Forbes публікує свідчення українських підприємців про їхню участь у зусиллях із захисту країни. Керуючий партнер Odgers Berndtson Ukraine Олексій Комліченко, 36, до війни шукав керівників для українського і міжнародного бізнесу. Зараз він шукає ліки та дефіцитні товари
– Як консультант я маю доступ до великої кількості підприємців різного рівня в різних регіонах України та світу. Коли вже по всіх новинах розповідали про плани вторгнення і загрозу від Росії, я не втрачав нагоди ставити питання своїм візаві: що ви думаєте стосовно цього? Яка вірогідність і як ви готуєтесь? Бізнесмени – раціональні люди з аналітичним мисленням та здатністю зважувати ризики. Відповідь була майже у всіх однакова. Жоден не вірив у сценарій повномасштабного вторгення. Навпаки, бізнес на початку року відчував неабиякий підйом. Кількість нових запитів від локальних і міжнародних клієнтів у нас була більша в порівнянні з попереднім роком. Але…
24-го лютого, 5-та година ранку. Дзвінок. Далі – в режимі нон-стоп. Коли під вечір стало зрозуміло, як виїхати з Києва, у родині почалась дискусія. Я перервав її і сказав: «Зараз у вас є вибір, їхати чи не їхати, а завтра його може не бути». Виїхали двома машинами з друзями. На Севастопольській площі я вийшов та попрощався з дружиною і дитиною. Вони поїхали в напрямку Чернівців, а я на тролейбусі з рушницею додому.
Перша ніч була найважча. Незрозуміло, чи доїхали мої. Незрозуміло, що робити самому і куди бігти записуватися в оборону. Наступні два дні – черги у військкомат і дике бажання щось робити. Все змінилося після першого запиту про допомогу: попросили знайти ліки та привезти в частину. Долучився до групи волонтерів, зробив перший пост на фейсбуці, і понеслось. Закупки з інших міст та доставка потягом. Фандрейзинг через соціальні мережі та закупки за кордоном. Доставка медичного обладнання в пологовий будинок. Допомога поодиноким людям, які застрягли без ліків або їжі. Знайомство з великою кількістю військових та представників оборони.
Після першого кличу в Facebook про збір коштів за день мені надіслали приблизно півмільйона гривень. За ці кошти ми зробили дві відправки з Чернівців, дві зі Львова та одну з Ужгорода, закупили ліки та інструменти на місцях. Як наслідок, за декілька днів у регіонах почав пропадати необхідний товар – все поїхало до гарячих регіонів. Друзі з-за кордону направили фуру ліків на склад до фармацевтичної компанії для подальшого розподілення й доставки. Колеги з інших офісів Odgers направили кошти на реквізити ЗСУ та на європейські фонди допомоги Україні.
Зараз ми формуємо більш серйозні замовлення та кооперуємося з іншими волонтерами для організації великих партій. З іншого боку – контролюємо доставку до фінального споживача. Як невелика волонтерська група ми не зрівняємося з масштабами закупівель великих фондів, але ми можемо збирати актуальні потреби на місцях і бути last mile delivery для окремих підрозділів, медичних пунктів тощо.
Я зрозумів, що так від мене буде більша користь. Що завдяки професійним контактам та бажанню працювати зможу забезпечити велику кількість людей необхідним, допомогти їм боронити країну. Я розробив план, до якої групи доєднаюся в разі активних бойових дій у місті. Не знаю, який із мене буде enemy shooter, але trouble shooter наче вийшов непоганий.
Після цього я відчув спокій. Це в котрий раз підтвердило, що людині потрібна мета. Коли робиш свою роботу, в тебе нема часу на хвилювання. Робота – найкраще заспокійливе.
Я повністю занурився у волонтерство завдяки моїй команді, їх залученості та підтримці. За тиждень до війни ми оголосили всім колегам, що в разі зупинки бізнесу беремо на себе зобов‘язання щонайменше пів року робити часткові виплати всім працівникам. Навіть тим, що прийняли нашу пропозицію і встигли звільнитися з попередньої роботи, але ще жодного дня не працювали в нас. Наша ціль – зробити так, щоб люди могли сконцентруватися на роботі та волонтерстві та приносити максимальну користь оточуючим. Від нашої згуртованості залежить наша перемога. І ми її обов‘язково виборемо.
Українці в екстремальних ситуаціях неймовірні. Швидко приймають рішення, довіряють, допомагають при першій можливості і посміхаються. У ворога немає шансів. Він невірно оцінив наші soft powers та програв.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
