Голова Фонду державного майна (ФДМУ) Рустем Умєров про приватизацію Миколаївського глиноземного заводу, російської частки ТРЦ Ocean Plaza та тисяч інших російських активів, що думає про справу його попередника Сенниченка та коли може стартувати велика приватизація.
Розмова Forbes з очільником Фонду держмайна Рустемом Умєровим, 40, відбулася майже одночасно із публікацією НАБУ та САП резонансної справи про зловживання на держпідприємствах колишнім керівництвом фонду. Підозру у цій справі отримав ексголова ФДМУ Дмитро Сенниченко.
Умєров каже, що до менеджменту та бордів Одеського припортового заводу (ОПЗ) й Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) у керівництва фонду були запитання.
Колишній нардеп очолює ФДМУ понад пів року. За цей час йому навіть попри війну вдалося запустити малу приватизацію та залучити до бюджету понад 2,5 млрд грн.
У найближчі місяці на Умєрова чекає новий виклик – в Офісі президента (ОП) планують передати з Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) до ФДМУ конфісковані російські активи.
У АРМА не змогли за рік роботи знайти управителів для більшості з конфіскованих підприємств. У ФДМУ налаштовані оптимістично та навесні-влітку планують виставляти на приватизацію Миколаївський глиноземний завод, який належав російському бізнесменові Олегу Дерипасці, та російську частину ТРЦ Ocean Plaza.
Яка стратегія фонду щодо інших конфіскованих російських активів?
Це скорочена та відредагована для ясності версія інтервʼю із Рустемом Умєровим.
Про справи Сенниченка та роботу Фонду держмайна
НАБУ та САП вручили підозру ексголові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку через начебто організацію злочинної схеми на Одеському припортовому заводі та в Об’єднаній гірничодобувній компанії. Чи відомо вам щось про цю справу? Чи звільнено менеджмент?
Я дізнався про неї щойно від вас. Я не бачив деталі справи, мені важко її коментувати. Добре, що правоохоронці працюють над виявленням таких схем, але для репутації фонду це погано. Нинішня команда дбає про репутацію фонду.
Наша команда за останні шість місяців проаналізувала та провела аудит на багатьох активах паливно-енергетичного комплексу, гірничо-металургійного комплексу та в інших 12 галузях. Було чимало запитань до багатьох бордів та менеджменту. За результатами вже звільнили в.о. керівника ОГХК.
Над ситуацією з ОПЗ ми працюємо. Скерували рекомендації до наглядової ради щодо перегляду чинного складу менеджменту ОПЗ. Також фондом вжито заходів щодо зміни борда. Проєкт рішення ми вже спрямували до КМУ.
Що власне показав ваш аудит? Чи усунено ці схеми зараз?
Щоб не вдаватися в деталі, можу навести кілька прикладів. На одному з видобувних підприємств відвантажили товар на $3 млн посереднику. Посередник за цей товар досі не розрахувався, а підприємство навіть позов до суду за три місяці не подало. Простіше кажучи, держава подарувала сировину на $3 млн сумнівній компанії-посереднику. Хоча за договором державне підприємство не мало право відвантажувати продукцію без 100% передоплати.
Інший приклад: результати аудиту виявили факти браку сировини на підприємстві на 23 млн грн. Таких прикладів багато. Керівника цього підприємства ФДМУ вже звільнив, усі матеріали аудиту спрямували до СБУ та НАБУ.
До війни фонд планував виставити на конкурс активи «Центренерго» та ОГХК. Чи є це в планах зараз?
Всі великі обʼєкти ми плануємо виставляти у другому-третьому кварталі. План «А» – приватизувати. План «Б» – якщо попиту на ці обʼєкти не буде, то почнемо довгостроково розвивати ці підприємства та зробимо їх привабливими для інвесторів у майбутньому. Чекаємо ухвалення закону №8250 про оптимізацію структури ФДМУ, в якому є умова про розблокування великої приватизації. Єдність серед депутатів є, тому чекаємо на прийняття найближчим часом у другому читанні.
У вас попереду великий масив роботи зі складними, чутливими активами. Зараз багато справ НАБУ та САП проти колишніх державних службовців, як-то Андрій Пивоварський, Андрій Коболєв. Чи не боїтеся, що колись правоохоронці прийдуть із запитаннями до вас?
Можна нічого не робити – посидіти в кріслі та піти. Всі кроки щодо приватизації ми проводимо разом із ВРУ та Кабміном. Тому це пропрацьовані, виважені рішення. Якщо до нашої роботи виникнуть питання – будемо пояснювати, але боятися не хочу і не буду.
Ви на посаді шість місяців, як змінився ФДМУ за цей час?
Коли я обійняв посаду, в управлінні фонду було десь 35% усіх держпідприємств у країні (загалом в Україні 3600+ держпідприємств).
Нині нам разом із КМУ вдалось об’єднати в управлінні понад 2300 підприємств, це 65% усіх держкомпаній. На жаль, 85% із них збиткові та не працюють. Наша мета – обʼєднати у фонді всі державні підприємства.
Фонд заохочує бізнес інвестувати в країну під час війни. З вересня 2022-го економічний ефект від роботи ФДМУ становив понад 5,1 млрд грн. З них 2,4 млрд грн залучили з малої приватизації. Ще 2,3 млрд грн – завдяки запобіганню шахрайським схемам щодо оцінки нерухомого майна. Плюс зупинили сумнівні операції на державних підприємствах на 500 млн грн. Також важливо, що більш як 6000 людей, які працюють на 12 підприємствах в управлінні ФДМУ, повністю виплатили заборгованості по зарплатах. Ще працюємо щодо більш як 30 підприємств, аби погасити всі борги.
Вивели в прибутковість 45 підприємств, пʼять підприємств – у беззбитковість. Серед прибуткових, наприклад, Державний інститут із проєктування підприємств коксохімічної промисловості чи «Індар» – підприємство, яке виробляє інсулін. Щодо кадрових змін, то на 77 обʼєктах було змінено недоброчесних керівників за результатами аудитів.
Рустем Умєров Фото Getty Images
Як ФДМУ планує управляти конфіскованими російськими активами
Є враження, що ФДМУ наразі – кошик, куди влада намагається покласти всі «складні теми». Зараз у Верховній Раді готується закон про передачу активів, які перебувають у власності АРМА, до фонду. Чи відомо вам, скільки обʼєктів зосереджено в АРМА?
Сподіваємося, що відповідний закон надійде до парламенту та буде ухвалений найближчим часом. Фонд уже почав консультації з ВРУ, КМУ та АРМА щодо передачі функцій управління ФДМУ. Ухвалення закону в цілому може зайняти приблизно місяць.
Наразі поки що невідомо, скільки активів зосереджено в АРМА.
В ОП наполягають, щоб обʼєкти, які мають російських бенефіціарів, приватизувалися «швидко». Чи є у вас певні дедлайни від президента або голови ОП?
ФДМУ вже передали активи президента-втікача Віктора Януковича та російського бізнесмена Володимира Євтушенкова, а також Демурінський ГЗК, який належав російському бізнесменові Михайлу Шелкову. Демурінський ГЗК готуємо виставляти на приватизацію. Щодо інших активів ще ведемо роботу з прийняття в управління.
Якщо держава передасть нам інші російські активи, які буде конфісковано рішенням суду, виставлятимемо їх на приватизацію. По всіх кейсах ми рухаємося максимально швидко.
Наразі до фонду вже передано «Межигірʼя», для якого АРМА не могло знайти інвестора кілька років. На його місці планують створити державний парк. Чому його не виставили на приватизацію?
ФДМУ поки що не отримав в управління ці активи. Лише прийняте урядове рішення про це. «Межигірʼя» ми отримаємо в управління лише на певний час. Потім держава в особі Міністерства культури створить на його базі парк-пам’ятку. Все, що не підпадає під ознаки національної памʼятки, будемо продавати.
До фонду також надійшли активи російського бізнесмена Олега Дерипаски. З цими обʼєктами є певні екологічні ризики. Чи інспектували вже співробітники ФДМУ ці активи, в якому стані обʼєкт?
Юридично в управління ФДМУ Миколаївський глиноземний завод ще не дійшов. Щойно отримаємо його в управління, плануємо швидко виставляти на аукціон.
Загалом на підготовку обʼєкта до приватизації потрібно від 60–90 днів. Реально почати приватизацію заводу у другому-третьому кварталі цього року.
До моменту оголошення аукціону фонд діятиме так само, як і на Демурінському ГЗК. Там для того, щоб запустити підприємство, потрібно було 40 млн грн. Ми подивилися на наявні активи та вирішили виставити продукцію, яка збереглася на ГЗК, на Prozorro. І за ці кошти запустили підприємство та виплатили заробітні платні.
До війни Миколаївський глиноземний завод оцінювали у $1 млрд. Яка вартість може бути зараз?
Активи на приватизацію ми виставляємо за балансовою вартістю, і далі ринок уже визначає фінальну ціну. Поки що складно сказати його балансову вартість.
Треба дивитися, що залишилося з ресурсів, боргів, проаналізувати бухгалтерську та фінансову звітність. Нині завод не працює, будемо шукати вихід, як зробити так, щоб він запрацював.
Інший обʼєкт, який може перейти до фонду, – ТРЦ Ocean Plaza. Ваш радник Олександр Носаченко в коментарі Forbes оцінив його мінімум у $160 млн. Чи погоджуєтеся ви з цією оцінкою та як фонд бачить приватизацію цього активу?
Ми зацікавлені виставити його на аукціон якомога швидше. Попередньо потрібно провести юридичний, технічний та фінансовий аудит.
У Олександра великий досвід, я думаю, його оцінка близька до істини, але фінальну ціну сформує вже ринок. Щодо термінів – те саме, що й із Миколаївським: 90 днів на аудит – і можна оголошувати аукціон. Головне, щоб юридично цей актив до нас дійшов.
Частка активу належить українським бізнесменам Василю Хмельницькому та Андрію Іванову. Чи не призведе примусове партнерство до непорозумінь та зрештою блокування роботи ТРЦ?
Наразі держава володіє 66,65% акцій, і, ми вважаємо, цей обʼєкт доцільно продати. Наші юристи проведуть консультації з українськими власниками активів і почують їхні пропозиції щодо цієї ситуації. Я завжди даю завдання юристам вивчити всі ризики, повʼязані з активом, та запропонувати оптимальне рішення.
Із цих трьох кейсів уже є рішення ВАКС, проте щодо решти активів АРМА ще немає рішення суду. Як фонд планує виставляти на приватизацію арештовані активи?
ФДМУ має мандат управління активами. Поки актив в арешті, ФДМУ може ним управляти, проаналізувати та починати підготовку до аукціону. Інший варіант – знайти стороннього управителя. Але це потрібно окремо прописувати у законодавстві, бо наразі у ФДМУ немає такої функції. Коли всі юридичні питання буде вирішено і актив за рішенням суду перейде у державну власність, виставлятимемо на приватизацію.
Чи ви будете ефективніші за АРМА, враховуючи, що вони роблять зараз схожу роботу?
Якщо подивитися на нашу роботу за останні пʼять-шість місяців, то ми успішно запустили та проводимо малу приватизацію (у 2022-му в кілька разів перевиконали план). За короткий термін обʼєднали понад половину (65%) державних активів і вже ефективно з ними працюємо – вивели в прибутковість майже пів сотні підприємств. Стратегія АРМА – все віддати в управління в ринок. Наша стратегія – частину віддавати в ринок, а частину, якщо управитель не виконуватиме КРІ, залишати в управлінні держави.
Пошук управителів відбуватиметься через Prozorro?
Зараз обговорюємо це питання з парламентом. Одні виступають за радників та залучення інвестиційних банків, інші – за Prozorro. План «А» – це пошук управителів через Prozorro. План «Б» – вивчити інші можливості.
Одна з проблем, про які каже АРМА, – до агентства продають лише корпоративні права, а не самі майнові комплекси, що знижує інтерес потенційних інвесторів до цих активів. Чи наполягатиме фонд на арешті та передачі разом із корпоративними правами і майнових комплексів?
Ми хочемо вивчити активи, а потім приймати рішення.
Побоювання, які ми чуємо від народних депутатів, щодо приватизації російських активів: на конкурс від російських бенефіціарів можуть прийти умовні підставні ФОПи, відтак, якщо вони виграють конкурс, це створить ризики поновлення контролю за активами тими ж власниками. Чи бачите ви такі ризики та як збираєтесь їм протидіяти?
Наразі ФДМУ виставляє всі активи через «Prozorro.Продажі». Після аукціону ми надсилаємо дані переможця до спеціалізованих – правоохоронних, антикорупційних та інших – органів на перевірку. Зазвичай протягом 10 днів органи нам повідомляють, хто є кінцевим бенефіціаром цих активів. І лише після цього ми підписуємо договір купівлі-продажу.
Інший ризик – активи виставлятимуться на конкурс за балансовою вартістю, а не за оцінювальною. Що знижує потенційний дохід держави від таких активів. Чи планує фонд здійснювати оцінку цих обʼєктів?
Це прописано у законі, тому ми працюємо згідно з умовами, які затверджені. Наша практика показує, що ринок корегує ціну сам. У середньому вона зростає у кілька разів. Ми хочемо більше інформувати потенційних учасників про аукціони. Розробити план залучення іноземних інвесторів тощо. Попереду велика робота, але на кейсі малої приватизації ми довели, що ринок готовий інвестувати.
Рустем Умєров Фото Getty Images
Старт великої приватизації та перспективи Суверенного фонду
У середині березня народний депутат Микола Тищенко заявив, що до фонду планують передати ДП «Ліси України», і це начебто дозволить розпочати приватизацію лісів. Чи справді таке рішення готується?
Поки я про це не чув, але якщо це державне підприємство, то не виключено, що воно перейде до нас. Ми ухвалили рішення і з парламентом, і з Кабміном, що все державне переходить до ФДМУ. Ми хочемо стати єдиною платформою та реєстром усіх державних підприємств та активів. І разом із ВРУ та Кабміном приймати щодо них рішення. Наприклад, якщо ці активи приносять нам довгострокову цінність, то ми їх залишаємо в державі та перетворюємо на національні, регіональні або глобальні чемпіони. Якщо ні – приватизуємо.
Як фонд працює з Нацбанком?
Разом із Нацбанком та Мінфіном ми маємо розробити критерії щодо державних або санкційних банків – які можна ліквідувати, які докапіталізувати, які продати. Зараз ми розробляємо дорожню карту.
На якій стадії створення Суверенного фонду? Які підприємства можуть до нього увійти?
Над законом про Суверенний фонд почнемо працювати у третьому кварталі цього року. Разом із Кабміном ми маємо вирішити, які активи туди увійдуть. Наразі з 3600 державних активів приблизно 2600 потрібно реорганізувати/ліквідувати, бо вони існують лише на папері. З 1000, які залишилися, 700 перебувають на окупованих територіях. Тобто у нас є доступ лише до 300 активів – з них 250 ми плануємо приватизувати, а 50 залишити у державі.
У 2022 році ФДМУ ставив собі мету заробити на малій приватизації 600 млн грн, в результаті вийшло понад 2,5 млрд грн. Як ви особисто можете пояснити успіх малої приватизації? Яку суму до бюджету плануєте залучити у 2023 році?
Коли ми відкривали малу приватизацію, то були впевнені, що бізнес зацікавлений інвестувати в Україну зараз. ФДМУ дає можливості для бізнесу. Наприклад, ми пропонуємо готові майданчики з підведеними комунікаціями в усіх регіонах України, щоб релокувати своє підприємство. Купити «закинуте» підприємство та відремонтувати його простіше і швидше, ніж будувати з нуля щось нове.
У фонду на цей рік стоїть завдання – в бюджет-2023 залучити 6 млрд грн, але за умови, що буде ухвалено закон, який відкриває велику приватизацію.
В які обʼєкти охоче інвестують українські підприємці? Хто серед лідерів малої приватизації? А з якими активами складніше працювати?
Найбільший попит на аграрні підприємства – комбінати хлібопродуктів, елеватори, спиртові заводи. Не можу сказати, що є активи, з якими працювати складно.
Є цікаві кейси. Наприклад, є декілька підприємств – колись їх використовували як майданчики для зберігання чи утилізації продукції оборонних підприємств, а нині – роками збиткові, непрацюючі підприємства. Ми виставляємо такі підприємства на приватизацію. Опоненти починають перекручувати та казати, що фонд продає «останнє оборонне підприємство країни», що є неправдою.
Складно відновити довіру бізнесу, що процес приватизації прозорий, бо була недовіра до фонду, до держслужбовців. Ми будемо це змінювати.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
