Попри те, що Бюро економічної безпеки створено лише півтора роки тому, нардепи вже готують закон, який має перезавантажити бюро. До відбору нового очільника планують залучити міжнародних експертів. Forbes дізнався деталі майбутньої реформи БЕБ та скільки часу потрібно на її втілення
Перезавантаження Бюро економічної безпеки стало однією з умов програми розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду (МВФ).
У меморандумі МВФ йдеться про внесення змін у чинний закон, який регулює діяльність БЕБ. Ключова мета – розробити прозорі критерії відбору персоналу та керівництва бюро. Також у документі зазначено, що БЕБ повинно підпорядковуватись Мінфіну, а не напряму уряду, як зараз. «На цьому рішенні наполягав Мінфін, адже БЕБ розслідує злочини, повʼязані з оподаткуванням», – каже на правах анонімності співрозмовник, який був залучений до процесу перемовин із МВФ.
Розмови про необхідність перезавантажити БЕБ тривають уже не перший місяць. Наприклад, у лютому нардепи звернулися до Кабміну з закликом до кадрових змін у бюро, яке очолює колишній топпосадовець ліквідованої Податкової міліції Вадим Мельник.
Однак саме домовленості з МВФ можуть стати поштовхом до реальних рішень, вважає консультант Офісу президента, який попросив не згадувати його імені в цій статті. «У владі уважно ставляться до вимог міжнародних партнерів, тому зобовʼязання щодо перезавантаження бюро виконають. Питання форми та часу», – каже співрозмовник, який консультує ОП з економічних питань.
Тож якою може бути ця реформа та коли її планують провести?
Як перезавантажуватимуть БЕБ
Ще на початку березня у Верховні Раді зареєстрований законопроєкт №9080, у назві якого прямо сказано про перезавантаження БЕБ. Саме цей документ стане основою реформи бюро, кажуть два співрозмовники Forbes серед нардепів фінансового комітету парламенту.
Головна зміна стосується конкурсної процедури, яка буде подібною до тої, за якою обирається очільник Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
Комісія, що відбиратиме нове керівництво БЕБ, має складатися з девʼяти членів: двох членів від Ради національної безпеки та оборони (РНБО), двох – від Кабміну й пʼятьох – від міжнародних організацій, які брали участь у проведенні реформ в Україні в економічній та антикорупційних сферах. Наразі конкурсна комісія складається з шести членів – по два представники від РНБО, ВР і Кабміну.
«Це найбільш ефективний та прозорий механізм конкурсного відбору, який є зараз», – каже заступник голови комітету й співавтор закону Ярослав Железняк.
Додаткова умова до членів комісії – досвід роботи не менше пʼяти років у сферах права або запобігання та протидії корупції.
Також на затвердження Кабміну конкурсна комісія має подавати лише одну кандидатуру замість трьох, як передбачено чинним законом. Саме опція надання уряду можливості вибору серед кандидатів найбільше дискутувалася під час конкурсного відбору на директора НАБУ. Антикорупційні організації вважали, що у такий спосіб уряд вибиратиме не найкращого кандидата, а того, з ким можна домовитися.
Також новий закон передбачає щорічну атестацію усіх співробітників бюро, яка включає тестування щодо знання та застосування на практиці законодавства, проходження поліграфа й співбесіди на предмет професійної компетенції.
Підставою для звільнення директора БЕБ буде негативний висновок зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) щодо діяльності бюро. У нинішній редакції закону – звіт директора БЕБ.
Коли можуть прийняти новий закон про БЕБ
Законопроєкт про БЕБ можуть винести на голосування ВР у першому читанні у травні, каже один із авторів документу, який попросив не згадувати його прізвища у цій статті.
Голосів має вистачити, розраховує народний депутат у керівництві президентської фракції. «Не у всіх є розуміння цієї реформи, але рекомендація МВФ – додатковий аргумент для нардепів», – каже посадовець.
Фінально ухвалити законопроєкт мають до кінця року, вважають два нардепи з фінансового комітету.
Що буде з БЕБ, поки йому шукатимуть нове керівництво? Проєкт закону передбачає дострокове припинення повноважень теперішнього керівника БЕБ та його заступників. На час, поки триватиме конкурс, тимчасового виконуючого обовʼязки призначає Кабмін, каже Железняк.
Вадим Мельник, голова Бюро економічної безпеки. Фото Ярослав Дебелий
Що не так з БЕБ та його керівниками
Бюро економічної безпеки зʼявилося у травні 2021 року. Реформа була націлена на зменшення тиску правоохоронців на бізнес та зниження кількості обшуків. Бюро мало стати єдиним державним органом із розслідування економічних злочинів з застосуванням у першу чергу аналітичного підходу, а не силових методів.
До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, податкова міліція Державної фіскальної служби.
У серпні 2021-го БЕБ очолив Вадим Мельник, який до бюро був головою податкової міліції. Він переміг у відкритому конкурсі, обійшовши 48 інших кандидатів. На цю посаду також претендував ексміністр фінансів Олександр Данилюк, але його кандидатуру зняли з конкурсу через начебто відсутність професійної освіти. Сам Данилюк заявив, що його кандидатура не пройшла затвердження в Офісі президента.
Найбільше БЕБ критикують у профільному фінансовому комітеті ВР. У грудні 2022 року в інтервʼю Forbes голова комітету Данило Гетманцев оцінив роботу БЕБ на «нуль» за десятибальною шкалою. «На жаль, реформа не відбулась, БЕБ потрібно перезавантажити», –сказав тоді нардеп.
У чому проблема? У основі претензій – низька ефективність. Протягом 2022-го БЕБ направив до суду лише 15 справ, а до бюджету надійшло близько 33 млн грн. Інші часті зауваження – відсутність боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів та неефективна кадрова політика. Бюро досі не сформовало повноцінний штат, при цьому більшість співробітників перешли до держоргану з колишньої податкової міліції.
Незадоволені роботою БЕБ і в Офісі генерального прокурора. «Є враження, що вони досі не можуть знайти свій фокус і сконцентруватися на задачах, регламентованих законом», – каже співробітник генеральної прокуратури на правах анонімності.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
