Стати членом ЄС — найамбітніша ціль України. Вже у 2023-му ми сподіваємося розпочати офіційні переговори про вступ до блоку. Щодо агросектору перемовини будуть найскладнішими, вважає гендиректор агрокомпанії ІМК Алекс Ліссітса, та розповідає про перспективи та виклики підкорення найбільшого сільськогосподарського ринку.
⚡️Ексклюзивно: спікер на форумі «Енергія бізнесу» – Деніел Єрґін, віце-голова S&P Global, письменник та лауреат Пулітцерівської премії. Він автор бестселерів про енергетику та світову економіку, зокрема «The Prize» і «The New Map». Вже 9 жовтня зустрінемося.
Україна рухається семимильними кроками в Європейський Союз. Ще рік тому ніхто б не повірив, але зараз Україна — в статусі кандидата в члени ЄС, і вже у вересні ми почнемо офіційні перемовини про вступ до блоку.
Серед багатьох інших фундаментальних речей, які Україні потрібно для цього упорядковувати: верховенства права, боротьба з корупцією, є ще агросектор, де перемовини будуть найскладнішими.
Не є великою таємницею, що Європейська аграрна політика є дотаційною, вибагливою до виробників по стандартах якості, екології та здоров’ю тварин. Та й багатьом іншим речам, про які в Україні ніхто навіть не замислювався: на яких полях і за яких умов проводять час перелітні птахи або які рослини ростуть у лісосмугах навколо полів і чи відповідають вони вимогам щодо біорізноманіття.
Ми йдемо в ЄС і це єдиний правильний для нас шлях. Які ж переваги та недоліки (виклики) та що слід врахувати при перемовинах до вступу.
Переваги для українського агросектору
Великий ринок збуту. Європейський сільськогосподарський ринок найбільший у світі. Доступ до нього відкриває нові можливості для зростання, розширення та розвитку українських фермерів та агробізнесу в цілому.
Особливо значного розвитку може зазнати перероблювання, про яке ми так давно з вами мріємо.
Збільшаться інвестиції. Членство в ЄС залучить більше іноземних інвестицій у сільське господарство України. Це допоможе модернізувати методи ведення сільського господарства, підвищить продуктивність та покращить якість української сільськогосподарської продукції.
Завдяки цьому ми зможемо виготовляти товари з високою доданою вартістю.
Покращаться стандарти. Членство в ЄС вимагатиме від України відповідати вищим стандартам безпеки харчових продуктів, добробуту тварин і захисту навколишнього середовища.
Це може бути складним завданням для деяких українських фермерів, але покращить якість і безпечність продукції, яку вони виробляють, що своєю чергою зробить її більш конкурентоспроможною на світовому ринку.
Зі штампом ʼзроблено в ЄСʼ українським товарам буде набагато простіше виходити на зовнішні ринки.
Три виклики
Конкуренція з боку європейських фермерів. Вступ до ЄС спричинить більшу конкуренцію українських фермерів з європейськими, у яких є свій зиск від субсидій та інших форм державної підтримки. Це може ускладнити життя українцям, які звикли працювати за старими правилами та стандартами.
Багато хто вимушено зійде з дистанції, надавши місце новим та більш ефективним колегам.
Витрати на адаптацію до стандартів. Відповідність стандартам і правилам ЄС вимагатиме від українського агробізнесу значних інвестицій. Це може стати проблемою для дрібних фермерів і підприємств, які не мають ресурсів для необхідних змін.
Тому починати готуватися треба вже зараз. Особливо це стосується вимог з екології та добробуту тварин.
Залежність від ринку ЄС. Це зворотна сторона потенційної переваги. Будь-які порушення торгових відносин з ЄС можуть значно впливати на український аграрний сектор. Правила для всіх однакові, якщо Україна почне їх порушувати, на нас накладуть штрафні санкції або позбавлять дотацій.
Потенційне членство України в Європейському Союзі вже зараз не дає спокійно спати нашим партнерам з агробізнесу в Європі. Приклад — протести польських фермерів на дорогах країни, вони просто бояться імпорту сільськогосподарської продукції з України й конкуренції з нами. Як наслідок — міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик пішов у відставку. І це лише початок великих дискусій.
Членство через вигоду
Україні потрібно доводити в ЄС, що наше членство вигідне і для них також.
До таких вигод можна віднести:
Збільшення продовольчої безпеки. ЄС — один з найбільших імпортерів продовольства у світі, а Україна є значним виробником сільськогосподарської продукції. Як член ЄС, Україна може допомогти підвищити продовольчу безпеку ЄС, надаючи надійне джерело високоякісної сільськогосподарської продукції.
Торгівля та економічне зростання. Україна є великим ринком, що розвивається, членство в ЄС допоможе зміцнити економічні звʼязки. Збільшення торгівлі між Україною та ЄС буде на користь бізнесу, споживачам і фермерам з ЄС, які готові інвестувати в українські чорноземи та сприяти економічному зростанню обох регіонів.
Доступ до української сільськогосподарської експертизи. Україна за останні 15 років зробила прорив, написавши нову історію високоефективного, експортноорієнтованого і бездотаційного сільського господарства та розвинула експертизу в кількох сферах, включаючи виробництво зерна, розведення птиці та вирощування овочів.
Тісно співпрацюючи з українськими фермерами та дослідниками, ЄС може отримати користь від нових ідей та інновацій у сільському господарстві. І відповідно стати конкурентнішою на глобальному ринку, знизивши дотаційні виплати.
Переваги для навколишнього середовища. Україна є платформою для величезних площ сільськогосподарських угідь, лісів і водно-болотних угідь, які важливі для поглинання вуглецю та біорізноманіття. Сприяючи сталому сільському господарству в Україні, ЄС міг би допомогти захистити ці природні ресурси та пом’якшити наслідки зміни клімату для всього блоку.
Політичні та стратегічні переваги. Україна вже є стратегічним, як економічним, так і військовим партнером ЄС. Саме членство в блоці може допомогти зміцнити зв’язки між нами. Підтримуючи економічний і політичний розвиток України, ЄС міг би сприяти стабільності та безпеці в регіоні. Відповідно забезпечуючи світ харчовими продуктами та технологіями.
Перед Україною важкий та тернистий шлях до ЄС. Не майте ілюзій, що нам зроблять подарунок, як це було з кандидатством. Треба вже зараз включатися в роботу, щоб досягти мети вступу в ЄС хоча б у перспективі пʼяти-семи років.
Для нас — це сотні років, для них — це вже завтра.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.