Головні економісти держави прогнозують інфляцію у 2023-му з суттєвою різницею. Як бізнесу планувати наступний рік /Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ
Категорія
Гроші
Дата

Головні економісти держави прогнозують інфляцію у 2023-му з суттєвою різницею. Як бізнесу планувати наступний рік

Єлизавета Сергієнко/Прес-центр НБУ

НБУ та уряд по-різному дивляться на ймовірну інфляцію у 2023 році. Прогнози суттєво відрізняються: майже 21% проти 28%. Це створює ризик для виконання держбюджету та додаткову невизначеність для бізнесу. Чому виникає така розбіжність та як підприємцям будувати плани на наступний рік?

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Серед переліку основних ризиків 2023 року, які хвилюють український бізнес, ціни на сировину та енергоносії займають дві з перших пʼяти позицій, свідчить дослідження Європейської Бізнес Асоціації та Gradus Research.

Саме енергоносії будуть основним чинником, через який другий рік поспіль українська економіка матиме інфляцію понад 20%, йдеться в жовтневому інфляційному звіті НБУ. Прогноз Нацбанку на 2023-й – 20,8% (після близько 31% у 2022-му), але уряд заклав у держбюджет значно вищий показник – 28%.

Кому вірити? У 2015-го НБУ проголосив, що Україна приєднується до клубу країн, які практикують інфляційне тарґетування. За такого режиму центральний банк встановлює середньостроковий показник, на якому він хоче стабілізувати інфляцію, підпорядковуючи цій меті більшість своїх рішень.

З того часу прогнози Нацбанку та інфляція в держбюджеті майже ніколи не співпадали. Чому? «Наші прогнози можуть відрізнятися, оскільки ми застосовуємо різні методи й закладаємо дещо відмінні припущення», – каже голова НБУ Андрій Пишний у письмовому коментарі Forbes, переданому через пресслужбу регулятора.

Western NIS Enterprise Fund

Голова НБУ Андрій Пишний Фото Western NIS Enterprise Fund

Чинний заступник Пишного Сергій Ніколайчук, який курує блок монетарної політики та відповідає за інфляцію та макропрогнози, у 2019-му працював у Міністерстві економіки. Тоді бачення уряду та НБУ також не співпадали: 5,5% проти 5%.

«Уряд та нардепи зацікавлені в тому, щоб збільшувати обсяг номінального ВВП, що дає змогу вище оцінювати суму доходів бюджету та, відповідно, запланувати більше видатків», – пояснює директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

2019-й став першим роком, коли Нацбанку вдалося досягти своєї середньострокової мети у 5±1%. Стабілізуватися на цьому рівні завадила спочатку пандемія коронавірусу, а потім – вторгнення Росії. 

Зараз про це вже не йдеться. Мета – зберегти інфляцію принаймні контрольованою. НБУ очікує, що темпи зростання цін повернуться до однознакового рівня (9,4%) лише наприкінці 2024-го. 

Чи не завадить цьому плану розрив з урядовим прогнозом та як із цією розбіжністю планує працювати бізнес? 

Чому прогнози НБУ та уряду з інфляції важливі

Щоб наблизити інфляцію до цільового показника, НБУ, по-перше, змінює облікову ставку – від неї залежить вартість грошових ресурсів у гривні, та, по-друге, намагається впливати на інфляційні очікування населення та бізнесу.

Для цього НБУ регулярно публікує детальні прогнози з інфляції та облікової ставки. З 2016-го очікування Нацбанку завжди були нижчими за аналогічний показник уряду. Однак дати точний прогноз на рік вперед ні НБУ, ні урядовцям жодного разу не вдавалося. Частота точності у обох установ приблизно однакова.

Головні економісти держави прогнозують інфляцію у 2023-му з суттєвою різницею. Як бізнесу планувати наступний рік /Фото 1

Інфографіка Forbes

«Розбіжності в прогнозах інфляції та інших макроекономічних показників НБУ та уряду не є чимось унікальним, – каже голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук. – Це незалежні центри прийняття економічних рішень, то ж не дивно, що кожен покладається на власні прогнози».

Уряд дійсно воліє прогнозувати більшу інфляцію, щоб дефіцит держбюджету не виглядав ще більш вражаючим, пояснює виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. Перша редакція бюджету була побудована на темпах зростання цін у 30%, зрештою показник скоротили до 28%.

Втім розбіжність з очікуваннями НБУ залишається суттєвою. У мирний час це викликало б занепокоєння, додає Ваврищук з ICU. «Через війну та глобальну кризу ймовірність того, що більш коректним виявиться той чи інший прогноз, є приблизно однаковою», – каже він.

Через обставини розбіжність між прогнозами не є головною проблемою НБУ та уряду, погоджується колишній заступник міністра економіки Павло Кухта. «Буде складно працювати і з інфляцією, і з бюджетом незалежно від точності їхніх прогнозів, – вважає він. – Якщо війна триватиме весь наступний рік, показник інфляції може бути вищим навіть за прогноз уряду».

Ризики прогнозів інфляції: «друкування» грошей та очікування бізнесу

Безпосередній ризик розходження прогнозів – інфляція, нижча за очікування уряду, що загрожує невиконанням планів зі збору податків, констатує Ваврищук. У такому разі Мінфіну доведеться коригувати бюджет упродовж року.

«Після перегляду прогнозу уряду з 30% до 28% ризики невиконання дохідної частини бюджету зменшилися, але, за оцінками НБУ, все ще мають місце», – погоджується голова Нацбанку Пишний. Втім, він вважає, що це не створює додаткових ризиків для спільних планів НБУ та уряду обійтися наступного року без фінансування бюджету за рахунок емісії гривні.

«По-перше, видатки так само залежать від інфляції: у випадку нижчого показника виникатиме економія, – каже Пишний. – По-друге, у відповідь на нижчі доходи можна оптимізувати видатки або, наприклад, збільшити обсяг внутрішніх запозичень».

пресслужба Мінфіну

Міністр фінансів Сергій Марченко Фото пресслужба Мінфіну

Інша проблема – інфляційні очікування бізнесу, який зараз формує плани на наступний рік. Підприємцям варто орієнтуватися на більш консервативну оцінку, вважає старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Віталій Кравчук.

Про такий підхід каже й виконавча директорка ЄБА Ганна Деревянко. «Бізнес розуміє, що планувати в таких умовах – дуже невдячна справа. Ми не можемо розуміти, яким чином пройде зима, що буде з експортом та імпортом, як йтиме далі війна. – зазначає вона. – Тому, я гадаю, що бізнес повинен готуватися до більш консервативних показників інфляції».

Компанії дійсно розглядають кілька сценаріїв, додає виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова. «Я б сказав, що на наступний рік прогнозується 20–30% інфляції, – каже Кухта. – Певно, саме на цей широкий діапазон й треба орієнтуватися бізнесу».

Матеріали по темі
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні