Андрій Буренок проходив ретрити тиші вже вісім разів. Навіщо підприємцю тижні повного мовчання /Фото з особистого архіву
Категорія
Життя
Дата

Андрій Буренок проходив ретрити тиші вже вісім разів. Навіщо підприємцю тижні повного мовчання

Андрій Буренок, засновник сервісу TripMyDream. Фото з особистого архіву

День свого сорокаріччя засновник сервісу TripMyDream Андрій Буренок зустрів у готелі TAOR у Львівській області. Підприємець відправився туди один, відключив усі ґаджети та не виходив на зв'язок тиждень. Буренок вирішив провести день народження в тиші

На ретрити тиші підприємець їздить уже чотири роки. Його інтерес до духовних практик з'явився ще в п'ятому класі. Буренок побував уже на 16 ретритах, із них близько восьми пройшли в повній тиші. Підприємець починає щоранку з духовних ритуалів і навіть проводить практики сам, виступаючи вчителем. Мета практик – пошук себе. Буренок називає цей процес поверненням додому.

Підприємець розповів Forbes про те, як він полюбив ретрити тиші та як вони змінюють його підхід до життя й до роботи.

– Запит на тишу й повернення до себе з'явився у мене ще в школі. Я почав час від часу тікати з уроків до П'ятницької церкви в Чернігові. Подружився з єпископом і у вихідні допомагав йому на службах. Це перший випадок, коли мені захотілося піти від світу й знайти себе.

З 14 років мною керували матеріальні інтереси. Так тривало десь до 2012 року. Тоді я вже 10 років жив у Києві, керував компанією Viasat Україна та був досить забезпеченим. Я жив у режимі достигаторства на роботі, і це почало впливати на особисте життя – я практично не бачився з маленькою донькою. У якийсь момент з'явилося відчуття, що я марную життя, мучу себе і роблю те, що мене не надихає.

Я вирішив жити так, щоб радіти дрібницям, яким радів раніше. Наприклад, прогулянкам у парку за руку з дружиною. Захотів повернутися до стану, в якому був закоханий у життя. 2013 року я дізнався, що духовний учитель Альмін, чиї книги в той період читав, захлинаючись, проводить ретрит у місті Ньюпорт. Я заплатив $2000 за участь і полетів до Америки.

Перші кілька днів мені здавалося, що потрапив до якоїсь сектиу. А з четвертого дня почав розуміти: попередні 32 роки в моєму тілі жив хтось інший. Хтось, хто ґвалтував та експлуатував його. Після ретриту я активно зайнявся медитаціями й практиками. Навчався не втрачати та накопичувати енергію. Чим її більше, тим ти усвідомленіший і щасливіший просто тому, що ти є.

Матеріали по темі

Я багато разів їздив до Альмін у США. Після того, як вона перенесла інсульт і не могла багато говорити, запропонував провести мовчазний ретрит. Так, 2017 року трапився мій перший ретрит тиші. Ми мовчали п'ять днів. На ретритах не можна користуватися телефоном, ноутбуком і телевізором. Бажано навіть не читати книжок. Ти їси, спиш і гуляєш. Це складно. Деякі учасники шепочуться, але, звичайно, це впливає на результат.

У перші дні мовчання спостерігаєш за власними думками. Намагаєшся не втягуватися в них. Працюєш над тим, щоб не думати, розчинитися і об'єднатися з навколишнім світом. Це, по суті, тривала медитація. Фокусуєшся на звуках, зображеннях, співі птахів, мантра. На четвертий день ретриту внутрішній діалог і уявний потік відключаються. Ти більше не ототожнюєш себе з ярликами бізнесмена, батька, блогера.

Виходити з ретриту тиші непросто. Коли мовчиш шість-сім днів, забуваєш, як говорити. Не хочеться навіть починати. Відчуваєш, як швидко втрачаєш енергію під час розмови.

Разом з Альмін я провів близько восьми ретритів тиші. А останній влаштував для себе сам. За тиждень до сорокаріччя зрозумів, що мені дуже хочеться помовчати та провести день народження в тиші.

Я відправився до готелю TAOR Karpaty Resort & Spa. Ми вже зупинялися там раніше. Я знав, як дістатися, які там котеджі, і міг домовитися, щоб мене не відволікали розмовами. У перший день ретриту я пройшов 20 кілометрів. Із них 16 – лісом. Я досі відновлююся після коронавірусу й чотирьох днів, проведених у реанімації. Такі прогулянки були для мене викликом.

Щодня я гуляв, розчинявся в природі, спостерігав і дихав. Головна відмінність ретриту в TAOR – природа. У Ньюпорті в мене був океан і пляж довжиною в кілька кілометрів. Об берег розбиваються хвилі, крики птахів, хтось запускає повітряного змія, хтось гуляє з собакою. І заходи сонця неймовірної краси – навіть крутіші, ніж на Балі.

Гори і ліси, як у Карпатах, мене, скоріше, заземлюють. У тому місці, де я був, абсолютна тиша. Після Києва це неймовірно. Я гуляв лісом і невеликими селами Коритищем і Ластівкою. Дивився на курей, гусей і коней. Людей навколо майже немає. Можна пройти три кілометри і нікого не зустріти. У мене навіть з'явилася мрія: залишити все і пожити в селі. Працювати руками й прокидатися з сонцем, щоранку вдихати лісове повітря.

Андрій Буренок, Ньюпорт, штат Орегон /Фото з особистого архіву

Андрій Буренок, Ньюпорт, штат Орегон Фото з особистого архіву

Андрій Буренок, Ньюпорт, штат Орегон

Андрій Буренок, Ньюпорт, штат Орегон

Андрій Буренок в Таорі

Андрій Буренок в Таорі

Андрій Буренок в Таорі

Андрій Буренок в Таорі

Попередній слайд
Наступний слайд

Щоразу під час мовчазного ретриту оновлюєшся. Завдяки цим практикам я навчився робити такий reset щодня. Я прокидаюся, займаюся ранковими духовними ритуалами і начебто перезапускаю себе.

Ретрит – спосіб духовного детоксу та тиждень глибокої роботи. Виявляється багато внутрішніх тарганів. Тригери всюди: ти турбуєшся, що зараз роблять співробітники, як справи з банківським рахунком, чи все в порядку на роботі. Це як мотузки, які постійно тягнуть у різні боки. Якщо дозволити їм це, виходиш із себе. Практики допомагають обірвати їх і поглянути на себе з боку.

Якщо дійсно працювати над собою під час мовчазного ретриту, заспокоюєшся. Розумієш, що потрібно проживати кожен момент, а не нехтувати ним заради майбутнього чи минулого. Відпадає бажання стати мільйонером чи мільярдером, за будь-яку ціну масштабувати бізнес, потрапити до рейтингу найкращих підприємців. Мені здається, запит на усвідомлене життя стає все популярнішим. Незабаром до цього прийдуть багато бізнесменів.

Я досі працюю багато. Уже рік думаю про те, щоб відкрити ретрит-центр у Карпатах чи на Балі. Дев'ять років я вегетаріанець, із них три – веган. Я не їм цукру, глютену та стежу за раціоном. Тому ще один напрямок, який я хотів би розвивати, – органічні корисні продукти.

Духовні практики допомогли мені стати усвідомленим підприємцем. Я не прагну тільки до заробітку. Перед початком нового проекту я задаюся питанням: чи буде в мене від нього співати серце? Якщо відповідь «ні», я не буду за нього братися. Робити щось тільки тому, що воно обіцяє гроші, мені вже не цікаво. У мене є важливе правило: займатися тільки тим, що надихає.

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

Рейтинг зарплат | 15 найкомфортніших банків