Стати членом ЄС — найамбітніша ціль України. Вже у 2023-му ми сподіваємося розпочати офіційні переговори про вступ до блоку. Щодо агросектору перемовини будуть найскладнішими, вважає гендиректор агрокомпанії ІМК Алекс Ліссітса, та розповідає про перспективи та виклики підкорення найбільшого сільськогосподарського ринку.
Amazon інвестує мільярди доларів у ШІ, роботів та машинне навчання. Якими принципами й правилами керується компанія?
Дізнайтеся вже 22 листопада на Forbes Tech 2024. Купуйте квиток за посиланням!
Україна рухається семимильними кроками в Європейський Союз. Ще рік тому ніхто б не повірив, але зараз Україна — в статусі кандидата в члени ЄС, і вже у вересні ми почнемо офіційні перемовини про вступ до блоку.
Серед багатьох інших фундаментальних речей, які Україні потрібно для цього упорядковувати: верховенства права, боротьба з корупцією, є ще агросектор, де перемовини будуть найскладнішими.
Не є великою таємницею, що Європейська аграрна політика є дотаційною, вибагливою до виробників по стандартах якості, екології та здоров’ю тварин. Та й багатьом іншим речам, про які в Україні ніхто навіть не замислювався: на яких полях і за яких умов проводять час перелітні птахи або які рослини ростуть у лісосмугах навколо полів і чи відповідають вони вимогам щодо біорізноманіття.
Ми йдемо в ЄС і це єдиний правильний для нас шлях. Які ж переваги та недоліки (виклики) та що слід врахувати при перемовинах до вступу.
Переваги для українського агросектору
Великий ринок збуту. Європейський сільськогосподарський ринок найбільший у світі. Доступ до нього відкриває нові можливості для зростання, розширення та розвитку українських фермерів та агробізнесу в цілому.
Особливо значного розвитку може зазнати перероблювання, про яке ми так давно з вами мріємо.
Збільшаться інвестиції. Членство в ЄС залучить більше іноземних інвестицій у сільське господарство України. Це допоможе модернізувати методи ведення сільського господарства, підвищить продуктивність та покращить якість української сільськогосподарської продукції.
Завдяки цьому ми зможемо виготовляти товари з високою доданою вартістю.
Покращаться стандарти. Членство в ЄС вимагатиме від України відповідати вищим стандартам безпеки харчових продуктів, добробуту тварин і захисту навколишнього середовища.
Це може бути складним завданням для деяких українських фермерів, але покращить якість і безпечність продукції, яку вони виробляють, що своєю чергою зробить її більш конкурентоспроможною на світовому ринку.
Зі штампом ʼзроблено в ЄСʼ українським товарам буде набагато простіше виходити на зовнішні ринки.
Три виклики
Конкуренція з боку європейських фермерів. Вступ до ЄС спричинить більшу конкуренцію українських фермерів з європейськими, у яких є свій зиск від субсидій та інших форм державної підтримки. Це може ускладнити життя українцям, які звикли працювати за старими правилами та стандартами.
Багато хто вимушено зійде з дистанції, надавши місце новим та більш ефективним колегам.
Витрати на адаптацію до стандартів. Відповідність стандартам і правилам ЄС вимагатиме від українського агробізнесу значних інвестицій. Це може стати проблемою для дрібних фермерів і підприємств, які не мають ресурсів для необхідних змін.
Тому починати готуватися треба вже зараз. Особливо це стосується вимог з екології та добробуту тварин.
Залежність від ринку ЄС. Це зворотна сторона потенційної переваги. Будь-які порушення торгових відносин з ЄС можуть значно впливати на український аграрний сектор. Правила для всіх однакові, якщо Україна почне їх порушувати, на нас накладуть штрафні санкції або позбавлять дотацій.
Потенційне членство України в Європейському Союзі вже зараз не дає спокійно спати нашим партнерам з агробізнесу в Європі. Приклад — протести польських фермерів на дорогах країни, вони просто бояться імпорту сільськогосподарської продукції з України й конкуренції з нами. Як наслідок — міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик пішов у відставку. І це лише початок великих дискусій.
Членство через вигоду
Україні потрібно доводити в ЄС, що наше членство вигідне і для них також.
До таких вигод можна віднести:
Збільшення продовольчої безпеки. ЄС — один з найбільших імпортерів продовольства у світі, а Україна є значним виробником сільськогосподарської продукції. Як член ЄС, Україна може допомогти підвищити продовольчу безпеку ЄС, надаючи надійне джерело високоякісної сільськогосподарської продукції.
Торгівля та економічне зростання. Україна є великим ринком, що розвивається, членство в ЄС допоможе зміцнити економічні звʼязки. Збільшення торгівлі між Україною та ЄС буде на користь бізнесу, споживачам і фермерам з ЄС, які готові інвестувати в українські чорноземи та сприяти економічному зростанню обох регіонів.
Доступ до української сільськогосподарської експертизи. Україна за останні 15 років зробила прорив, написавши нову історію високоефективного, експортноорієнтованого і бездотаційного сільського господарства та розвинула експертизу в кількох сферах, включаючи виробництво зерна, розведення птиці та вирощування овочів.
Тісно співпрацюючи з українськими фермерами та дослідниками, ЄС може отримати користь від нових ідей та інновацій у сільському господарстві. І відповідно стати конкурентнішою на глобальному ринку, знизивши дотаційні виплати.
Переваги для навколишнього середовища. Україна є платформою для величезних площ сільськогосподарських угідь, лісів і водно-болотних угідь, які важливі для поглинання вуглецю та біорізноманіття. Сприяючи сталому сільському господарству в Україні, ЄС міг би допомогти захистити ці природні ресурси та пом’якшити наслідки зміни клімату для всього блоку.
Політичні та стратегічні переваги. Україна вже є стратегічним, як економічним, так і військовим партнером ЄС. Саме членство в блоці може допомогти зміцнити зв’язки між нами. Підтримуючи економічний і політичний розвиток України, ЄС міг би сприяти стабільності та безпеці в регіоні. Відповідно забезпечуючи світ харчовими продуктами та технологіями.
Перед Україною важкий та тернистий шлях до ЄС. Не майте ілюзій, що нам зроблять подарунок, як це було з кандидатством. Треба вже зараз включатися в роботу, щоб досягти мети вступу в ЄС хоча б у перспективі пʼяти-семи років.
Для нас — це сотні років, для них — це вже завтра.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
