Федеральна резервна система США знову підвищила облікову ставку. Такі зміни в монетарній політиці США мають безпосередній вплив не лише всередині Америки, а й на інші країни світу. Чому ставка продовжує зростати та чим це загрожує?
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Цієї середи Федеральна резервна система (ФРС) підвищила облікову ставку на 75 базисних пункти вже вчетверте за шість місяців, що спровокувало зростання ключової ставки на федеральні фонди (відсоток, під який банки позичають гроші одне одному, а не споживачам чи бізнесам) до 3,75–4%. Це найвищий діапазон з часів світової економічної кризи 2008-го.
Під час оголошення чиновники ФРС натякнули, що у грудні вони можуть вповільнити темп підвищень, взявши до уваги «відставання, які спричинить монетарна політика в економічній активності». Але у пресконференції Павелла, які відбулася після формального оголошення, він не відмовився від жорсткої політики.
Він сказав, що останні економічні дані свідчать про те, що ФРС може підняти облікову ставку вище, ніж планувалося у вересні. Він наголосив, що більший ризик полягає у тому, щоб замало підняти ставку, а не забагато.
«Привид Пола Волкера повернувся у ФРС», – бідкається колишня економістка ФРС Клодія Сам, засновниця Sahm Consulting. Вона критикує центральний банк за те, що той «загнав себе у кут» наполяганнями на підтримці агресивної політики до суттєвого зниження індексу споживацьких цін (індикатор інфляційних трендів).
«Вони дійсно застрягли у 70-х і бояться зробити ту ж помилку, що і Волкер під час першої рецесії, коли він зупинився надто швидко», – говорить вона, маючи на увазі рішення голови ФРС послабити свою жорстку політику на початку 1980-го, після чого інфляція знову піднялася пізніше того ж року.
Клодія Сам: «Вони дійсно застрягли у 70-х і бояться зробити ту ж помилку, що і Волкер під час першої рецесії, коли він зупинився надто швидко». Фото Getty Images
Тоді довелося знову вдаватися до ще жорсткішої політики, а рецесія стала ще глибшою. «Але наразі така політика не має сенсу», – додає Сам, вказуючи на інші індикатори, такі як ціни виробників, які зовсім не змінилися у вересні, що вказує на приборкання інфляції.
«Подальші підвищення після листопада здаються невиправдано ризикованими», – сказав Іан Шепердсон, засновник і провідний економіст у Pantheon Macroeconomics, ще до оголошення в середу.
Варто зазначити, що у 2020-му він вірно спрогнозував необхідність підвищення ставки у 2022-му, а на початку цього року передбачив, що ринок житла постраждає від цього підвищення. Перша половина 2023-го відчує «повну силу» вживання жорсткіших заходів і буде існувати ризик того, що економіка «ймовірно одразу скоротиться» і настане рецесія.
Одна велика причина того, що ФРС може перестаратися, полягає в тому, що наслідки нової монетарної політики видно далеко не одразу, тому важко судити, коли облікова ставка досягла необхідного для зниження інфляції рівня.
Джейсон Вейланкорт, макростратег у Putnam Investments, прогнозує, що у другому або третьому кварталі 2023-го американська економіка побачить «реальні наслідки для економіки від сьогоднішніх заходів».
Послідовник Волкера
Пол Волкер – голова ФРС, який відомий тим, що приборкав високу інфляцію в США наприкінці 1970-х і на початку 1980-х. Але ціною такого приборкання стала глибока рецесія та один з найвищих рівнів безробіття (10,8%) і іпотечних ставок (майже 17%).
Але наслідки відчули не лише США: підвищення облікової ставки спричинило боргову кризу в країнах Латинської Америки, які багато напозичали у американських банків.
Звісно, нині інфляція вища, ніж хотілося б, проте стрибок поточної інфляції цього циклу – 9,1% у червні – аж ніяк не зрівняється із найвищими показниками часів Волкера (12% середньорічна і 14,8% на піку). Крім того, громадяни (як свідчить опитування нью-йоркського ФР) впевнені, що інфляція знизиться з поточних 8,2% до 5,4% за рік і до 2,9% за три.
Що більш жорстку політику веде ФРС, то гірші наслідки можна очікувати всередині країни та за її межами і то більший ризик глибокої рецесії.
Економіст Грегорі Дейко
Хоч зайнятість тримається на високому рівні (що свідчить на користь політики Павелла), ринок акцій вже приготувався до уповільнення. Після злету на 27% у 2021-му індекс S&P 500 цього року опустився на 21% попри суттєвий підйом в жовтні.
Багато аналітиків прогнозує, що падіння буде лише глибшим, якщо економіка увійде в стадію рецесії. На наступний рік різні спеціалісти дають різні прогнози для індексу S&P 500:
- Вінсент Делуард зі StoneX: опуститься на 24% до 2950 пунктів до кінця 2023-го.
- Goldman Sachs: до кінця цього року впаде ще на 13% до 3400 пунктів, а впродовж наступних шести місяців – загалом на 19% до 3150 пунктів.
Після заяви ФРС індекси поповзли вгору, але після пресконференції Павелла S&P за день втратив 2,5%.
Наслідки для світової економіки
А от за кордоном справи можуть йти ще гірше через жорстку політику ФРС. «Світ впритул наблизиться до глобальної рецесії і затяжної стагнації, якщо тільки нам не вдасться швидко змінити поточний курс монетарної і фіскальної політики у розвинених економіках», – попередила ООН у своєму звіті минулого місяця.
Організація також додала, що «найгучніше тривожні дзвіночки лунають» для країн, що розвиваються, які мають багато державних боргів. Такі країни стають ближчими до дефолту через підвищення облікових ставок в розвинених країнах, а отже найбільш вразливі постраждають найбільше.
ООН: «Світ впритул наблизиться до глобальної рецесії і затяжної стагнації, якщо тільки нам не вдасться швидко змінити поточний курс монетарної і фіскальної політики у розвинених економіках». Фото Ілюстрація Getty Images / Анна Наконечна
За оцінками ООН, підвищення облікової ставки ФРС лише цього року може «зʼїсти» $360 млрд майбутніх доходів країн, що розвиваються, адже долар суттєво міцнішає відносно іноземних валют.
Це небезпечно, каже Сам, адже наразі на кону значно більше, ніж у 1970-х: Україні потрібна підтримка Європи у війні з Росією, а продовольча криза в бідніших країнах не має права стати ще глибшою.
«Що більш жорстку політику веде ФРС, то гірші наслідки можна очікувати всередині країни та за її межами і то більший ризик глибокої рецесії», – каже економіст Грегорі Дейко.
Коли вже досить?
Наразі найбільше питання полягає у тому, коли ж ФРС уповільнить чи припинить підвищення облікових ставок. Дані вказують на те, що цей момент настане у неблизькому майбутньому.
Цими вихідними команда під керівництвом головного економіста Goldman Яна Гаціуса сказала, що ФРС буде ще агресивнішим і після зборів у лютому підніме ставку на федеральні резерви навіть вище за 5%. (Минулого грудня ФРС прогнозував, що піднімати доведеться лише до 3,1%.)
В середу Павелл сказав, що «зарано» говорити про припинення підвищення ставок. «Ми про це не думаємо», – сказав він і не вказав ніяких, навіть приблизних, часових меж.
В Goldman прогнозують, що у грудні варто очікувати на зростання облікової ставки на пів відсотка, і по 0,25% додасться до ставки в лютому і в березні. Далі ймовірно буде пауза для оцінки фінансових умов.
Втім, наразі занадто рано говорити про те, коли ФРС зупиниться чи змінить свою політику, або про те, що може призвести до таких рішень. Одне можна сказати напевне: якщо вірити чиновникам ФРС, це буде нескоро.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
