Продажі препаратів для лікування психічних розладів (антидепресантів) в Україні зростають на десятки відсотків. Чому це відбувається, які ліки в топі і які фармвиробники на цьому заробляють.
Українці більше за всіх у світі страждають на депресію в 2022 році, свідчать дані Всесвітньої організації охорони здоровʼя (ВООЗ). Загалом 15 млн громадян, за оцінкою МОЗ, потребують психологічної підтримки. Війна стимулювала стрес, що спричинило зростання попиту на препарати для лікування ментального здоровʼя.
Чи не найбільше зростає сегмент антидепресантів, яких у першому півріччі 2022 року продали на 496 млн грн (+41%), або 1,4 млн штук упаковок (+32%), свідчать дані консалтингової компанії «Бізнес-Кредит». Хоча весь ринок лікарських засобів України за період, навпаки, скоротився – на 3,3% у грошах і на 13,5% в упаковках.
У 2021 році найбільший приріст показали антитромботичні засоби – 48% та засоби для лiкування органiв дихання – 28%, каже директор з продажів і маркетингу представництва північномакедонської фармкомпанії Alkaloid Артем Матвєєв. Обидва прирости повʼязані з пандемією COVID-19.
Продажі антидепресантів зростають у воєнний час через стрес, пояснює президент Асоціації індійських фармвиробників Менон Унні Парамбат Раманан. Після 24 лютого в українців почастішали випадки тривожних станів і депресій, каже медичний директор фармкомпанії «Тева Україна» Олександр Семенов. «Лікарі в рази більше призначають антидепресантів», – стверджує директор Агентства медичного маркетингу Юрій Чортков.
Серед топ-10 фармкомпаній, які заробили на продажах антидепресантів українцям найбільше, тільки одна українська. «Фарма Старт», яка входить у швейцарську Acino Group, за шість місяців 2022 року продала антидепресантів на 103 млн грн. Це 20% від усієї суми продажів цієї категорії ліків в Україні. Далі йдуть данська Lundbeck та американська Pfizer. Але якщо рахувати в кількості проданих упаковок, то в трійці лідерів зʼявляються ще дві українські фармкомпанії – «Лекхім» і «Дослідний завод «ГНЦЛС».
Якби з країни не виїхало кілька мільйонів українців, то продажі антидепресантів зросли б мінімум на 70%, припускає Матвєєв. Втрата домівок, за його словами, – додатковий сильний фактор, який змушує людей нервуватися і, як результат, приймати ліки.
Найбільше зростання продажів ліків, які використовуються для лікування ментального здоров’я, було зафіксовано в лютому – одразу на 50%, каже Матвєєв.
Уповільнення темпів у березні – квітні він пояснює великою міграцією за межі України та неможливістю реалізації препаратів на тимчасово окупованих територіях. Певну роль у заспокоєнні населення відіграли YouTube-канали, каже Матвеєв, наприклад, із Олексієм Арестовичем, де українцям розповідали про успіхи на фронті тощо.
«Вже в липні – серпні українці зрозуміли, що позитивні прогнози про швидкі перемоги марні. Тому вони знову почали розчаровуватися і активніше купувати заспокійливі препарати», – каже Матвєєв. Затягування бойових дій, безробіття та наближення зими, за його словами, стимулюють попит на заспокійливі ліки.
Виробники це добре відчули на собі. Pfizer за половину 2022-го заробив на продажах популярного «Золофту» вдвічі більше, ніж торік, – 47 млн грн. Хоча найпопулярніший за цей період антидепресант серед українців – «Амітриптилін». Його продали понад 180 000 упаковок.
Лікарі частіше, ніж раніше, призначають антидепресанти, каже Матвєєв. Причина – популярність онлайн-консультацій, під час яких лікарям простіше одразу призначити ліки, ніж домовлятися про курс сеансів психотерапії.
«Вони намагаються надати, так би мовити, швидку допомогу, за наявності симптомів тривог», – розповідає Артем Матвєєв. Таке лікування може призводити до звикання й у разі невчасного припинення загрожує хронічними психічними розладами, виникненням депресивних синдромів.
Чи допомагають антидепресанти?
Психіатр, психолог, акредитований психотерапевт Всеукраїнської спілки психологів, які практикують гештальт-підхід «Український гештальт-інститут» Євген Воронков
Продажі не свідчать про рівень захворюваності, це лише непряма ознака. Зростання продажів антидепресантів повʼязане насамперед з активним просуванням цих препаратів фармацевтичними компаніями. Вони представляють ці препарати як вирішення проблеми пацієнтів. Насправді це не так. Фактично це фармакологічний пластир.
В останні 10 років українці почали лояльніше ставитися до візитів до психіатра. Прийшовши до психіатра, ви обовʼязково отримаєте призначення на якийсь препарат. Проте це безглуздо, коли 98 зі 100 пацієнтів психіатра отримують діагноз і їм виписують ліки. Мало того, останніми роками зʼявилася мода на деякі захворювання, препарати та методи лікування.
Наприклад, зараз діагностується у десятки разів більше випадків біполярного розладу, ніж 40 років тому. У нас настільки збільшилася кількість пацієнтів із цим захворюванням? Ні. Критерії діагностики таких захворювань стали мʼякшими. У підсумку кількість людей, яким ставлять діагноз, зростає. Це називається гіпердіагностика.
Лікування психіатричних пацієнтів виключно таблетками, без використання психотерапевтичного ресурсу, є малоперспективним, хоча може давати деякий результат у короткостроковій перспективі.
У категорії препаратів, які використовують для лікування ментального здоров’я, є великий потенціал для зростання, каже гендиректор фармкомпанії «Дарниця» Андрій Обрізан.
Українці звикли вирішувати проблеми, пов’язані з ментальним здоров’ям, самостійно. Згідно з результатами дослідження компанії Gradus Research, від початку широкомасштабної війни 57% українців зазнали психічних розладів, з них лише 13% зверталися по професійну медичну допомогу, каже Обрізан. Надалі частка людей, які звертатимуться до фахівців, зростатиме, очікує він.
Що довше триватимуть воєнні дії, то більше зростатимуть продажі антидепресантів, вважає виконавчий директор аптечної мережі «Аптека Подорожник» Тарас Коляда.
За підсумками року, обсяг продажів може становити близько 1 млрд грн, очікує Олександр Семенов з «Тева Україна».
Симптоми депресії
за визначенням ВООЗ
Симптоми депресії можуть змінюватися від легких до тяжких і включати такі прояви:
- постійне почуття смутку;
- втрату інтересу до діяльності, якою колись насолоджувалися;
- зміну апетиту – втрату або збільшення ваги;
- проблеми зі сном або задовгий сон;
- втрату енергії або підвищену втому;
- збільшення нецілеспрямованих завдань або фізичних навантажень, таких як темп;
- уповільнені рухи та мовлення;
- відчуття себе винним чи марним;
- труднощі з мисленням чи концентрацією;
- зниження впевненості та самооцінки;
- негативне, похмуре чи песимістичне ставлення;
- самопошкодження чи самогубство, думки чи дії.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
