Борис Джонсон, Насім Талеб, Тімоті Снайдер і ще 20 світових лідерів думок діляться своїм баченням майбутнього України у книзі Дмитра Кулеби «Війна і нові горизонти». Forbes публікує уривок із книги про роль технологій і бізнесу в обороні України та світовій безпеці
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Технологічна перевага допомогла Україні вистояти у війні з Росією, вважає засновник інкубатора Google Ideas, президент із глобальних питань у Goldman Sachs Джаред Коен. Його есе про війну в цифрову епоху ввійшло до книги Дмитра Кулеби «Війна і нові горизонти». У травні 2024-го книга вийшла друком у видавництві «Книголав».
23 лідери думок поділилися з Кулебою своїм баченням майбутнього України. Есе для книги написали урядовці, військові, бізнесмени, науковці та історики, серед яких колишній британський прем’єр-міністр Борис Джонсон, економіст Насім Талеб, історики Енн Епплбаум і Тімоті Снайдер.
Світовим інтелектуалам поставили три запитання. Якими будуть глобальні наслідки війни РФ проти України? Як ця війна змінить світ? Що дасть світові українська перемога?
Відповідь Коена: завдяки інноваціям українці задають тон битвам майбутнього, а також гратимуть ключову роль у розробленні безпекових технологій нового покоління.
Forbes публікує скорочену версію есе Коена з книги «Війна і нові горизонти».
Книга Дмитра Кулеби «Війна і нові горизонти» у травні 2024-го вийшла друком у видавництві «Книголав»
Українська сила цифри
Технологія завжди визначала характер війни. У XIX столітті пруський теоретик військової справи Карл фон Клаузевіц зазначив, що «сила, якою протистоять іншій силі, має озброїтись винаходами мистецтва та науки». Однак ця війна інакша. Це перший конфлікт, у якому інструменти і технології цифрової ери застосовуються у повномасштабній конвенційній війні між двома незалежними країнами. У технологічному плані це поворотний момент в історії.
Багато фотографій цієї війни дуже нагадують фото, зроблені десятки років тому: окопна війна Першої світової та ера броньованих колон Другої світової повертаються навіть в епоху смартфонів і дронів. Танки та міни ведуть війська вперед і зупиняють їх. Однак ці тактики та інструменти сухопутної війни ХХ століття співіснують із цифровою війною ХХІ століття.
Проте сьогодні всі війни починаються як кібервійни. Ще задовго до накопичення російських військ уздовж українського кордону Москва шпигувала за Києвом, здійснювала руйнівні кібератаки та вела інформаційну війну. Багато інструментів, що Росія використовує проти інших демократій, спочатку були протестовані на Україні. За понад десять років гіркого досвіду українці навчились захищатися і боротися на цифровому фронті. Вони перенесли ці знання на нове поле бою, використовуючи для захисту технічні навички та кіберспроможності, краудсорсингові застосунки, дрони й багато іншого.
Ця істина може здаватися очевидною, однак Україна виграє завдяки діям десятків мільйонів простих громадян, зокрема експертів у галузі технологій. Відома такими компаніями, як Grammarly, Preply та airSlate, Україна має значні технологічні таланти. За звітом про глобальні навички (Global Skills Report) від Coursera, українські фахівці у сфері технологій – одні з найдосвідченіших у світі. Ось чому в 2021 році екосистема українських стартапів оцінювалась у $21 млрд, вона й зараз пов’язана з технологічними ринками Європи та Америки. До війни український ІТ-сектор становив 8,3% від експорту країни. Значна частина тієї екосистеми пережила бойові дії.
У Кремнієвій долині є давня приказка – «Впроваджуй інновації або помри». Під час війни буквально так і є, і це стосується кожного прошарку суспільства. Історія українського акселератора військових технологій під назвою D3 (Dare to Defend Democracy – «Сміливі, щоб захистити демократію»), яким керують жінки, чудово відображає атмосферу військового підприємництва, що лежить в основі захисту України.
На цю групу звернули увагу технологічні компанії, інвестори та бізнеси як в Україні, так і у світі. Команда D3 – одна з багатьох подібних організацій, що працюють цілодобово, створюючи акселератори та стартапи. Їхня місія – допомогти Україні виграти війну за допомогою технологій.
Роль бізнесу в світовій безпеці
Війна Росії проти України ведеться не лише за території однієї з країн, і навіть не за баланс влади в одній із них. Вібрації цього геополітичного землетрусу відчуваються далеко за межами Східної Європи. Так само під час війни технологій ідеться не лише про якийсь застосунок чи кібератаку – вирішується майбутнє Європи. Технології, що тестуються та застосовуються в Україні, змінять способи, у які уряди, компанії та громадяни захищатимуться в цифрову епоху.
Із поверненням війни у Європу приватний сектор почав серйозніше ставитися до геополітики та своєї відповідальності перед вільними суспільствами. Це важливий момент, оскільки держава – не єдина зацікавлена сторона у питаннях нацбезпеки. Приватний сектор зацікавлений не менше. Компанії з передовими технологіями впроваджують інновації, мають необхідні знання, яких бракує урядам, а також можуть забезпечити демократіям перевагу, особливо в сферах, як-от ШІ та квантові комп’ютери.
Коли приватний сектор починає серйозно ставитися до своєї ролі в забезпеченні національної безпеки, він значно підсилює державу. Через чотири дні після російського повномасштабного вторгнення президент Microsoft Бред Сміт детально описав реакцію своєї компанії, зокрема «захист України від кібератак». Microsoft відіграла ключову роль у виявленні шкідливого програмного забезпечення Foxblade та видаленні RT із онлайн-платформ. Аналогічно Amazon Web Services допомогла перенести дані українського уряду на хмарний ресурс, щоб уникнути загрози кібератак.
Google надав схожі послуги і зробив безкоштовним доступ до свого програмного забезпечення Project Shield, яке захищає від DDoS-атак, а також додав застосунки з попередження про повітряну тривогу для телефонів на системі Android в Україні. Scale AI поділилася базами даних з українськими військовими, якими ті користуються для передбачення та оцінки збитків, що завдають російські повітряні атаки. Можна перерахувати багато інших прикладів, при цьому підтримка з боку міжнародного приватного сектору не обмежується американськими компаніями Big Tech.
Колишній генеральний директор Google Jigsaw Джаред Коен під час промови на Web Summit 2017 у Лісабоні. Фото Getty Images
У перші дні війни міністр цифрової трансформації Михайло Федоров звернувся до директора Apple Тіма Кука: «Нам потрібна ваша допомога. У 2022 році сучасні технології – певно, найкраща відповідь на танки та реактивні системи залпового вогню… та ракети». Технологічні гіганти відгукнулися на запит, багато з них проявило власну ініціативу. Вони часто працювали з неофіційними партнерами та мережами в Україні.
Росія не може змагатися з технологіями Заходу. Основна рушійна сила її економіки – державні підприємства енергетичної, мінерально-сировинної та сільськогосподарської галузей, переважна більшість із яких перебуває під санкціями демократичних країн. Без надійно захищених прав власності, верховенства права й вільного обміну товарами та послугами російська система слабка. Вона заохочує корупцію, придушує нові ідеї та робить російські інституції, включно з військовими, неадаптивними й неефективними.
Тим часом українці задають тон битвам майбутнього. Як написав колишній голова Google Ерік Шмідт, Україна показала, що «майбутні війни диктуватимуть і вестимуть дрони». Українці довели, що не завжди дорогі та традиційні системи найефективніші на сучасній війні. Багато з тих технологій і пристроїв, які українці дуже ефективно застосовують, доступні за ціною приблизно $400 за штуку, і ними відносно легко навчитись користуватися. Це важливий урок, який можуть засвоїти оборонні галузі більшості країн світу. Він стане ще важливішим, коли ШІ змінить економіки та поле бою в майбутньому.
Під час війни готуйтеся до миру
Саме час підготуватися до майбутнього, в якому працюють технології. Щойно українські території звільнять – почнеться відбудова. Створений Німеччиною Фонд Маршалла підрахував, що Україні знадобиться $180 млрд прямих іноземних інвестицій та ще $350 млрд внутрішніх приватних інвестицій для відбудови. Щоб залучити їх, українцям доведеться повністю задіяти свої таланти, зокрема й технологічні, які зробили можливим успіхи України та привернули увагу світу.
Технології спричинять найважливіші дискусії в нашому житті. Вони визначатимуть майбутнє України та глобальної геополітики. Попри всі свої помилки й неточні прогнози і припущення, Володимир Путін це розуміє. У 2017 році російський диктатор заявив: «За ШІ – майбутнє не лише для Росії, а й для людства. Він несе з собою колосальні можливості, але й загрози, які важко передбачити. Хто стане лідером у цій сфері, той правитиме світом».
Якщо говорити про ШІ, то Росія не стане лідером, оскільки за її нинішньої влади вона просто не зможе ним стати. Вона також не вестиме за собою в інших важливих нових технологічних сферах, як-от квантових комп’ютерах чи біотехнологіях. А втім, демократії не мають сприймати свої конкурентні переваги як належне. Вони повинні розробляти технології нового покоління, щоб бути міцними і стримувати агресію в майбутньому – таку, як ми бачимо з боку Москви та інших геополітичних конкурентів по всьому світу.
Україна не лише може стати частиною цього процесу – вона може його очолити. Прагнучи лідерства, українці мають бути впевнені у своїй віковій історії як народу та нації. У XX столітті, під час гонки озброєнь, український інженер Сергій Корольов керував програмами «Спутнік» та «Восток». Зараз нове покоління українців – серед перших у критично важливих і нових технологічних галузях: сьогодні – на полі бою, а завтра – у світі бізнесу та багатьох інших сферах.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
