Європейський Союз продовжує обговорювати можливість конфіскації заморожених резервів Центрального банку Росії, але остаточного рішення досі немає. Чому ЄС вагається в діях із замороженими активами Росії? Три причини наводить експертка з міжнародного права KSE Institute Анна Власюк
Отримуйте інсайти, що дають перевагу: підпишіться на Forbes Digital та завжди будьте на крок попереду у світі бізнесу.
Від 49 грн на місяць!
20 березня Європейська рада оприлюднила підсумковий документ саміту, який дехто поспішив трактувати як відмову ЄС від конфіскації заморожених резервів Центрального банку Росії.
Насправді документ лише підтверджує чинну позицію, зокрема в контексті механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA): остаточне рішення не ухвалено, а активи залишаються замороженими, доки Росія не припинить агресію проти України та не відшкодує завдані збитки.
«Відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися замороженими доти, доки вона не припинить свою агресивну війну проти України та не відшкодує завдані цією війною збитки», – йдеться в документі.
Чому ж ЄС вагається з конфіскацією активів Росії?
Юридичні перепони
У правовій системі ЄС поки що відсутній прямий механізм для конфіскації активів. Натомість міжнародне право пропонує дієвий інструмент – доктрину контрзаходів, закріплену в Проєкті статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння, розробленому Комісією міжнародного права ООН.
Ця доктрина дозволяє державам самостійно застосовувати заходи у відповідь на грубі порушення міжнародного права. Навіть якщо такі дії формально виходять за межі звичних норм, вони можуть бути визнані правомірними як контрзаходи. Тому аргументи про нібито порушення суверенних імунітетів чи прав власності Росії не є вирішальними.
Міжнародне право, на відміну від національних правових систем, не має централізованого органу примусового виконання норм. У цій горизонтальній системі всі держави формально рівноправні, а контрзаходи є визнаним інструментом «самодопомоги», що не потребує схвалення ООН або міжнародних судів.
Страх відповідальності
Питання про те, хто саме має ухвалити рішення про конфіскацію російських активів, залишається відкритим.
Формально ця компетенція може належати ЄС, оскільки активи заморожені в межах його санкційної політики. Однак, якщо окремі країни-члени ухвалять рішення на основі міжнародного права та доктрини контрзаходів, це буде не санкція, а правомірний захід у відповідь на агресію.
Найефективнішою була б узгоджена конфіскація за участі ключових гравців – G7 або членів ЄС. Проте досягнення консенсусу ускладнюється зовнішнім тиском.
Саудівська Аравія та Китай нібито попереджали європейські столиці про можливий відтік резервів із держоблігацій у разі конфіскації активів Росії, повідомляло Politico. Хоча така загроза виглядає сумнівною – рішення щодо резервів зазвичай ухвалюються з огляду на економічну доцільність, а не політичні міркування, – вона викликала занепокоєння.
Бельгія особливо чутливо відреагувала: премʼєр-міністр країни порівняв конфіскацію з «актом війни». Це пояснюється тим, що значна частина заморожених активів зберігаються в Euroclear – центральному депозитарії цінних паперів у Бельгії.
Теоретично Росія могла б оскаржити конфіскацію в міжнародному арбітражі, посилаючись на договір про захист інвестицій із Бельгійсько-Люксембурзьким економічним союзом. Однак резерви ЦБ РФ навряд чи підпадають під визначення «інвестицій».
Якби Росія реально розраховувала на успіх, вона вже подала б позов після рішення ЄС використати доходи від активів на користь України. Адже вже заявляла про неправомірність цього кроку.
Фактор Америки
Напруга у відносинах між ЄС та адміністрацією президента США Дональда Трампа посилює критику ідеї конфіскації російських активів.
Водночас ЄС продовжує шукати фінансові ресурси для підтримки України. Показовим є недавнє голосування в парламенті Франції, який ухвалив резолюцію на підтримку конфіскації заморожених активів РФ. Хоча документ не має юридичної сили, він свідчить про поступове зрушення позиції Франції – країни, яка раніше виступала проти такого кроку.
Відсутність координації зі США послаблює єдність міжнародної відповіді. Закон REPO, ухвалений Конгресом США у 2024 році, передбачав синхронні дії країн із резервними валютами щодо конфіскації активів РФ.
Проте нині підтримка Вашингтона виглядає непевною. Хоча частка заморожених російських активів у США незначна, критики попереджають: односторонні дії ЄС можуть спровокувати валютне протистояння між євро та доларом, що потенційно підірве довіру третіх країн до європейської валюти.
Ухвалення рішень у ЄС зазвичай є тривалим і залежить від досягнення консенсусу, навіть за наявності правової бази. Хоча офіційного рішення про конфіскацію заморожених російських активів ще немає, активні обговорення та зміни в політичних настроях свідчать про поступовий рух Європи до рішучіших дій.
Дискусія вже перейшла від теорії до практики, і це дуже показово.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
