Андрій Буренок, засновник сервісу TripMyDream. /з особистого архіву
Категорія
Життя
Дата

Андрій Буренок проходив ретрити тиші вже вісім разів. Навіщо підприємцю тижні повного мовчання

Андрій Буренок, засновник сервісу TripMyDream. Фото з особистого архіву

День свого сорокаріччя засновник сервісу TripMyDream Андрій Буренок зустрів у готелі TAOR у Львівській області. Підприємець відправився туди один, відключив усі ґаджети та не виходив на зв'язок тиждень. Буренок вирішив провести день народження в тиші

Інвестувати? Почекати? Продавати? Війна змінює все, крім обов’язку лідера приймати виважені рішення. Вже 30 травня 40+ спікерів поділяться досвідом на Першій щорічній конференції про фінанси, інвестиції та економічне зростання. Купуйте квиток за посиланням.

На ретрити тиші підприємець їздить уже чотири роки. Його інтерес до духовних практик з'явився ще в п'ятому класі. Буренок побував уже на 16 ретритах, із них близько восьми пройшли в повній тиші. Підприємець починає щоранку з духовних ритуалів і навіть проводить практики сам, виступаючи вчителем. Мета практик – пошук себе. Буренок називає цей процес поверненням додому.

Підприємець розповів Forbes про те, як він полюбив ретрити тиші та як вони змінюють його підхід до життя й до роботи.

– Запит на тишу й повернення до себе з'явився у мене ще в школі. Я почав час від часу тікати з уроків до П'ятницької церкви в Чернігові. Подружився з єпископом і у вихідні допомагав йому на службах. Це перший випадок, коли мені захотілося піти від світу й знайти себе.

З 14 років мною керували матеріальні інтереси. Так тривало десь до 2012 року. Тоді я вже 10 років жив у Києві, керував компанією Viasat Україна та був досить забезпеченим. Я жив у режимі достигаторства на роботі, і це почало впливати на особисте життя – я практично не бачився з маленькою донькою. У якийсь момент з'явилося відчуття, що я марную життя, мучу себе і роблю те, що мене не надихає.

Я вирішив жити так, щоб радіти дрібницям, яким радів раніше. Наприклад, прогулянкам у парку за руку з дружиною. Захотів повернутися до стану, в якому був закоханий у життя. 2013 року я дізнався, що духовний учитель Альмін, чиї книги в той період читав, захлинаючись, проводить ретрит у місті Ньюпорт. Я заплатив $2000 за участь і полетів до Америки.

Перші кілька днів мені здавалося, що потрапив до якоїсь сектиу. А з четвертого дня почав розуміти: попередні 32 роки в моєму тілі жив хтось інший. Хтось, хто ґвалтував та експлуатував його. Після ретриту я активно зайнявся медитаціями й практиками. Навчався не втрачати та накопичувати енергію. Чим її більше, тим ти усвідомленіший і щасливіший просто тому, що ти є.

Матеріали по темі

Я багато разів їздив до Альмін у США. Після того, як вона перенесла інсульт і не могла багато говорити, запропонував провести мовчазний ретрит. Так, 2017 року трапився мій перший ретрит тиші. Ми мовчали п'ять днів. На ретритах не можна користуватися телефоном, ноутбуком і телевізором. Бажано навіть не читати книжок. Ти їси, спиш і гуляєш. Це складно. Деякі учасники шепочуться, але, звичайно, це впливає на результат.

У перші дні мовчання спостерігаєш за власними думками. Намагаєшся не втягуватися в них. Працюєш над тим, щоб не думати, розчинитися і об'єднатися з навколишнім світом. Це, по суті, тривала медитація. Фокусуєшся на звуках, зображеннях, співі птахів, мантра. На четвертий день ретриту внутрішній діалог і уявний потік відключаються. Ти більше не ототожнюєш себе з ярликами бізнесмена, батька, блогера.

Виходити з ретриту тиші непросто. Коли мовчиш шість-сім днів, забуваєш, як говорити. Не хочеться навіть починати. Відчуваєш, як швидко втрачаєш енергію під час розмови.

Разом з Альмін я провів близько восьми ретритів тиші. А останній влаштував для себе сам. За тиждень до сорокаріччя зрозумів, що мені дуже хочеться помовчати та провести день народження в тиші.

Я відправився до готелю TAOR Karpaty Resort & Spa. Ми вже зупинялися там раніше. Я знав, як дістатися, які там котеджі, і міг домовитися, щоб мене не відволікали розмовами. У перший день ретриту я пройшов 20 кілометрів. Із них 16 – лісом. Я досі відновлююся після коронавірусу й чотирьох днів, проведених у реанімації. Такі прогулянки були для мене викликом.

Щодня я гуляв, розчинявся в природі, спостерігав і дихав. Головна відмінність ретриту в TAOR – природа. У Ньюпорті в мене був океан і пляж довжиною в кілька кілометрів. Об берег розбиваються хвилі, крики птахів, хтось запускає повітряного змія, хтось гуляє з собакою. І заходи сонця неймовірної краси – навіть крутіші, ніж на Балі.

Гори і ліси, як у Карпатах, мене, скоріше, заземлюють. У тому місці, де я був, абсолютна тиша. Після Києва це неймовірно. Я гуляв лісом і невеликими селами Коритищем і Ластівкою. Дивився на курей, гусей і коней. Людей навколо майже немає. Можна пройти три кілометри і нікого не зустріти. У мене навіть з'явилася мрія: залишити все і пожити в селі. Працювати руками й прокидатися з сонцем, щоранку вдихати лісове повітря.

з особистого архіву

Андрій Буренок, Ньюпорт, штат Орегон Фото з особистого архіву

Андрій Буренок проходив ретрити тиші вже вісім разів. Навіщо підприємцю тижні повного мовчання /Фото 1

Андрій Буренок, Ньюпорт, штат Орегон

Андрій Буренок проходив ретрити тиші вже вісім разів. Навіщо підприємцю тижні повного мовчання /Фото 2

Андрій Буренок в Таорі

Андрій Буренок проходив ретрити тиші вже вісім разів. Навіщо підприємцю тижні повного мовчання /Фото 3

Андрій Буренок в Таорі

Попередній слайд
Наступний слайд

Щоразу під час мовчазного ретриту оновлюєшся. Завдяки цим практикам я навчився робити такий reset щодня. Я прокидаюся, займаюся ранковими духовними ритуалами і начебто перезапускаю себе.

Ретрит – спосіб духовного детоксу та тиждень глибокої роботи. Виявляється багато внутрішніх тарганів. Тригери всюди: ти турбуєшся, що зараз роблять співробітники, як справи з банківським рахунком, чи все в порядку на роботі. Це як мотузки, які постійно тягнуть у різні боки. Якщо дозволити їм це, виходиш із себе. Практики допомагають обірвати їх і поглянути на себе з боку.

Якщо дійсно працювати над собою під час мовчазного ретриту, заспокоюєшся. Розумієш, що потрібно проживати кожен момент, а не нехтувати ним заради майбутнього чи минулого. Відпадає бажання стати мільйонером чи мільярдером, за будь-яку ціну масштабувати бізнес, потрапити до рейтингу найкращих підприємців. Мені здається, запит на усвідомлене життя стає все популярнішим. Незабаром до цього прийдуть багато бізнесменів.

Я досі працюю багато. Уже рік думаю про те, щоб відкрити ретрит-центр у Карпатах чи на Балі. Дев'ять років я вегетаріанець, із них три – веган. Я не їм цукру, глютену та стежу за раціоном. Тому ще один напрямок, який я хотів би розвивати, – органічні корисні продукти.

Духовні практики допомогли мені стати усвідомленим підприємцем. Я не прагну тільки до заробітку. Перед початком нового проекту я задаюся питанням: чи буде в мене від нього співати серце? Якщо відповідь «ні», я не буду за нього братися. Робити щось тільки тому, що воно обіцяє гроші, мені вже не цікаво. У мене є важливе правило: займатися тільки тим, що надихає.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні