Нова податкова реальність не дозволяє структурувати бізнес, як раніше. Що і як змінюється
Донедавна модним трендом було структурування бізнесу через Кіпр, Нідерланди, Велику Британію, БВО, острови Мен та Джерсі. В цих країнах низькі ставки корпоративного податку, є можливість застосування пільгових режимів оподаткування, передбачених конвенціями про уникнення подвійного оподаткування.
З-поміж додаткових переваг:
- конфіденційність, відсутність відкритих реєстрів бенефіціарних власників;
- можливість використання номінального сервісу;
- врегулювання спорів у міжнародних арбітражах;
- «європейське обличчя бізнесу», коли засновником українського бізнесу виступала іноземна компанія.
Бізнес працював за наступною схемою. Компанія-нерезидент надавала процентну позику пов’язаній українській компанії. Через певний час із зароблених останньою коштів вона повертала тіло позики без оподаткування, а проценти – із застосуванням пільгової ставки податку на репатріацію відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування.
У випадку Кіпру це 2%, Великої Британії – 0%, Нідерландів – 2%. Далі на рівні Кіпру, Великої Британії чи Нідерландів залишалась мінімальна маржа процентного доходу, що підлягала оподаткуванню корпоративним податком за ставкою юрисдикції. Більшу частину доходу перераховували на користь компаній, зареєстрованих в офшорах, де повністю звільняли від оподаткування.
Така схема роботи отримала назву intercompany loans. За нею іноземні компанії здійснювали обмежену господарську діяльність у країні реєстрації, часто отримували дохід у вигляді процентів за позиками від пов’язаних осіб, що не мали там реального офісу, співробітників. Управління компаніями та їхніми банківськими рахунками здійснювалося переважно з України. Тобто метою їх функціонування була оптимізація податкового навантаження.
Що змінилося
Україна ратифікувала Протоколи про внесення змін до Угод про уникнення подвійного оподаткування. Ставки податку на репатріацію процентів були збільшені до 5% для Кіпру, Великої Британії, Нідерландів. Також після 23 травня 2020 року важливим фактором для застосування зниженої ставки податку на репатріацію є не тільки підтвердження того, що одержувач процентного доходу є його бенефіціаром (тобто має право його отримати і не має зобов'язань перерахувати на користь третіх осіб), а також виконання «тесту на основну мету».
Оптимізація оподаткування стала більш складним завданням, а забезпечення конфіденційності – практично неможливим через наступні обставини.
MLI. 2018 року Україна та більшість країн світу підписали Конвенцію MLI, яка закріпила, що конвенції про уникнення подвійного оподаткування не можуть бути застосовані, якщо їхньою головною метою є звільнення від оподаткування, зниження ставок податку.
ATAD. Країни ЕС імплементували положення ATAD1 та ATAD2 директив ЄС, які спрямовані на протидію податковим ухиленням. Ці директиви вводять правила обмеження процентних витрат, правила оподаткування КІК.
Рекомендації FATF, які визначають поняття «компаній-оболонок» та не дозволяють банкам співпрацювати з ними.
Компанією-оболонкою вважається будь-яка юридична особа чи траст, щодо якої є підстави вважати, що її було створено для участі в схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів.
Відтепер банки проводять поглиблений аналіз компаній, які мають ознаки фіктивності, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Вони перевіряють фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, документи про фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт, сплату корпоративного податку, найм персоналу, наявність виробничих або офісних приміщень. Вважається, що банки, які не здійснюють детальної перевірки своїх клієнтів, сприяють злочинам, тому їх притягають до відповідальності із застосуванням мільйонних санкцій.
Введення реєстрів бенефіціарних власників.
У деяких юрисдикціях такі реєстри є публічними, що робить конфіденційність повністю неможливою. В інших доступ до інформації, що міститься в них, можуть отримати тільки правоохоронні органи за відповідним запитом.
Введення вимог щодо економічної присутності компанії.
У 2018–2019 роках у відповідь на претензії Європейської комісії більшість низькоподаткових юрисдикцій (БВО, Кайманові острови, Беліз, ОАЕ, острови Гернсі, Джерсі, Мен та Маврикій) ввели певні вимоги щодо економічної присутності, без дотримання яких компанії не можуть функціонувати в таких юрисдикціях:
– управління компанією повинно здійснюватися на території відповідної юрисдикції;
– наявність «адекватної» кількості кваліфікованого персоналу;
– наявність «адекватної» фізичної присутності;
– здійснення «адекватного» рівня операційних витрат;
– основна діяльність компанії повинна виконуватися на території відповідної юрисдикції;
– для компаній, що займаються розробками в сфері інтелектуальної власності, додатково необхідно, щоб обладнання, яке використовується для досліджень та розробок, знаходилося на території відповідної юрисдикції.
Проте слід враховувати особливості кожної юрисдикції. Законодавством деяких країн навіть передбачено покарання у вигляді штрафів, тюремного ув'язнення та ліквідації компанії за порушення встановлених законом правил. Такі вимоги роблять вартість утримання компанії більш дорогою, а іноді й взагалі невигідною.
Введення автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS (Common Reporting Standard).
Відповідно до умов стандарту, банки та інші фінансові установи збирають інформацію про діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб-нерезидентів, корпоративними рахунками компаній-нерезидентів та передають її податковим органам своєї країни. Далі вони автоматично направляють цю інформацію до країни податкового резидентства власника такого рахунку. Це означає повне скасування банківської таємниці.
Введення правил контрольованих іноземних компаній.
Резиденти (фізичні та юридичні особи), які володіють компаніями в інших юрисдикціях, зобов'язані подавати щорічно звіт про такі компанії, а також сплачувати податки з нерозподілених прибутків. Це правило робить практично неможливим застосування компаній-нерезидентів виключно з метою оптимізації оподаткування.
Українські новини
Україна ще не приєдналася до автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS. Однак уже запровадила правила контрольованих іноземних компаній, які починають діяти з 2022 року.
До 1 травня 2023 року всі фізичні особи, які здійснюють фактичний контроль над іноземними юридичними особами, зобов'язані подати разом із декларацією про майновий стан та доходи звіт про КІК. А вже до 1 серпня 2023 року – сплатити податкові зобов’язання.
Податковий кодекс не звільняє від обов'язку подавати звіт про КІК. Однак дохід КІК може бути звільнений від оподаткування в Україні, коли між нею та іноземною юрисдикцією є договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та виконується будь-яка з наступних умов:
- контрольована іноземна компанія сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше ніж 13%;
- частка пасивних доходів контрольованої іноземної компанії становить не більше 50% загальної суми доходів з усіх джерел.
Незалежно від виконання цих двох умов, прибуток контрольованої іноземної компанії не підлягає оподаткуванню на території України, якщо виконується будь-яка з таких умов:
- загальний сукупний дохід усіх контрольованих іноземних компаній однієї контролюючої особи зі всіх джерел не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду;
- контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на фондовій біржі.
Враховуючи правила, тепер у міжнародній структурі бізнесу повинні бути компанії, що зареєстровані в юрисдикціях, в яких ефективна ставка податку складає не менше 13%. Або ж компанії, 50% загальної суми доходів яких становлять саме активні доходи – доходи від надання послуг та постачання товарів.
Естонія та Чорногорія
Якщо ви розглядаєте «переїзд» бізнесу, рекомендуємо звернути увагу на дві неочевидні, на перший погляд, юрисдикції.
В Естонії ставка корпоративного податку становить 20%, однак ви сплачуєте його тільки в тому випадку, коли приймаєте рішення про розподіл дивідендів. Тому ця європейська держава є найбільш привабливою для ведення бізнесу. Естонія є так званою «білою» юрисдикцією ЄС і не входить до переліку держав, операції з контрагентами яких визнаються контрольованими для трансфертного ціноутворення.
Естонську компанію зручно використовувати для ведення торгових операцій. Зокрема, при поставці товарів із/в країни ЄС. Тут відсутній валютний контроль, немає обмежень співвідношення власного й акціонерного капіталу. Компанія може отримати від свого учасника необмежену позику. Угода про уникнення подвійного оподаткування, підписана між Україною та Естонією ще 1996 року, дозволяє користуватись пільговими ставками податку на репатріацію.
Засновником естонської компанії може бути будь-яка фізична чи юридична особа, в тому числі нерезидент. Член правління (директор) може отримати дозвіл на проживання на території Естонії строком на два роки з правом продовження. А найголовніше те, що в цій країні немає обов'язкових вимог щодо економічної присутності, і європейські банки не відмовляються співпрацювати з компаніями цієї юрисдикції.
Чорногорія поки що не входить до складу ЄС, але є претендентом на вступ у 2025 році. Ставка корпоративного податку складає 9% і є найнижчою в Європі.
Чорногорія поки що не приєдналась до автоматичного обміну фінансовою інформацію CRS, що не зобов’язує її банки звітувати щодо рахунків нерезидентів до податкових органів. З 2001 року між Україною та Чорногорією також діє Угода про уникнення подвійного оподаткування.
Ця держава пропонує одержання громадянства за інвестиції. Для отримання паспорту Чорногорії для себе та членів сім'ї необхідно інвестувати 250 000 євро в нерухомість та внести 100 000 євро благодійного внеску в бюджет. Знання мови та проживання на території держави не вимагається. Програма діє до кінця 2021 року.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
