Мало не від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну точаться дебати про те, щоб конфіскувати заморожені російські активи і спрямувати їх на ті чи інші потреби українців. Але далі розмов справа не пішла і, якщо вірити співрозмовникам Politico, навряд чи піде. Forbes переказує головне з матеріалу
⚡️ Лише 3 дні! Отримайте доступ до річної підписки Forbes Digital зі знижкою 40%. Промокод: MORNING. Оформлюйте підписку за посиланням.
Видання Politico поговорило з низкою юристів, які займаються санкціями, та експертів про те, чи наважиться Велика Британія конфіскувати заморожені активи Росії й російських мільярдерів. Після початку повномасштабного вторгнення Британія заморозила частину активів російських олігархів і навіть змусила Романа Абрамовича продати його футбольний клуб «Челсі». Але все частіше від британських політиків можна почути заяви про небажання конфісковувати чужі активи, адже це перетворить країну на «клептократичний режим».
Британський уряд ніколи не оприлюднював точних обсягів російських активів у Великій Британії. Відомо те, що країна заморозила активи приватних осіб на загальну суму £18 млрд, а російського центробанку – на близько £26 млрд.
Експерти стверджують, що британці можуть погодитися заморожувати російські активи і використовувати доходи від інвестицій заморожених російських грошей, бо це все ж тимчасова дія. А от конфіскація може мати серйозні юридичні наслідки, адже законних підстав для того, щоб забрати нерухомість, гроші та інші активи, повʼязані з Росією, просто немає.
«Британський уряд навряд чи захоче встановлювати новий правовий порядок», – вважає санкційна адвокатка Анна Бредшоу з фірми Peters and Peters.
Важіль впливу
У Британії все ще можна почути заяви про те, що російські державні активи треба конфіскувати, щоб спрямувати їх постраждалим від війни українцям чи на відбудову України. Одним із пропонентів такого підходу є міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон. Але якщо це станеться, то найімовірніше після закінчення війни.
Заморожені російські активи можуть стати додатковим важелем впливу на Росію під час майбутніх мирних переговорів, вважають деякі британські чиновники та експерти. «Якщо ви хочете посадити Путіна за стіл переговорів, які інші методи переконання у вас ще є?» – питається Фрея Пейдж із аналітичного центру Kharon, який відстежує санкції. Вона додає, що конфіскація активів робить санкції неефективними, адже вони існують не для покарання, а для того, щоб змусити людей до переговорів.
З нею погоджується анонімний західний чиновник, який зауважує, що вони «накладають санкції тимчасово й у відповідь на конкретну ситуацію, а конфіскація активів є незворотною дією».
Верховенство права
Питанням російських активів займаються у всьому світі й ніхто не знайшов однозначної відповіді, як з ними бути. Найбільше російських заморожених закордонних активів знаходиться у бельгійській системі Euroclear, тобто у Євросоюзі. Але країни блоку ніяк не дійдуть згоди, що з ними робити. Франція і Німеччина проти конфіскації, Бельгію влаштовує передача доходів від заморожених російських активів Україні, а Естонія закликає їх таки конфіскувати.
Якщо Британія погодиться на конфіскацію російських активів, йтиметься виключно про державні, але аж ніяк не активи приватних осіб, вважають експерти з права і санкцій.
Хоча всі країни хвилюються про юридичні та фінансові наслідки конфіскації чужих грошей, Британію особливо хвилює порушення правових норм. Анна Бредшоу, санкційна адвокатка, пояснює, що уряди, які конфіскують активи приватних осіб, «починають переписувати основні принципи, на яких стоїть більшість правових систем». Експерт з фінансових злочинів аналітичного центру RUSI Том Кітіндж додає, що країни не можуть забирати гроші осіб, які їм не подобаються, і «ми повинні дотримуватися верховенства права».
Та й бізнесове серце Лондона, Сіті, боїться за свою репутацію провідного місця для інвестицій – ну, а більш цинічні люди можуть сказати, що Сіті хоче надалі бути безпечним місцем для брудних грошей. Лейбористка Маргарет Годж сказала у березні Politico, що, на її думку, «сектор фінансових послуг тисне на уряд, щоб уряд» не конфіскував російські активи.
Але санкційний адвокат, який дав коментар на умовах анонімності, запевняє, що британському уряду і тиску не треба, бо він «і сам насторожено до цього ставиться».
Вибори на горизонті
Близькість чергових виборів у Великій Британії може спонукати політиків включити питання російських активів у свій порядок денний, щоб заробити кілька бонусних балів від виборців. Опозиційна партія лейбористів вимагає, щоб Росія заплатила за свою невиправдану війну в Україні. У лютому 2023-го лейборист і член парламенту Кріс Браянт представив законопроєкт, який зобовʼязував уряд створити план конфіскації російських активів упродовж 60 днів. Але торі його заблокували.
А минулого літа «Лейбористська партія» вимагала від уряду впродовж 90 днів надати план конфіскації росактивів, але з того часу процес не зрушив з місця.
Електорат «Консервативної партії» добре реагує на розмови про конфіскацію російських активів, але торі не надто хочуть братися за цю незручну проблему, зазначає Politico. Річ у тім, що є високі шанси на те, що до кінця року вона стане головним болем наступного, вже лейбористського уряду (якщо вірити опитуванням). Утім є серед консерваторів такі, як Дункан Сміт, кого обурює зволікання уряду у питанні росактивів.
Крім того, є такі організації, як REDRESS, які вважають, що конфіскація російських активів виправдана міжнародними законами як контрзахід вторгненню в Україну, якщо конфіскація покликана переконати Росію закінчити війну і забезпечити виплату репарацій.
Але юристи та адвокати не згодні з цим, посилаючись на базові міжнародні зобовʼязання, такі як Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Санкційний адвокат Френсіс Бонд пояснює, що всім країнам, які ратифікували Конвенцію, буде дуже непросто конфіскувати чиюсь приватну власність, якщо немає доказів порушення закону людиною. Навіть конфіскація доходів від активів призведе до років тяганини у міжнародних судах, впевнений він.
«Як людині вам може хотітися конфіскувати активи, але для цього треба вільніше трактувати закони. Проте, коли ми починаємо використовувати закони як нам заманеться, вони втрачають свою силу», – вважає Пейдж з Kharon.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.