«Щоб бути ефективним під час війни, важливо дбати про здоров’я», – переконаний генеральний директор BlaBlaCar в Україні Роман Мірошніченко. Він будує «систему обслуговування організму» – комбінацію здорових звичок та грамотного розпорядку дня – вже протягом 10 років. Мета – стабільно високі рівні енергії та продуктивність
Навички стресостійкості та підтримки концентрації стали в пригоді на початку війни. Протягом першого тижня повномасштабного вторгнення інтенсивність роботи Мірошніченка була напрочуд високою. Українці масово виїздили в безпечні регіони, і BlaBlaCar став одним із сервісів, що допомагав у цьому.
За перші чотири дні війни сервісом скористалися 50 000 людей, поки кількість водіїв зменшилася: на мінімальних значеннях було 1500 активних водіїв щодня. «Зараз у нас 3000 водіїв на день, і ця цифра зростає, – розповідав Мірошніченко в інтерв’ю Forbes від 9 березня. – Ми зменшили мінімальну вартість поїздки до нуля, щоб люди могли волонтерити». Станом на 13 березня під час війни сервісом скористались 100 000 пасажирів.
Мірошніченко переконаний: звички та рутина, які він створював протягом останніх 10 років, стали однією з умов його зібраності та стресостійкості під час війни. Які з них допомогли та як змінюється розклад дня генерального директора BlaBlaCar в Україні Романа Мірошніченка.
– За час роботи над собою в мене з’явилися напрацьовані звички, що не потребують особливої дисципліни. Мій підхід – створювати умови, щоб можна було повторювати ці звички щодня. З моїх стандартів – сон сім-вісім годин. У наші часи це іноді дивує людей, але для мене це важливо. П’ю мінімум два літри води на день, дотримуюся здорового харчування, вживаю БАДи та вітаміни, ходжу на масажі, гуляю на свіжому повітрі, слухаю аудіокнижки під час керування автомобілем чи прогулянок. Головний секрет продуктивності – трансцендентальна медитація. Вона дуже підвищує концентрацію та ментальний ресурс.
Для всіх звичок я використовую правило двох днів. Завжди можна пропустити день у якомусь ритуалі та не корити себе за перервану послідовність. Але в жодному разі не можна пропускати два дні, забивати та переставати дотримуватись звичок.
Коли я починав прищеплювати собі звички, найбільше прагнув до ефективності. Я не ставлю своє здоров’я на алтар. Це, скоріше, працююча система обслуговування організму, щоб в мене було достатньо часу й енергії на те, що я люблю та що мені цікаво.
На початку вторгнення я був дуже зібраний. Що допомогло? Навички, які я набував багато років, досвід у кризових ситуаціях – я навчався в школі та університеті Луганська та застав там війну, та інтенсивна попередня робота в Uber та Didi. З перших годин я був повністю сфокусованим на робочих процесах, зв’язку з колегами, рідними та близькими. Активно відслідковував новини, щоб розуміти актуальну інформацію. В такому режимі я проіснував перші сім-десять днів. Тільки після цього відчув фізичне та емоційне виснаження.
Навіть час, який вивільняється під час повітряних тривог, можна використати для освоєння нових навичок: потренуватися, почитати книжку, повчити іноземну мову.
Перший тиждень війни я спав мало – по чотири-пʼять годин на день. Дещо втратив у ефективності, мені була потрібна пауза. Відчув, що можу собі це дозволити, коли процеси були відбудовані, а колеги допомагали підтримувати робочі системи. На десятий день війни я ліг о 18-й годині та проспав в одязі до ранку. Повне відновлення після нормалізації режиму роботи та сну зайняло в мене пʼять днів.
Чесно кажучи, спершу всі мої звички були зруйновані вщент. Залишились тільки базові потреби: регулярне харчування, споживання води, чищення зубів. Про що можна казати, коли доводиться спати в одязі під сирени та звуки тривоги? Перше, що я повернув, – нормальний сон. Був змушений це зробити, бо відчув, як погіршується концентрація.
У мене є певні правила щодо здорового сну: не використовую блакитний спектр у ґаджетах перед засинанням, останню годину перед сном не користуюсь технікою – читаю книжку або спілкуюсь із рідними. Головне – засинати вчасно. Зараз це навіть дещо легше робити, бо через правила світломаскування ввечері ми маємо використовувати менше світла. Це допомагає циркадним ритмам повернутися до норми.
Воєнний розпорядок
Зараз у мене більш-менш стабільний графік. Головний секрет – у фокусі. Важливе правило, якого я дотримуюсь, – спочатку позбутися негативних факторів. Це ефективніше, ніж здобувати нові звички. Перше, що я зробив, – зменшив потік інформації. Десь на другий тиждень війни обрав два-три канали, які читаю раз на день. Це займає 30–40 хвилин. Другий негативний фактор – час, який ми проводимо сидячи. Треба обладнати місце для роботи стоячи і певний час у день працювати так, додавши фізичні вправи в перервах, упродовж дня.
Порада, яка допомагає мені легше набувати звички, – об’єднувати їх із рутиною, яка вже існує. Чистите зуби – зробіть 20 присідань. Навіть час, який звільняється під час повітряних тривог, можна використовувати для прищеплення нових навичок: потренуватися, почитати книжку, вчити іноземну мову.
Моя нова звичка – регулярна допомога армії. Я максимально це автоматизував, намагаюся не надто включатися емоційно, виділив бюджет та обрав фонди, яким я довіряю та які роблять це ефективно. Допомога іншим підтримує психологічно. Піклування про рідних, близьких, хлопців з армії підбадьорює та допомагає сконцентруватися.
Також я постійно поширюю інформацію. До цього підходжу «професійно»: дивлюся новини й обираю, що буде корисніше та продуктивніше поширити. Публікую їх на власних сторінках соцмереж, зокрема в LinkedIn, де англомовна аудиторія.
У мене є досвід роботи в іноземних компаніях і багато колишніх колег із Польщі, Чехії, Румунії, Казахстану. Я думаю, яку інформацію їм треба донести, чого вони можуть не побачити в новинах, та нагадую не забувати донатити гроші. Люди зараз виснажуються, хтось абстрагується та хоче відволіктись. Тут важливий баланс – підтримувати ментальне здоров’я та не так інтенсивно включатися, але продовжувати допомагати з тією ж регулярністю та силою, яка була на початку.
Щоденні фізичні вправи я повернув у розклад з четвертого тижня. Це не виснажливі тренування: одного дня може бути йога, іншого – вправи з гантелями, потім тренування на координацію, далі – інтенсивна прогулянка. Головний принцип – це треба робити щодня.
Намагаюся повернутись до медитацій, але це дається важче, ніж я очікував. Зупинити думки зараз дуже складно. Тож я медитую нерегулярно, але прагну повернутися до довоєнного режиму щоденних практик. До війни медитував зранку і ще раз близько 16:00, якщо відчував, що рівні енергії зменшуються. Це буст, який дуже добре працює для фокусу та концентрації.
Стало важче читати, мозок відволікається. Важко починати щось нове. Зазвичай я обираю собі одну-дві навички на рік, які хочу опанувати. Цього року це було написання текстів та сторителінг. На час війни я призупинив навчання, але це залишиться моїм фокусом: інформаційна війна показала, наскільки важливо точно комунікувати. Останнім часом вирішив поглиблювати знання з коучінгу та отримати сертифікацію. Рівень турбулентності та стресу в суспільстві зростає. В мене немає досвіду праці з тим викликом, з тією психологічною напругою співробітників, які є зараз. Є потреба в кваліфікованих інструментах і необхідність більш професійного підходу до цього.
Мені допомогло те, що я давно маю ці звички. Я розумію, як позбутися стресу, що робити, коли чекаєш на закінчення повітряної тривоги, як вгамувати гнів, який виникає під час читання новин. Наприклад, проти стресу добре працює сауна. За її відсутності можна звертатися до контрастних душів. Допомагають масажі: зараз я користуюсь автоматичним масажером, беру його з собою навіть в екстренні поїздки. Спакував в евакуацію дуже маленьку валізу, але його не забув.
Контролювати та вивільняти гнів чудово допомагає спорт. Круто, якщо є можливість побити грушу. Але це можуть бути просто присідання: зробіть 50, 70, 100, і одразу відчуєте, як стане спокійніше.
Прогулянки на природі – динамічна медитація. Ви фізично включені, дихаєте свіжим повітрям, у вас є час, щоб організувати хаос думок, позбутися зайвого, сфокусуватися на важливому. Додому ви повертаєтеся з новим планом та емоціями. Вночі зараз гарно видно зорі, які раніше не були помітні через світло. Книжки, споглядання природи, музика – доступний та ефективний відпочинок.
Дуже хочу повернути в графік медитації. Це надзвичайно важлива та корисна практика. Хочу постійно вдосконалювати знання, зокрема в сторителінгу, та отримати сертифікацію ACC як коуч. Ми дуже багато чого зараз не можемо робити, і потрібно використовувати цей час, щоб удосконалювати навички, здобувати нових знань. Щось принципово інше до графіка я зараз не додаю. Скоріше йдеться про нормалізацію до стану, в якому я був до війни.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
