Уже цього тижня Верховна Рада розгляне у першому читанні законопроєкт про запровадження обовʼязкових пенсійних накопичень для всіх громадян молодше 55 років. Україна намагається провести цю реформу з початку 2000-х. Але саме під час війни з Росією у неї великі шанси стати законом, кажуть співрозмовники Forbes серед нардепів. Як буде працювати нова система.
Як мотивувати команду не збавляти темп у надскладних умовах? Дізнайтесь 25 квітня на форумі «Надлюди» від Forbes. Купуйте квиток за посиланням!
Законопроєкт про запровадження в Україні другого рівня пенсійної системи, або обовʼязкових пенсійних накопичень, уже найближчими днями може потрапити в зал для голосувань Верховної Ради. Два співрозмовники Forbes серед нардепів із фінансового комітету ВР оцінюють шанси, що парламент підтримає документ у першому читанні, як високі.
Підтримка реформи є й на рівні Кабміну та Офісу президента, стверджує голова комітету соціальної політики ВР та співавторка законопроєкту Галина Третьякова.
Запускати накопичувальну пенсійну реформу будуть разом із запровадженням фондового ринку. «Це головна вимога міжнародних партнерів. Це паралельні процеси, які підсилюють один одного», – каже на правах анонімності співрозмовник Forbes у Кабміні. Законопроєкт №5865 щодо регулювання ринків капіталу вже розробляється у ВРУ. Цей законопроєкт є важливою умовою для того, щоб реформу підтримали і міжнародні донори України, каже перший заступник голови фінансового комітету Ярослав Железняк. (Позиція додана після входу матеріалу)
Якщо ВРУ все ж затвердить зміни, українці віком до 55 років почнуть формувати власні накопичувальні пенсійні рахунки. Повноцінно система запрацює лише після завершення повномасштабної війни, каже співрозмовник Forbes у Кабміні. Орієнтована дата запуску програми – 2024 рік.
За подібним принципом пенсійні системи діють у більшості розвинених країн. Зазвичай вони складаються з трьох рівнів: солідарного, обовʼязкового накопичувального та добровільних пенсійних накопичень. В Україні існують тільки перша (Пенсійний фонд, який наповнюється за рахунок ЄСВ) та третя (ринок недержавних пенсійних фондів) ланки.
За якою моделлю нардепи планують створювати другий рівень української пенсійної системи?
Як буде працювати нова накопичувальна пенсійна система
Головна мета реформи – мінімізувати розрив між пенсіями і зарплатами, каже Третьякова із соцкомітету Ради. За даними комітету, у 2021 році різниця склала 30,7%, у липні 2022-го – 31,7%. «Враховуючи фактор війни та релокацію підприємств та працівників за кордон, цей відсоток може збільшуватися», – каже Третьякова.
Накопичувальна пенсійна система передбачає, що відрахування із заробітної плати громадян надходитимуть не до загального Пенсійного фонду, а на індивідуальні рахунки до Державного накопичувального пенсійного фонду, якій мають створити в 2023 році. «У суспільства наразі немає довіри до існуючих недержавних пенсійних фондів, тому наше завдання розробити надійні та ефективні механізми», – каже Третьякова.
Рахунки будуть відкритими, тож кожен громадянин зможе перевірити кількість накопичених коштів та слідкувати за їхнім примноженням. Для цього Мінціфри має створити окремий механізм на базі порталу «Дія». В цілому підготовчий процес може зайняти близько двох років. «Потрібно створити всі інституції, підготувати нормативні акти, тому, щоб зробити якісну реформу, процес потрібно запускати вже зараз і доопрацьовувати всі дискусійні моменти під час підготовки закону до другого читання», – каже співрозмовник Forbes у Кабміні.
За рахунок чого будуть формуватися заощадження? Законопроєкт передбачає два джерела: частину Єдиного соціального внеску та дзеркальне відрахування з держбюджету.
«Це компромісний варіант, за якого держава не буде вдаватися до підвищення податків, розподіливши ЄСВ між солідарною та накопичувальною пенсійною системою», – каже голова фінансового комітету Данило Гетманцев.
Перший етап реформи розрахований на три роки. Відсоток відрахувань на накопичувальні рахунки поступово буде збільшуватися:
- 2024 рік – по 1% від ЄСВ та відрахувань з бюджету;
- 2025-й – по 1,5%;
- 2026-й – по 2%.
Програма розрахована на офіційно оформлених працівників віком до 55 років. Для всіх інших пенсійна система залишиться без змін: вони отримуватимуть пенсії тільки з Пенсійного фонду.
Ризики пенсійної реформи
Впровадження накопичувальної пенсійної реформи – означає додаткове навантаження на бюджет. Перерахування частини ЄСВ на індивідуальні накопичувальні рахунки громадян означає недофінансування Пенсійного фонду. Орієнтовна оцінка додаткових витрат держбюджету — близько 20 млрд грн щороку. Кінцевих розрахунків у Кабміні ще немає.
Інший ризик – не надто зрозумілий механізм захисту гривневих накопичень громадян від знецінення. Держава пропонує інвестувати кошти з індивідуальних накопичувальних рахунків у Облігації внутрішніх державних позик України (ОВДП). Проте ефективність цього механізму під питанням, оскільки дохідність ОВДП наразі не перевищує 18,5%, тоді як інфляція наступного року, за прогнозом НБУ, складе 21%, згідно проєкту держбюджету – 28%. «Якою буде купівельна спроможність цих заощаджень, це велике питання», – каже заступниця директора Центру економічної стратегії Марія Репко. В Кабміні зазначають, що працюють над більш досконалим механізмом збереження коштів. «Це одне з пріоритетних завдань, зрозуміло, що кошти не мають знецінитися», – каже співрозмовник Forbes у Кабміні.
Ще один ризик – в уряду немає поки що чіткої стратегії, що робити з програмою після завершення «вступного» трьохрічного етапу. Одне з завдань реформи – показати українцям, як працює накопичувальна система та розробити інституції, яким люди будуть довіряти, каже Третьякова. Проте вона визнає, що запропонований державою відсоток відрахувань навряд чи зможе накопичити достатньо коштів на суттєве доповнення до солідарної пенсії.
Чи доцільно робити таку масштабну реформу під час вйни? «В країні буде зовсім інша демографія, до того ж Україна може стати членом Європейського Союзу, де діють розвинені ринки капіталів, а отже, українці зможуть заощаджувати свої пенсії в фондах ЕС», – важає Репко з ЦЕС.
З цим не погоджується Гетманцев із фінансового комітету. «Демографія щороку свідчить не на користь солідарної пенсійної системи, – каже нардеп. – Тому це ще один аргумент, що реформу потрібно впроваджувати зараз».
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
