З початку року лауреат «Оскара» Мстислав Чернов подивився щонайменше 15 свіжих українських документальних фільмів про війну. «Думаю, що вже можна говорити про появу «нової хвилі» української документалістики», – каже Чернов. Ось шість картин, які він вважає вартими уваги
Новий журнал Forbes Ukraine – у продажу з безкоштовною доставкою
Четвертий номер Forbes Ukraine у 2026 році – про людей і бізнеси, які вже сьогодні визначають майбутнє країни. Усередині – «30 до 30», 15 перспективних ветеранських компаній, 20 франшиз із потенціалом зростання, Говард Баффет і $1,4 млрд допомоги Україні, ціна війни для бізнесу та українське мистецтво воєнного часу.
«Дівія» (2025)
Режисер: Дмитро Грешко
Бюджет: €415 200
Стрічки про війну, які радить оскароносний режисер Мстислав Чернов. Трейлер фільму «Дівія». Джерело: UP UA Studio
«Дівія» – це фільм без діалогів, що спостерігає за катастрофічним впливом російського вторгнення на природу України. А також за тим, як вона чинить опір та відновлюється від агресії. «Це медитативна подорож пораненою землею: попелясті ліси, поля, вкриті кратерами, та іржаві скелети військових машин переслідують кадр», – цитує творців стрічки ресурс «Кіноколо».
Фільм знімали впродовж трьох років, розповідала виконавча продюсерка Таїсія Пугач виданню «Детектор медіа». Робота почалася в 2021-му: спочатку картина мала розповідати про те, як на природу впливає індустріалізація та самі українці. Через велику війну фокус змістився на окупантів.
Розсилка Forbes AI: штучний інтелект очима тих, хто ризикує грошима
Стрічка показує не лише руйнування, а й те, як природа регенерується – самостійно та з допомогою людей. «Екологи, сапери, шукачі тіл та зоозахисники намагаються виміряти масштаби трагедії, очистити землю від вибухових предметів, зберегти тварин та відновити втрачені природні ресурси», – йдеться в описі фільму.
Прем’єра стрічки відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах у липні 2025-го. «Дівія», створена міжнародною командою, – це копродукція України, Польщі, Нідерландів та США.
«Стрічка часу» (2025)
Режисерка: Катерина Горностай
Бюджет: €300 000
Українські стрічки про війну. Трейлер фільму «Стрічка часу» Катерини Горностай. Джерело: Osvitoria
Фільм «Стрічка часу» розповідає про українські школи в період повномасштабної війни. Героями стрічки стали учні та працівники шкіл із Харкова, Запоріжжя, Києва, Одеси, Миколаєва, Бучі та інших українських міст.
Найтрагічнішим епізодом фільму є похорон у місті Ромни на Сумщині – за два дні до того школу знищив прямим влучанням російський дрон, що забрав життя директорки, заступниці, бібліотекаря і секретарки школи, писало «Суспільне».
Картина стала першим із 1997 року фільмом української режисерки, що потрапив до основного конкурсу фестивалю Берлінале. Це друга повнометражна стрічка Горностай після художнього фільму «Стоп-земля».
Ідею «Стрічки часу» запропонувала громадська спілка «Освіторія». Спілка профінансувала близько третини від загального бюджету, що складає €300 000. Картину знято в копродукції з кінокомпаніями з Люксембурга, Нідерландів і Франції, йдеться на сайті «Освіторії». Виробник фільму – студія 2Brave Productions.
«Мілітантропос» (2025)
Режисери: Єлизавета Сміт, Аліна Горлова, Семен Мозговий
Бюджет: N/A
Фільми про війну в Україні, які радить Мстислав Чернов. Трейлер стрічки «Мілітантропос». Джерело: The Film Stage
Назва фільму «Мілітантропос» – поєднання латинського слова «солдат» (milit) і грецького «людина» (antropos). «Мілітантропос» – сутність, якої набуває людина, вступаючи у стан війни, пояснюють творці стрічки, творче об’єднання Tabor.
«Там є і військові, і цивільні, і всі вони змінюються, – розповіла співрежисерка стрічки Аліна Горлова команді фестивалю Docudays. – Трансформується загалом усе суспільство – ми фіксуємо колективний портрет».
Точка відліку картини – початок повномасштабного вторгнення. Стрічку знімали впродовж трьох років по всій Україні. Зокрема, у фільмі є кадри боїв у Серебрянському лісі, Часовому Ярі та інших місцях на Донеччині та Харківщині.
Найбільш яскраві зйомки відбулися з Третьою штурмовою бригадою, зазначає Горлова. «Це інше покоління – вони молоді, енергійні, заряджені та вмотивовані. Ми намагалися це передати – близькість смерті і буяння юності, цього життя», – каже режисерка.
«Мирні люди» (2024)
Режисерка: Оксана Карпович
Бюджет: €611 000
Трейлер фільму «Мирні люди» Оксани Карпович. Джерело: Arthouse Traffic
Фільм Оксани Карпович «Мирні люди» показує подорож режисерки прифронтовими і деокупованими територіями України: Київщиною, Миколаївщиною та Харківщиною. Відео супроводжується перехопленими розмовами російських військових із рідними – так званими «мирними людьми», які шокують жорстокістю.
Робота над картиною тривала майже два роки: з квітня 2022-го по лютий 2024-го. Карпович прослуховувала перехоплені розмови впродовж двох місяців. Загалом у режисерки була 31 година аудіозаписів. Усі вони є у відкритому доступі на онлайн-ресурсах українських спецслужб, розповідала Forbes Ukraine продюсерка Ольга Бесхмельниціна. Записи верифікували міжнародні та українські журналісти, вони всі є оригінальними.
У фільмі немає кадрів насильства. Режисерка показує, що злочини росіян мають підґрунтя багаторічної інформаційної підготовки, також демонструється український спротив. «Наші захисники – це вчорашні цивільні, які не збиралися бути військовими», – казала режисерка.
Бюджет стрічки становить €611 000. Це багато для українського документального фільму, особливо в контексті ринку Східної та Центральної Європи, зазначала Бассель. «Мирні люди» – копродукція Канади, Франції та України. Головним продюсером стрічки є канадська компанія Cosmos Films.
«Пісні землі, що повільно горить» (2024)
Режисерка: Ольга Журба
Бюджет: N/A
Трейлер стрічки «Пісні землі, що повільно горить». Джерело: «Нове українське кіно»
Фільм «Пісні землі, що повільно горить» був знятий протягом перших двох років повномасштабного вторгнення. Стрічка розповідає про досвід сотень українців: від масової евакуації на початку великої війни до поступового переходу в буденну воєнну реальність, йдеться в синопсисі.
Кінокритик Ігор Кромф назвав фільм «стоголоссям української війни». «Демонтаж радянської символіки, евакуаційні поїзди, похоронні процесії; діти, які граються у війну; ветерани, які вчаться ходити на протезах, – [стрічка] намагається показати війну у всій її тривалості та складності процесів», – ідеться в рецензії Кромфа для видання «Лірум».
Світова прем’єра відбулася на Венеційському кінофестивалі у вересні 2024-го. Для режисерки Ольги Журби картина стала другою повнометражною документальною роботою. Фільм створено українською кінокомпанією Moon Man у копродукції з міжнародними партнерами з Данії, Швеції та Франції.
«Одного літа в Україні» (2024)
Режисери: Володимир Тихий, Анастасія Тиха, Ганна Тиха
Бюджет: N/A
Трейлер фільму «Одного літа в Україні». Джерело: B&H Film Distribution Company
У фільмі «Одного літа в Україні» показано іноземних добровольців, які приєдналися до Міжнародного легіону ГУР. Стрічка охоплює події літа 2024 року – починається з підготовки бійців та закінчується боєм. Головні герої – американці Мюррей, Волдо та Сесі з підрозділу Ronin Team.
Кінообʼєднання «Вавилонʼ13» знімало стрічку впродовж кількох місяців в Україні та США. «Від моменту зйомок минуло багато подій: дехто з героїв уже навіть отримав українське громадянство, а хтось – пережив поранення, реабілітацію та знову повернувся у стрій», – цитує режисерку стрічки Анастасію Тиху видання Bazilik Media.
Стрічка вийшла в український прокат взимку 2025 року, її переглянули понад 19 000 глядачів. Творці фільму передали понад 1 млн грн прибутку від прокату на потреби ГУР.
