Урсула фон дер Ляєн, Денис Шмигаль та Олаф Шольц на конференції з відбудови України в Берліні /Getty Images
Категорія
Гроші
Дата

Не все і не одразу. Як пройшла друга спроба українського уряду знайти гроші на відбудову країни

Урсула фон дер Ляєн, Денис Шмигаль та Олаф Шольц на конференції з відбудови України в Берліні Фото Getty Images

Делегація українських урядовців повертається з берлінської конференції з відбудови України з більш чітким розумінням, як саме найближчим часом доведеться працювати з потенційними донорами. Про український «план Маршалла» поки не йдеться, зате є надія на «фінансовий Рамштайн». Що це означає?

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

До конференції з відбудови України, що відбулася у Берліні 25 жовтня, український уряд готувався менш масштабно, ніж до аналогічного заходу у швейцарському Лугано чотири місяці тому.

Якщо в липні Україна представила потенційним донорам десятирічний план відбудови на $750 млрд, то в Німеччині йшлося про на порядок скромніші суми. І уряд, і партнери на чолі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та канцлером Німеччини Олафом Шольцем цього разу більше говорили про термінові потреби України.

Вони оцінюються в $38 млрд бюджетного дефіциту та $17 млрд так званого Fast Recovery Plan. Концепт останнього – термінова відбудова найбільш критичних обʼєктів, як-от: транспортна, енергетична інфраструктура та школи й лікарні.

Шансів на конкретнішу розмову щодо фінансування, ніж було після Лугано (великий український план не знайшов глибокого відгуку в донорів), зараз дійсно більше. Ще напередодні фон дер Ляєн та Шольц на правах співорганізаторів берлінської конференції опублікували спільну статтю, в якій анонсували створення координаційної платформи для донорів відбудови України.

Getty Images

Групове фото учасників конференції в Берліні. У центрі – Урсула фон дер Ляєн, Денис Шмигаль та Олаф Шольц Фото Getty Images

Очільниця Єврокомісії заявила, що цей механізм потрібно створити вже найближчими місяцями – до кінця 2022-го або на початку 2023 року. У майбутньому ці координаційна платформа має стати основою для «Плану Маршалла XXI століття», як охарактеризували його фон дер Ляєн та Шольц. До ініціативи мають долучитися не лише країни Європи, а й учасники G7 та інші бажаючі.

Але поки що платформа виконуватиме, ймовірніше, функції «фінансового Рамштайну» – майданчику для регулярних зустрічей союзників України, де будуть обговорюватися її термінові грошові потреби з поступовим переходом до середньострокових задач, каже радник премʼєр-міністра Дениса Шмигаля Кирило Криволап.

Що це означає та які кошти від партнерів може отримати Україна найближчим часом? 

Що Україна привезла на конференцію в Берліні

Досвід Лугано, де українська делегація говорила про $60–65 млрд фінансування вже до кінця 2022-го та ще $300 млрд – до 2026-го, показав що подібні запити не надто мотивують потенційних донорів.

Про необхідність формулювати більш концентровані запити в Берліні, який сприймався як більш прикладна версія Лугано, говорили незалежно один від одного співрозмовники Forbes як в урядовій делегації, так і серед міжнародних фінансових інституцій. 

«Лякати донорів сотнями мільярдів», як виразився один зі співрозмовників, цього разу дійсно ніхто не збирався. Тим паче, що на початку вересня Світовий банк опублікував свою оцінку збитків України: $349 млрд станом на 1 червня, однак з уточненням, що для відбудови на першому етапі в півтора-три роки країна потребуватиме лише $105 млрд. Це утричі менше, ніж передбачає план, представлений у Швейцарії.

Тож основними цифрами, які звучали під час публічних дискусій на берлінській конференції, були $2–4 млрд на місяць, які потрібні Україні наступного року, щоб покрити дефіцит держбюджету. Найбільш складним буде перший квартал: тільки в січні та лютому уряду не вистачатиме сукупно $8,1 млрд через закупки газу, уточнив під час виступу міністр фінансів Сергій Марченко.

Загальна потреба на рік – $38 млрд. За більш песимістичного сценарію йтиметься про $5 млрд на місяць, зазначила директорка-розпорядниця МВФ Кристаліна Георгієва. Партнери погоджуються з озвученими обсягами, сказала вона.

Не все і не одразу. Як пройшла друга спроба українського уряду знайти гроші на відбудову країни /Фото 1

Скріншот із презентації Сергія Марченка

Інша примітна цифра – окремий Fast Recovery Plan на $17 млрд, який озвучив на конференції президент Володимир Зеленський. Тільки на території пʼяти деокупованих областей (Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська та Харківська) унаслідок дій росіян пошкоджено чи знищено 54 523 обʼєктів, коштом уряду відновлено лише 5%, сказав міністр громад та територій Олексій Чернишов.

«Це лікарні, школи, життєво важлива транспортна й енергетична інфраструктура, – сказав президент. – Це те, що необхідно Україні для виживання. Не завтра, не наступного року. Саме зараз».

Скільки грошей у бюджет може отримати уряд Шмигаля

Берлінська конференція була менш масштабним заходом, ніж Лугано, каже експертка Центру протидії корупції Олена Галушка, яка брала участь у одній із панелей. Втім захід відвідали практично всі найбільш статусні представники потенційних донорів України: Єврокомісії, МВФ, Світового банку, Європейського інвестиційного банку, урядів Німеччини, Польщі, Швейцарії та інших партнерів.

Як анонсувала раніше фон дер Ляєн, Єврокомісія веде перемовини з членами ЄС про те, щоб наступного року надавати Україні €1,5 млрд щомісяця (загалом €18 млрд протягом року).

Приблизно таку ж суму ($1,5 млрд на місяць) уряд сподівається залучати від Сполучених Штатів, уточнив премʼєр-міністр Шмигаль. Представників адміністрації президента США Джо Байдена не було серед спікерів конференції, однак премʼєр окремо зустрічався в Берліні з американською делегацією, зокрема заступником радника з національної безпеки Майком Пайлом.

Getty Images

Виступ Володимира Зеленського на конференції в Берліні Фото Getty Images

Як себе бачать інші донори? «Ми можемо визначити макропараметри України за різних сценаріїв та покривати фінансові розриви, якщо такі виникатимуть», – сказала очільниця МВФ Георгієва. Наразі Україна та Фонд обговорюють «моніторингову програму» PMB, яка не передбачає фінансування, але має створити умови для співробітництва включно з грошима згодом.

Озвучений Зеленським Fast Recovery Plan більш зрозумілий донорам, зазначив голова Європейського інвестбанку Вернер Хойер. «Школи, енергетика, транспорт – це bankable історія», – сказав він. Масштабні програми на сотні мільярдів чи трильйони, навпаки, швидше лякають інвесторів, додав Хойер. Втім жоден із донорів не підтвердив свого бажання фінансувати цей план.

Чи варто розраховувати на конфісковані активи РФ? Найближчим часом навряд чи. «Ми розуміємо, що їх треба не тільки заморозити, а й конфіскувати, але це дуже складна юридична робота», – зазначила фон дер Ляєн.

Коли чекати на «план Маршалла» для України

Канцлер Шольц зазначив, що зустріч у Берліні не є типовою конференцією донорів. «Це про механізми», – сказав він. У майбутньому він бачить Україну великим виробником зеленої енергії, постачальником промислової та сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю та передовою країною стосовно IТ-фахівців. «Це член ЄС із відповідною інфраструктурою й законодавчою базою», – додав Шольц.

Втім концентрація на завданнях поточної відбудови України буде на порядку денному і уряду, і донорів протягом року чи двох навіть після завершення війни, погоджується міністр Чернишов.

«Усі хочуть бути частиною плану Маршалла, бо це про розвиток, – каже він. – Але це лише третій етап. Україна ж зараз знаходиться на першому – життя за воєнного стану». За його словами, уряду та економіці навіть після завершення війни знадобиться час на перелаштування на мирний формат.

Не все і не одразу. Як пройшла друга спроба українського уряду знайти гроші на відбудову країни /Фото 2

Скріншот із презентації Олексія Чернишова

Чи думають інші донори про свою участь у майбутньому плані Маршала? «Вже зрозуміло, що збитки України більші за червневу оцінку у $350 млрд, – каже регіональний директор Світового банку в справах країн Східної Європи Аруп Банерджі. – Усі ці гроші не можуть прийти ззовні, тому завдання – підтримати Україну, щоб ресурси генерувала її власна економіка».

Привід для занепокоєння для української сторони – у надмірному оптимізмі донорів, через те що економіка України продовжує відносно нормально працювати незважаючи на війну, вважає Галушка з ЦПК.

«Західні колеги не до кінця розуміють масштаб пошкоджень енергетичного комплексу, яких уже завдала РФ або планує завдати, – пояснює вона. – Наразі їм здається, що Україна загалом справляється сама». 

Фон дер Ляєн не уточнила, коли саме та в якому форматі буде створено координаційну платформу донорів. «Це питання обговорювалося, але рішень із цього приводу не приймали», – уточнив у коментарі Forbes представник України в Світовому банку Роман Качур.

Наразі невідомі й дати перших «фінансових Рамштайнів». Наступна конференція донорів, ймовірно, відбудеться на початку 2023-го в Лондоні. Поки ж, побоюється Галушка, Україні доведеться, як і раніше, пояснювати, що атаки Росії продовжуються і ситуація все ще може стати критичною.

У підготовці матеріалу взяла участь стажерка Forbes Мілана Головань.

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні