У перші дні кінотеатрального прокату мультфільм «Мавка. Лісова пісня» зібрав понад 189 000 глядачів. Нині «Мавка» – український фільм із найбільшим бокс-офісом після першого вікенду. Що забезпечило успіх і в чому мультфільм та його творці стали першопрохідцями
У 2017 році ідею мультфільму «Мавка. Лісова пісня» за мотивами твору Лесі Українки представили на пітчингу європейського анімаційного форуму Cartoon Movie у Бордо. Він став першим українським проєктом, відібраним до участі. Після проходження всіх стадій виробництва, за шість років мультфільм вийшов в українському та світовому кінопрокаті.
«Ми думали, що видихнемо, розслабимося, але ні», – каже продюсерка мультфільму Ірина Костюк. Вона знову у Бордо – цього разу на презентації нового мультфільму Film.ua та Animagrad «Роксолана». «Символічно, що ми знаходимося на майданчику, де шість років тому стартувала «Мавка», – каже Костюк. – Тоді вона дуже всім сподобалась».
Кінотеатральний прокат мультфільму в Україні стартував 2 березня. Хоч минув лише один вікенд «Мавки» на екранах, вона встигла побити чимало рекордів. Зокрема, заробити за перші чотири дні прокату 24,9 млн грн та стати українською стрічкою, яка зібрала найбільший бокс-офіс після першого вікенду (бюджет мультфільму – 190 млн грн).
Які ще рекорди побила «Мавка», як побудована промоція мультфільму в Україні та за кордоном і чи буде друга частина, розповідає продюсерка Ірина Костюк.
Як ви оцінюєте успіх «Мавки»?
Цифри говорять самі за себе. У перший вікенд показу «Мавка» перевершила «Аватар: шлях води» за кількістю проданих квитків – їх купили майже на 30 500 штук більше. Кількість квитків завжди була більш показовою, ніж сума бокс-офісу: курс валют змінюється, а вартість квитків відрізняється. Наприклад, у «Аватара» було багато сеансів в IMAX, де відвідування кіносеансу коштує набагато дорожче.
Зібрані 24,9 млн грн – для нас неймовірна сума. Це найкращий результат після першого вікенду для українського кіно за час його існування. І це попри те, що працює лише частина українських кінотеатрів, а мільйони цільової аудиторії, тобто мами з дітьми, виїхали за кордон.
У чому запорука успіху?
Збіглось багато факторів. Ми потрапили в правильний час. «Мавка» стала більш актуальною через наш уже зовсім інший погляд на все українське. У цій реальності фільм набув нових сенсів.
Зараз це дуже потрібний нашому народу контент. Про це свідчать аншлаги в залах: кінотеатри додають нові сеанси, коли не вистачає квитків. На це вказують позитивні відгуки глядачів, їхні емоції. Наприкінці сеансів люди аплодують, діти підтанцьовують, а дорослі плачуть там, де ми закладали ці емоції. Усе вийшло, як ми планували.
Яких нових сенсів набула «Мавка»?
Спочатку це було кіно про кохання, протистояння двох світів, де перемагає любов. У мультфільмі є сцена, де тендітна ніжна Мавка перетворюється на захисницю, коли постає загроза її світу. Це не традиційний сюжет, де принц рятує принцесу. Патріотичні теми та національний колорит зараз відгукуються людям. Вони пишуть, що горді тим, що це український фільм.
Мені не подобається порівняння нас із Pixar чи Disney. Ми хотіли зробити унікальний самобутній проєкт. Але також хотілося б досягти таких же успіхів, як ці компанії, і ширити продукт по всьому світу.
Реліз «Мавки» відбудеться в багатьох країнах за кордоном. Чи адаптують вони контент?
Міжнародний прокат – експорт української культури. Ми робимо на нього великі ставки, але це дуже великий шматок роботи, тому що у кожній країні окремий кінопрокат. А країн уже понад 80.
Франція стала єдиною країною, яка переназвала Мавку – там вона Найя. Італійці випускають книжку, засновану на сценарії Мавки. Назви українських інструментів вони не перекладали, а пояснювали, що це таке. Шумник Гук отримав інше ім’я, але в книжці написали, що він із Херсона. Італійці лишили багато аутентичного та будують промокампанію на тому, що фільм із України.
Ви співпрацювали з багатьма брендами для промоції «Мавки». Як побудована співпраця?
Ми випускали ліцензійні товари задовго до прокату фільму. Коли ми розказували про це закордонним партнерам, вони дуже дивувались.
Першими до нас прийшла компанія АХА, яка випускає сухі сніданки. Вони відмовились від брендування з «Машою и медведем» і шукали український бренд. Велика співпраця вибудувана з «Сільпо». Їхня команда робила національну програму лояльності з мавчиками. Було настільки багато зовнішньої реклами, що люди думали, фільм уже у прокаті.
«Галичина» купила ліцензію та випустила йогурти з Мавкою. «Лукас» із Кременчука випускали цукерки. Ці компанії повірили в нас на ранній стадії, коли ми ще не вийшли у прокат. Це підтримало нас протягом років виробництва.
Зараз ми запартнерились із MasterCard, Sova, Intertop, Duna та іншими (близько 25 ліцензіатів презентували свої товари з брендингом «Мавки», – Forbes).
Чим унікальна «Мавка»?
Це унікальний кейс із технологічної точки зору. Над образом Мавки працювали три видатних українки – її озвучувала Наталка Денисенко, рухи подарувала прима-балерина Катерина Кухар, а пісні виконала Христина Соловій. Збірний образ трьох різних жінок, кожна з яких видатна у своїй сфері – безпрецедентна історія для ринку виробництва анімації.
Саундтреки написані спеціально для мультфільму. Один із них – авторська пісня Соловій. Вона та Артем Пивоваров заспівали її англійською. Саундтреки настільки зайшли міжнародним партнерам, що французи уже переклали їх французькою. Іспанці хочуть переспівати. Але «ДахаБраха» та пісня «Гарная», яку виконує Марія Квітка, звучатимуть в оригіналі.
«Гарная» – наша студійна «пасхалка», тому що це саундтрек до нашого проєкту «Спадок», який розповідає про український національний костюм.
Кожен листочок, кожен камінчик у лісі – пропрацьовані деталі. У нас багато партнерів – кафедра фольклористики КНУ імені Шевченка, Український інститут моди, музей Івана Гончара, де нам показували автентичні українські танці. Один із таких Мавка з Лукашем танцюють на ярмарку.
В основі «Мавки» лежить оригінальна автентична культура. Але не треба шукати документалістики. Ми всьому надали фентезійного смаку, а художники переосмислили багато деталей – це мультфільм, а не документальний фільм.
Жабокиць – єдиний вигаданий персонаж, який не має за собою фольклорного або аутентичного бекграунду. Коли співпрацювали з компанією, яка випускає іграшки, вони так і сказали: Жабокиць – ваш money maker, тому що його захоче мати кожна дитина.
Чи помітили ви якісь факапи після виходу мультфільму?
Тільки ми знаємо, що мало бути в оригіналі й що не вдалося втілити. Наприклад, у сцені, де Мавку посвячують у хранительки лісу, мало бути інше вбрання – плащ із метеликів. І коли звучить салют, вона здіймає руки, ці метелики мали розлетітись. Але це дуже складна та дорога сцена, тому лишився з десяток метеликів і плащ не розлітається, як ми задумували.
Технологічних моментів дуже багато. Весь фільм Мавка не могла ходити у вінку, тому що він дає тінь на обличчя. Або її сукня не могла бути довгою, бо тоді вона взаємодіє з травою й це дуже складна симуляція, яка збільшила б бюджет виробництва на третину.
Було дуже багато сцен, де ми експериментували і щось робили вперше. Завжди важко робити симуляцію шерсті, але звірі вийшли чудовими, наче справжніми. Над водою складно працювати, але вона показана реалістично.
Ми вже можемо говорити, що Мавка – успішний проєкт. Які можливості та для кого це відкриває успіх?
У першу чергу для України – український продукт побачить світ. Ми показуємо, що не просимо про поблажку через війну, а показуємо хороший мультфільм. «Мавка» виходить у світі не тому, що над нею довго працювали та її було важко закінчити у війну, а тому, що це дуже якісний і унікальний продукт.
Наш жіночий персонаж пов’язаний з унікальною міфологією, яку світ раніше не бачив. Є Моана, Покахонтас, інші анімаційні героїні з різних культур, а з української міфології у світовій анімації ще ніколи не було персонажів. Ми винесли це за кордони нашої країни і дуже цим пишаємось.
Яке майбутнє «Мавки»? Що буде з проєктом?
Із самого початку ми гадали, що, крім повнометражного фільму «Мавка», потрібно зняти ще й серіал. Наразі вирішується питання сиквелу. Якщо побачимо, що є сенс, можливість та інструменти для продовження всесвіту Мавки у вигляді нового контенту – ми це зробимо.
Успіх «Мавки» може залучити іноземних копродюсерів до виробництва?
Звичайно. Взагалі це і був оригінальний план. У нас відбувались перемовини з великою кількістю країн, готових йти в копродакшн: Бельгія, Канада, Франція, усіх не пригадаю. Але коли співпрацюєш з іншою країною, частину робіт треба зробити там. У Європі ціни вищі, і це роздувало бюджет. Мультфільм вийшов би набагато дорожчим.
Якщо, наприклад, Франція залучається до копродакшену, то вона автоматично отримує права на прокат у Франції. Коли в нас було багато пропозицій, ми порахували, що якщо роздамо ці шматочки прав, то нам може нічого не залишитись. І все залишили собі. Тепер ми продаємо це в усьому світі, всі права належать нам.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.