Категорія: Гроші
Дата: 29 серпня 2023 22:33

20 млрд з «Великого будівництва» на «Велике страхування». Як Україна прокладає експортні шляхи морем без «зернової угоди» і чому для цього потрібні мільярди

Уляна Букатюк

Forbes

5 хв читання

Порт Одеси Фото Getty Images

Два іноземні судна успішно покинули українські порти і територіальні води України після виходу Росії із «зернової угоди». Амбіції України: попри погрози РФ, вивезти морем цьогорічний врожай і розблокувати неаграрний експорт. Для цього український уряд разом зі світовими страховиками розробляє план відновлення морських маршрутів. Ключ – у страхуванні ризиків, і поки що розмов про це більше, ніж працюючого механізму.

Коли морський шлях може запрацювати

Новий фронт у морі

28 серпня вже друге судно – балкер Primus сингапурського оператора під прапором Ліберії – змогло скористатися тимчасовим морським коридором, який відкрила Україна. Під захистом Воєнно-морських сил України корабель благополучно дістався з Одеси до територіального моря Румунії. Першим кораблем, що 16 серпня вийшов з українського порту після закінчення дії «зернової угоди» та успішно прибув до Туреччини, став китайський контейнеровоз Joseph Schulte. Обидва судна не були атаковані РФ.

Ці судна не могли покинути Україну в межах «зернової ініціативи», пояснив 16 серпня заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький в етері «Єдиного телемарафону». Згідно з даними Мінвідновлення, наразі на вихід із українських портів з лютого 2022 року очікують ще мінімум п’ять таких кораблів.

Чи означає це, що морський експорт відкрито, попри вихід РФ із «зернової угоди»? Коротка відповідь – ні, поки не запрацює страхування суден.

Кінець «зернової угоди»

17 липня Росія остаточно вийшла із «зернової угоди», укладеної за посередництва ООН. Після цього Міноборони країни-агресора оголосило Чорне море небезпечним для судноплавства. Україна вчинила аналогічно: всі судна, які прямують до портів під контролем РФ, ЗСУ вважатимуть такими, що перевозять вантажі військового призначення.

Відтоді ворог неодноразово обстрілював українські порти та зернові склади. Лише за перші дев’ять днів після розриву угоди РФ пошкодила та частково знищила 26 об’єктів портової інфраструктури і пʼять цивільних суден, повідомляв віцепремʼєр-міністр з відновлення Олександр Кубраков.

У ніч на 23 серпня Росія знищила 13 000 т зерна в результаті атаки дронів-камікадзе на порт Ізмаїл.

Україна не залишила дії ворога без наслідків. 5 серпня українські морські дрони підбили один із найбільших танкерів російського флоту Sig, напередодні у бухті Новоросійська невідома «бавовна» спіткала великий десантний корабель РФ.

Такі кроки свідчать, що Україна відкрила новий фронт у Чорному морі та має намір самостійно впоратися із загрозою, яку представляє Росія, пише Politico.

Чи можна розраховувати вивезти через тимчасові коридори більше експорту? Судновласник не піде на ризик своїм судном під обіцянки чи запевнення, каже Forbes Геннадій Іванов, директор BPG Shipping & Kronos Bulkers. «Йому потрібна гарантія від страховика, а тому зі свого боку – гарантія від держави Україна», – пояснює він.

Разом зі світовими страховиками український уряд розробляє план відновлення маршрутів експорту для суден, що курсують у Чорному морі. Серед партнерів – міжнародні страхові групи Lloydʼs of London та Marsh McLennan, каже заступник міністра економіки Володимир Кузьо.

Обговорення щодо плану страхування суден в Чорному морі – на фінальному етапі, він може запрацювати вже у вересні, писало 21 серпня видання FT із посиланням на слова заступника міністра економіки Олександра Грибана.

Схема спрямована на захист суден, що заходять і виходять із чорноморських портів, передбачає поділ ризиків між страховиками та місцевим державним банком, пояснює Кузьо. Називати співвідношення чи інші цифри у Мінекономіки поки відмовляються.

«Держбанки видаватимуть так звані леттер-оф-кредити для локальних страхових компаній, які зі свого боку зможуть звертатися з ними до перестраховиків», – пояснює принцип Кузьо.

Попередній план полягає в готовності українського уряду понести перші збитки у випадку пошкодження зернового судна в українських водах, пояснив WSJ Маркус Бейкер, представник Marsh.

У випадку, якщо росіяни затоплять або підірвуть будь-яке торгове судно, це колосально ускладнить нашу роботу з партнерами щодо «зернового коридору». Але зі свого боку ми такі ризики страхуємо за рахунок нашого бюджету.
прем’єрміністр України Шмигаль на зустрічі з послами на початку серпня

Схожа схема вже працює на Дунаї, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на конференції послів України на початку серпня. Для страхування торгових суден, які здійснюють експорт та імпорт товарів через річкові порти, на початку минулого літа з бюджету виділили 250 млн грн. Втім, власники суден, що маневрують на Дунаї, здебільшого не страхували їх відповідно до воєнних ризиків, каже Іванов.

Невеликі розміри (дедвейт в середньому 1,5–8000 т) і вік (25–60 років) так званого гном’ячого флоту мінімізували ризики і давали змогу працювати без повноцінного страхового покриття. «Однак після обстрілів – почали, премія на страхування зараз в середньому сягає 1% вартості вантажу», – зазначає він.

Ціна питання

Яка сума необхідна зараз? «Ми розпочали із оцінки $20 млн на страхування одного судна разом із вантажем», – каже заступник міністра економіки. Всього знадобиться від пʼяти до 30 таких страховок, тобто близько $500 млн (20 млрд грн).

«Зерновий коридор» дав змогу вивезти близько 32 млн т зернових та олійних. Всього за минулий сезон Україна експортувала майже 58 млн т зернових та олійних на близько $20 млрд, порахували в Українській зерновій асоціації (УЗА).

На експорт у 2023-му маркетинговому році Україні треба відправити близько 48 млн т зернових, оцінюють в УЗА. Зрив Росією угоди означає $2 млрд недоотриманого валютного виторгу, повідомив ЕП директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Нацбанку Володимир Лепушинський.

Кошти для страхування суден уряд планує брати із Дорожного фонду, створеного для ремонту українських доріг – для цього Мінвідновлення має внести зміни до законодавства, пояснює Кузьо. Такий крок дозволить суттєво здешевити вартість страхування суден, каже він.

На момент закінчення «зернової угоди» страхування судна обходилось у середньому в $150 000–250 000, тобто $3–6 за 1 т, каже Геннадій Іванов із BPG Shipping & Kronos Bulkers. Внаслідок виходу Росії з угоди судновласники почали утримуватися від заходів у чорноморські порти, писав Reuters.

До виходу РФ з угоди премії страховиків у Чорному морі сягали 0,75–1% вартості вантажу, каже Іванов. Із запуском страхового фонду вони, найімовірніше, зменшаться, однак для точніших розрахунків поки забагато невідомих, пояснює директор BPG Shipping & Kronos Bulkers.

Тим часом Туреччина не полишає спроб відновити роботу «зернової ініціативи» за своїми лекалами. «Чорноморській зерновій ініціативі немає альтернативи», – заявив 25 серпня міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, який прибув до Києва із візитом. А 8 вересня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган збирається до Москви, щоб обговорити з Путіним майбутнє «зернової ініціативи», пише Bloomberg з посиланням на турецьких чиновників.

Втім, частина українських учасників ринку вважають, що Україні не варто погоджуватись на нову «зернову угоду», а треба домагатись розблокування всього експорту. «Намагатися всіма силами знову влізти в ту саму «зернову угоду» буде величезною помилкою для України. Це гра у свої ворота», – казав наприкінці липня директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк в інтерв’ю Forbes. На його думку, це дає росіянам контроль над українським аграрним експортом, до того ж країна недоотримує $4–5 млрд від блокування неаграрного експорту.

«Нам потрібно виходити з тих правил гри, які нам навʼязує Кремль» – казав Вовк.

Найбільше фінансових втрат українським аграріям під час роботи «зернового коридору» завдавало очікування інспекції в Стамбулі, нагадує Іванов. «Без необхідності чекати в чергах 15–50 днів конкурентність українського зерна зросте на $10–15 за тонну», – порахував він.

Матеріали по темі