На початку травня уряд прийняв енергетичну стратегію до 2050 року. Forbes дістав «газову» частину документа. Що там? Наростити видобуток, вийти в газовий нуль у 2025-му, «залити» Європу біоетанолом і воднем. Наскільки реалістичний і корисний цей документ
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Український уряд 1 травня схвалив енергетичну стратегію до 2050 року. Документ наразі під грифом «Для службового використання» і передається на ознайомлення в міністерства і профільні держкомпанії тільки в паперовому вигляді, розповіли Forbes два члени уряду.
Стратегію розробляли фахівці Міненерго з енергетичними компаніями – «Енергоатомом», «Нафтогазом», «Укргідроенерго», представниками уряду Великої Британії та аудиторської компанії KPMG.
Підготовка стратегії за допомогою іноземних консультантів – поширена практика для багатьох країн, каже президентка аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко. На розробку документа пішло близько двох років, додає вона.
Цьогорічна енергетична стратегія – про зниження споживання газу, перспективи виробництва водню й біоетанолу. «Стратегія – ключовий документ, він має допомогти розвинути окремі сектори», – каже Павленко. Це сигнал для інвестора про те, які галузі будуть найперспективнішими.
Куди йде газ
У 2022 році Україна спожила 19,5 млрд кубів газу, за даними урядової стратегії. Видобула 18,5 млрд кубів. Найбільші споживачі – електростанції та ТЕЦ, які забезпечують теплом населення. Так буде і далі, очікує уряд.
Попит на газ найближчими роками зростатиме і в Україні, і у світі, йдеться у стратегії. Газ має стати перехідним паливом, щоб досягнути декарбонізації (коли Україна стане вуглецево нейтральною, у цій частині документа не говориться). Це перша українська стратегія із чотирьох, яка передбачає зростання споживання газу.
Енергетичні стратегії України
Стратегія до 2030 року, ухвалена у 2006 році, міністр палива та енергетики – Іван Плачков.
Стратегія до 2030 року, ухвалена у 2013 році, міністр енергетики та вугільної промисловості – Едуард Ставицький.
Стратегія до 2035 року, ухвалена у 2017 році, міністр енергетики та вугільної промисловості – Ігор Насалик.
Стратегія до 2035 року, ухвалена у 2023 році, міністр енергетики – Герман Галущенко.
У 2023 році Україна споживатиме на 2% більше газу, наступного року – на 4%, йдеться у стратегії.
Схожий прогноз на початку травня озвучив керівник НАК «Нафтогаз» Олексій Чернишов: «Споживання газу не зростатиме шаленими темпами ані у 2023-му, ані у 2024 році». Суттєво впала економіка, зменшилось населення, пояснює він.
За стратегією, за 10 наступних років споживання зросте на 18% – до 23 млрд кубометрів газу. Пік попиту буде близько 2035 року, а потім піде на спад – до 10,4 млрд кубів у 2050-му.
Як Україна задовольнятиме попит на газ? Заявлена стратегією мета – покрити власним видобутком газу попит вже у 2025 році. Попередня стратегія (уряд Володимира Гройсмана представив своє бачення розвитку галузі на 18 років у 2017-му) ставила таку саму ціль.
За базовим сценарієм стратегії, Україна наростить видобуток газу до 20 млрд кубів (на 8%) у 2024-му і 2025 роках, а наступними роками – на 7,5%, до 21 млрд кубів. Оптимістичний сценарій допускає видобуток понад 26 млрд кубів у 2050-му.
Протягом останніх п’яти років державні видобувні компанії, які покривають 75% ринку, знижували обсяги видобутку. Приватні показували стале зростання. Але заборона експорту через війну змінила тренд, тепер приватники теж очікують зниження показників. Як газова галузь змінить тренд останніх років, у стратегії не деталізується.
«Нафтогазу», щоб забезпечити тепло взимку, доводилося імпортувати блакитне паливо. Минулоріч закупівлі сягнули мінімуму за пʼять років – 1,54 млрд кубів.
На початку травня Чернишов заявив, що держкомпанія не планує закуповувати газ за кордоном вже у 2023-му. «Імпорт – це пастка», – вважає Чернишов. Це не співпадає з баченням міністра енергетики Германа Галущенка, який казав на пресконференції у квітні, що навіть якщо цьогоріч власне виробництво забезпечить споживання, то може знадобитися імпорт до 2 млрд кубометрів. «Для впевненості», – аргументував міністр.
Прогнози аналітиків ExPro Consulting песимістичніші за урядові. У найгіршому випадку у 2030 році видобуток може впасти на 14% – до 15,9 млрд кубометрів.
На заміну газу
Із середини 2030-х років споживання газу почне знижуватися аж до 10,4 млрд кубометрів у 2050-му. Це реалістично, каже колишній міністр енергетики Іван Плачков. Приватні споживачі будуть переходити на електроенергію, вважає він. Це саме написано у стратегії.
Промислові споживачі замінять газ воднем, розраховує український уряд. У цьому питанні Україна наслідує десятки інших країн, які ще кілька років тому опублікували свої водневі стратегії. У 2022 році Євросоюз виділив €5,2 млрд на розвиток водневого проєкту, щоб знизити залежність від природного газу.
Уряд заклав початок виробництва водню у 2032 році (у попередній стратегії дати не було). Очікується, що до 2050-го вироблятимуть до 1,65 млн т на рік. Споживання водню зростатиме, якщо людство винайде економічно вигідний спосіб його виробляти, але поки що це дуже дорого, каже Плачков.
Інший замінник природного газу, на який робить ставку уряд у своїх планах до 2050 року – біогаз. У квітні 2023-го в Україні запустили перший біометановий завод. В Україні реалізують п’ять біометанових проєктів до 2025 року, очікують в уряді.
Попередні біогазові установки виробляли електроенергію з біомаси.
У стратегії оцінили потенціал виробництва біоетанолу у 10 млрд кубів на рік, з яких близько 4,5 млрд кубів будуть потрібні Україні для власного споживання до 2050 року. Виробництво біометану з продуктів життєдіяльності ферм – локальна історія, вважає Плачков.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
