Міністерство економіки зібрало два десятки економістів, представників бізнес-асоціацій, Офісу президента та Верховної Ради, щоби спільно напрацювати ідеї для розвитку економіки та бізнесу. Як працює новий «Економічний штаб» та які реформи він пропонуватиме.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Рішення Кабміну про короткострокові закордонні відрядження для чоловіків призовного віку вдало збіглося з початком роботи «Економічного штабу» при Міністерстві економіки.
Перше засідання нового консультативного органу із топпосадовців, економістів та підприємців, де, за задумом, щотижня обговорюватимуться конкретні проблеми бізнесу й економіки загалом, відбулося 11 серпня.
Відрядження та бронювання працівників від мобілізації в режимі онлайн хоч і були пропрацьовані Мінекономіки раніше, але обговорювалися під час «штабу» чи не першими як теми, що найбільше турбують бізнес, розповідає керівник українського офісу рекрутера Korn Ferry Роман Бондар.
Учасники органу сподіваються не лише напрацьовувати разом із відповідальними чиновниками нові ідеї, а й прагнуть контролювати ефективність уже ухвалених рішень. «єВідрядження працюватиме в експериментальному режимі упродовж місяця, – розповідає інший учасник ініціативи, гендиректор Advanter Group Андрій Длігач. – Далі ми подивимося, наскільки це ефективно, та в разі чого запропонуємо доопрацювання».
Щоправда, «штаб» поки не має жодних формально визначених повноважень. «Зараз це скоріше дорадча рада при Міністерстві економіки», – визнає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Тож чи здатен формат щотижневих нарад бізнесу й топчиновників бути ефективним?
Навіщо Свириденко та Шурма створили «Економічний штаб»
Ідея створити «штаб» у схожому форматі виникла ще в перші місяці війни, однак більш-менш чітких обрисів вона набула у травні після зустрічі представників бізнес-асоціацій, що виступили проти Данила Гетманцева, з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та його заступником з економічних питань Ростиславом Шурмою.
«Бізнес пропонував створити такий штаб при ОП, але питання відклали», – говорить Длігач.
Чому зрештою центром стало Мінекономіки, а не Офіс? Причин кілька. По-перше, лідерство взяла на себе міністерка економіки Юлія Свириденко та команда її заступників (насамперед Денис Кудін).
По-друге, ОП – не та структура, яка могла б швидко реалізувати нагальні економічні рішення, розповідає на правах анонімності співрозмовник, близький до уряду.
По-третє, радники президента з комунікацій рекомендують йому не надто активно брати участь в обговоренні складних питань з економіки через можливі іміджеві ризики, додає співрозмовник.
Зеленський водночас не ігнорує економічних тем. Саме його Свириденко назвала у Facebook-дописі ключовим ініціатором заснування «штабу». «Мета – створити інтелектуальний центр задля вирішення нагальних економічних питань», – пояснила вона.
Зрештою, до складу нового органу ввійшло понад 20 учасників. Запрошення учасникам надходили від Мінекономіки.
Хто входить до «Економічного штабу»
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
- Заступники голови ОП Ростислав Шурма та Кирило Тимошенко
- Перший заступник міністра економіки Денис Кудін
- Старший партнер і голова українського офісу Korn Ferry Роман Бондар
- Виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова
- Гендиректор Advanter Group Андрій Длігач
- Радник премʼєр-міністра України Кирило Криволап
- Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський
- Президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов
- Координатор програми «Велике Будівництво» Юрій Голик
- Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха
- Співзасновник «Українського інституту майбутнього» (УІМ) Анатолій Амелін
- Президент CEO Club Ukraine Сергій Гайдайчук
- Професор Каліфорнійського університету Берклі Юрій Городніченко
- Партнер та керівник департаменту консалтингу Deloitte в Україні Єгор Григоренко
- Керуючий партнер компанії «McKinsey & Company» Олександр Кравченко
- Старший економіст Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар
- Викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар
- Заступник виконавчого директора від України в МВФ Владислав Рашкован
- Член наглядової ради «Ощадбанку» Олександр Роднянський
- Керуючий партнер EY Богдан Ярмоленко
- Співзасновник «УІМ» Юрій Романенко.
Чому саме ці люди? Більшість не є держпосадовцями, однак так чи інакше консультує урядовців або ОП. Зокрема, у «штабі» є співавтори Шурми в податковій реформі «10-10-10» (Длігач, Амелін, Кухар). Деякі інші економісти були залучені до роботи Нацради відновлення, яка готувала українську версію «плану Маршалла» (Кравченко, Городніченко, Рашкован).
Щоправда, безпосереднє запрошення отримали не всі. «Я дізнався, що входжу до штабу, з тегу в Facebook», – розповідає Вишлінський.
Економічний креатив для Зеленського
Зустрічі планують проводити в онлайн-форматі кожного четверга, регламент – півтори години, розповідає Длігач. Скільки існуватиме проєкт, поки невідомо, визнає він.
Хоча й деякі з «міжнародних» учасників проєкту не під запис висловлюють скепсис щодо його ефективності в такому складі. Співпраця Міністерства економіки та експертів, однак, може позитивно вплинути на ухвалення рішень, сподівається Вишлінський. «Штаб» може звернути увагу на певні проблеми, які є поза зором міністерства, чи звернути увагу на рішення, які будуть мати негативний вплив на економіку», – каже він.
У пригоді може стати й статус Свириденко, яка не лише очолює Мінекономіки, а й є першою віцепремʼєркою, вважає співзасновник Центру економічного відновлення та радник Дениса Шмигаля Кирило Криволап. «Ця позиція в уряді якраз і створювалася для того, щоб керівник Мінекономіки був не просто одним з міністрів, а й міг координувати спільну роботу інших членів уряду», – пояснює він.
Додатковий плюс, додає Криволап, – хороші відносини Свириденко та Шурми з ОП, а також те, що до «штабу» входить очільник парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. «Це має допомогти уникати ситуацій, коли нардепи провалюють урядові ініціативи, як нещодавно було з поверненням акцизу на пальне», – вважає Криволап.
Facebook Юлії Свириденко
Якщо робота «штабу» даватиме результати, то політичні позиції Свириденко посиляться, припускає на правах анонімності співрозмовник, близький до ОП. «Це крок на випередження та спроба перевести критику в діалог», – каже він.
Члени економічного блоку влади під час війни поки не надто вразили президента своїм «перформансом», додає нардеп, близький до керівництва партії «Слуга народу», який попросив не згадувати його імені в цій статті. «У Зеленського є запит на нові економічні підходи та реформи, які будуть давати швидкий результат, – зазначає він. – Зараз економічний блок йому не може цього запропонувати, і це непокоїть президента».
Що обговорює «Економічний штаб», окрім реформи «10-10-10»
На першому засіданні членам «штабу» презентували два нововведення міністерства – єВідрядження та бронювання працівників, яке має перейти онлайн. Під час другої зустрічі Міністерство представило макроекономічний прогноз, який зараз використовується для формування бюджету на 2023 рік.
«Прогноз поганий: якщо не робити нічого з економікою, нас чекає кілька років із двозначними інфляцією та безробіттям», – каже на правах анонімності співрозмовник, знайомий із розрахунками Мінекономіки.
Що в цьому контексті насамперед обговорюють члени «штабу»? Одна з ключових тем – податкова реформа «10–10–10». «Проєктів документів ми ще не бачили», – каже Вишлінський. За словами Длігача, який є одним з авторів цього концепту, для більш предметного обговорення ідеї невдовзі мають долучитися представники Мінфіну.
Серед питань, які обговорювалися на двох засіданнях «штабу», – поліпшення роботи митниці, страхування бізнесу від воєнних ризиків, посилення санкцій щодо російських активів в Україні та механізмів стягнення їх на користь держави.
Інші проблеми, на які звертають увагу «неурядові» учасники, – прогалини в законодавстві, які дають змогу фіскальним органам обходити мораторій на перевірки бізнесу, та великий пласт питань, повʼязаних з агросектором, розповідає Криволап. Зокрема, йдеться про тарифи «Укрзалізниці». Нещодавно вони зросли упʼятеро, що робить принаймні частину агровиробництва нерентабельною, пояснює радник премʼєра.
«Це все важливі питання, за якими потрібно тримати динаміку», – каже Криволап. За його словами, суттєва перевага «штабу», принаймні поки: Мінекономіки орієнтує учасників не лише на дискусію, а й одразу на напрацювання проєктів рішень.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
