Категорія: Гроші
Дата: 07 вересня 2023 14:30

«Дістають зайчиків з капелюха». Через заміну міністра оборони нові керівники будуть і у Фонді держмайна та Антимонопольному комітеті. Які до них є питання

Павло Калашник

Forbes

4 хв читання

колаж Анастасія Левицька

Заміна Олексія Рєзнікова на Рустема Умєрова у кріслі міністра оборони потягнула за собою низку інших кадрових перестановок. Без очільників у підсумку залишилися Фонд держмайна та Антимонопольний комітет. Наскільки ефективними були ці органи та хто тепер керуватиме ними?

Призначення Рустема Умєрова міністром оборони запустило ефект кадрового доміно.

Замість нього Фонд держмайна (ФДМ, Умєров очолював його з вересня 2022-го) мала б очолити ексголова Антимонопольного комітету (АМКУ) Ольга Піщанська. А її посаду на чолі АМКУ вже обійняв колишній голова Донецької обласної військової адміністрації та прокурор Павло Кириленко.

Обидві структури виконують важливі державні функції: ФДМ оперує держпідприємствами та активами на мільярди гривень, АМКУ може виносити бізнесу великі штрафи за порушення антимонопольного законодавства та розглядає скарги на державні закупівлі.

Як вони працювали до кадрових змін, зумовлених переходом Умєрова в Міноборони, та що може змінитися з призначенням нових керівників ФДМ та АМКУ?

Успіхи Умєрова в ФДМ та пошуки заміни йому

Останній рік Фонду держмайна під керівництвом Умєрова був чи не найуспішнішим періодом в історії установи, вважає заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.

Здобутки установи можна розподілити на три блоки:

ФДМ запустив малу приватизацію та розпочав підготовку великої. За малою надходження за рік склали 3,2 млрд грн. За великою – ініціативу має підхопити майбутнє керівництво, коментує незалежний консультант із корпоративного управління Дмитро Яблоновський.
Ліквідація 1300 збиткових підприємств чи тих, що фактично існують лише на папері, зазначає Мовчан. Всього у Фонду 2600 таких активів, розповідав у інтервʼю Forbes Умєров у березні.
Реорганізація ФДМ. Звична практика призначення заступників від різних «гравців», уряду тощо припинилася, каже Мовчан. «Зараз новий керівник призначає своїх заступників сам», – зазначає він.

По всіх трьох блоках ФДМ зміг провести необхідні законодавчі зміни, додає заступник голови фінансового комітету Ради Ярослав Железняк. «І головне – не було корупційних скандалів», – наголошує нардеп.

Наступницею Умєрова мала б стати ексочільниця АМКУ Ольга Піщанська, 47, яка до цього понад 10 років працювала у металургійних компаніях «АрселорМіттал Кривий Ріг» та «Метінвест».

Рада звільнила її 5 вересня, але функціонерка досі не погоджується на нове призначення, повідомляють на умовах анонімності один з нардепів та представник уряду. Втім, Офіс Зеленського все ще намагається вмовити її, тож інших кандидатур наразі немає, зазначили троє співрозмовників серед депутатів та в уряді.

Піщанська та родина Зеленського

Піщанска очолювала АМКУ з 2019-го. Восени 2021 року видання Bihus.info опублікувало розслідування про нібито дружні стосунки її сестри Світлани з першою леді Оленою Зеленською. Журналісти стверджують, що на Піщанську зареєстрована вілла родини Зеленських в Італії. Також вона була серед спонсорів передвиборчої кампанії майбутнього президента (надала 300 000 грн).

Ольга Піщанська заперечувала, що потрапила на посаду голови АМКУ завдяки знайомству з родиною президента.

Які проблеми АМКУ залишилися невирішеними

Поки Піщанська відмовляється йти у ФДМ, на посаді очільника АМКУ її замінив колишній голова Донецької ОВА Павло Кириленко, 37. З 2019-го він очолював Донецьку облдержадміністрацію. Вся його попередня карʼєра пройшла в органах прокуратури Донецької області, АР Крим та Генпрокуратурі.

У нього немає релевантного досвіду для роботи в АМКУ, вважає представник уряду, дотичний до питань щодо АМКУ. «Піщанська хоча б розуміє, що таке економіка, ринки, оскільки в «Арселор» і «Метінвесті» займалася закупівлями», – підкреслює посадовець.

Логіка призначення в АМКУ людини саме з прокурорським бекграундом незрозуміла, вказує Яблоновський. «Це має бути насамперед аналітичний орган й іноді навіть розслідувальний, – розмірковує він. – Установа повинна виявляти змови, зговори тощо. Для цього потрібно мати економічну та аналітичну експертизу».

Чим займається Антимонопольний комітет

АМКУ стежить за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;
Здійснює контроль за концентрацією, узгодженими діями субʼєктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) субʼєктами природних монополій;
Сприяє розвитку добросовісної конкуренції;
Здійснює контроль щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель.

Мовчан, Железняк та Яблоновський зазначили, що не помітили значних змін у роботі АМКУ за керівництва Піщанської. «Через воєнний стан повноваження АМКУ суттєво скоротилися», – констатує Яблоновський.

З початком російського вторгнення відомство не взяло на себе жодних військових функції, хоча через звуження повноважень мало ресурси. «Наприклад, вони б могли частково зайнятися аналітикою по санкціях, оскільки вміють аналізувати ринки», – каже посадовець в уряді.

Позитивні зміни – у роботі тендерної колегії, яка розглядає скарги учасників публічних закупівель. За Піщанської практика колегії стала послідовною, визнає урядовець. «Передбачуваність для учасників ринку збереглася, – пояснює він. – Тендерну колегію вберегли від перетворення на корупційну касу».

Найбільше комітет запам’ятався спробами змінити свій закон, що тривало три роки, розповідає нардеп Мовчан. Йдеться про законопроєкт, ухвалений ВР 9 серпня 2023-го. Парламент, серед іншого, деталізував повноваження АМКУ щодо проведення перевірок, розширив його можливості у доступі до інформації тощо.

Втім, це здебільшого косметичні корегування, вважає співрозмовник в уряді. «АМКУ просунув закон через міжнародників і парламент під обіцянку, що це лише перша ітерація реформи, – повідомив посадовець. – Найсуттєвіші зміни відклали на другу та третю стадії».

Поки ж найбільший виклик для АМКУ – позбутися політичного впливу. «Це дивна ситуація, коли ви розглядаєте скарги на тендери, де відповідачем виступає Кабмін, який має вплив на вас, зокрема на бюджет», – зауважує співрозмовник в уряді.

Йдеться і про зміну процедури звільнення та призначення осіб, які займатимуть посади у відомстві, додає він. «Потрібен конкурс, щоб не було впливу політичних сил на кадровий процес, – зазначає посадовець. – Поки ж у нас продовжується практика, коли при призначенні на важливі посади дістають «зайчиків з капелюха».

Матеріали по темі