівники віком 55+ – найдинамічніший сегмент ринку праці США.
Дослідники Мічиганського Університету, які вивчали внесок співробітників 50+ в економіку і технологічний прогрес, виявили, що збільшення середнього віку співробітників веде до зростання середньої продуктивності праці в усіх галузях виробництва.
Як результат – у 2017 році кількість робочих місць, створюваних «срібною економікою» США, склала 89,4 млн – 61% від усіх робочих місць.
Якщо врахувати, що державні пенсії були введені в США лише в роки Великої депресії, щоб підтримати безробітних, покладатися на них особливо не доводиться. Приблизно 60% американців отримують державні пенсії, 40% – від приватних ресурсів. Як кажуть експерти, в останні роки 36% чоловіків працюють до 70 років, а 28% жінок і 16% чоловіків продовжують працювати і після досягнення цього віку.
Америка успішно спростовує міф, що 55+ – це вік, критичний для працевлаштування. І ще один важливий факт: за сумою щорічних фінансових витрат американські бебі-бумери, яким сьогодні 60–70 років, перевершили в витратах всі інші покоління співгромадян на $400 млрд на рік. 70% від суми сукупного чистого доходу американців припадає на представників покоління 60+.
Що Європа
C молодим поколінням у більшості європейських країн серйозні проблеми.
Згідно з даними дослідження, опублікованого Єврокомісією, до 2060 року кожен третій житель країн ЄС буде у віці старше 65 років.
За прогнозами, до 2050 року кожен третій працівник в розвинених країнах буде в віці старше 70 років.
А що зараз? З 2000 року рівень зайнятості для 60–64-річних збільшився у понад тричі в Болгарії та Угорщині і в понад двічі – в Латвії, Чехії, Фінляндії, Франції, Німеччині. У 2015–2016 роках, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), цей показник для громадян у віці 55–64 років був найвищий в Ісландії (84,7%), Новій Зеландії (76,1%), Швеції ( 74,5%), Швейцарії (72,8%), Норвегії (72,6%).
У віковій групі 65+ у 2015 році було зайнято в Ісландії 39,1% осіб, Грузії – 43,3%, Південній Кореї – 31,5%, Японії – 22,7%, Ізраїлі – 19,2%.
Кожна держава розробляє свої способи підтримки потенційних пенсіонерів. Наприклад, у Нідерландах із 2004 року скасовано один із соціальних податків на зарплату працівників у віці 50 років і старше, що скоротило витрати роботодавця на цю групу на 5%. У Німеччині в 2003 році були введені державні субсидії найму працівників у віці 50+, які можуть досягати 50% заробітної плати і розраховані на період до трьох років.
Іноді простіше підняти пенсійний вік як гарантію зайнятості. Наприклад, пенсійний вік у Франції – 62,5 року і для чоловіків, і для жінок при середній тривалості життя 82 роки. Проте уряд розробив новий законопроект, що передбачає збільшення пенсійного віку до 67 років. Повністю привести його в дію планується до 2023 року.
Як результат – ринок товарів для людей у віці 50+ в ЄС оцінюється в $4,7 млрд США і в 2025 році, за прогнозом, зросте до $15 млрд. Внесок європейської «срібної економіки» в ВВП в 2015-му склав €4,2 трлн.
В Європі, згідно з даними Європейської комісії, споживчі витрати людей у віці 60+ росли на 50% швидше за останні два десятиліття, ніж витрати молоді у віці до 30 років.
Глобально ця тенденція також підтверджується – за даними 2016 року, платоспроможність людей у віці 60+ склала $4 трлн. А банк Merrill Lynch прогнозує зростання глобальної платоспроможності цієї вікової категорії до $15 трлн на рік. Таким чином, у найближчі роки «срібна економіка» створить мільйони робочих місць і збільшить світовий ВВП на 2–2,5%.
На цьому тренді можуть заробити такі сфери: охорона здоров'я (в тому числі медичні пристрої, фармацевтичні препарати, телемедицина й послуги догляду за літніми), оздоровчі послуги та косметологія, безпека, культура, освіта, розваги, мода, туризм, розумні будинки, що підтримують незалежне життя, сервісна робототехніка, особистий та автономний транспорт, банки та відповідні фінансові послуги.
Україна
Пенсіонери країн пострадянської економіки можуть тільки з заздрістю дивитися на своїх закордонних однолітків. У Білорусі продовжує працювати в середньому кожен четвертий пенсіонер, а в Мінську – практично кожен третій (жінок серед працюючих пенсіонерів удвічі більше, ніж чоловіків). Кожен четвертий росіянин – пенсіонер, а в Україні кожен п'ятий – у віці старше 65 років (і 15% із них – самотні люди). Але вони не є надією економіки.
Ми поки що не готові вважати старіння населення новим ресурсом економічного зростання, за звичкою вважаючи його проблемою. Адже практично скрізь після виходу на мізерну пенсію фінансові можливості потенційної «срібної економіки» скорочуються. Та й до пенсії потрібно десь допрацювати.
З активним ейджизмом, який починає переслідувати здобувачів уже після 40 років, знайти в віці 55+ престижну, добре оплачувану роботу стає все складніше. Пропоновані роботодавцями вакансії не можуть похвалитися якимись перевагами – ні фінансовими можливостями, ні кар'єрним ростом, ні перспективою відкласти на хорошу пенсію.
Тому маркетологи мріють про «мілленіалів» із великими зарплатами. У ніші продуктів і послуг для літніх – дефіцит пропозиції та низька конкуренція.
Щоб стати членами «срібної економіки», нам потрібні можливості заробітку і до пенсії, і після неї, щоб у подальшому своїми витратами підтримувати зростання економіки й створення нових робочих місць. Наразі варіантів підробітку для підтримки гідного фінансового рівня у літніх українців небагато. Це робота нянь, домробітниць, доглядальниць, репетиторів, тренерів, консультантів, робота в сфері краси, вигул тварин і дрібний побутовий ремонт.
З таким бекграундом і рівнем зарплат нам буде складно зрівнятися з літніми європейцями або американцями за рівнем споживчих витрат. Якщо найближчими роками не вдасться кардинально змінити думку й стандарти сприйняття людей у віці 55+, багатьох із них чекає бідна старість.
- Категорія
- Лідерство
- Дата
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
