Як Україна готується до нових масованих ударів по енергосистемі взимку та перебудовує енергетику, чи зменшився вплив олігархів на енергетику, розповів голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус – гість щотижневого YouTube-проєкту «Business Breakfast з Володимиром Федоріним» від Forbes
Андрій Герус,41, голова енергетичного комітету Верховної Ради – гість нового випуску другого сезону проєкту Business Breakfast. Виходець із шахтарської родини, Герус прийшов у велику політику у 2019-му й став номером 17 у передвиборчому списку «Слуги народу». До Революції гідності працював у концерні «Галнафтогаз» та інвестиційній компанії Concorde Capital, згодом нетривалий час був членом Нацкомісії з регулювання енергетики та ЖКГ, де опонував запровадженню формули «Роттердам+».
Наскільки Україна готова до холодів 2023–2024 року, як готуватися населенню та бізнесу, чи зберігся олігархічний вплив на енергетику та як навести лад у державному «Енергоатомі»?
Наскільки Україна готова до зими
Не потрібно шапкозакидацьких настроїв, що повністю готові. Ще є трохи часу, і його треба використати, щоб підготуватися краще. Найголовніше, щоб у нас був запас міцності, на якому ми зможемо пройти цю зиму. Ймовірність складних сценаріїв доволі висока.
Заяви про те, що ми готові на 2% до зими – неправда, це не варто серйозно сприймати. Кабмін оцінює готовність на близько 70%. Це відсоток відремонтованого обладнання від загальної кількості пошкодженого. У нас ще є трохи часу до середини жовтня, щоб ще більше підготуватися. На мою думку, ми будемо входити в зиму приблизно з тими самими потужностями, які в нас були напередодні минулого опалювального періоду.
Генерація – це важлива частина. Проте не менш важливе транспортування цієї електроенергії до кінцевих споживачів. Минулої зими у більшості випадків відключення електроенергії були не через дефіцит генерації, а саме через мережеві обмеження. Тобто росіяни били по підстанціях, трансформаторах.
Тому головне – це запас міцності. Можна бути готовим на 100%, але запас трансформаторів недостатній. Найімовірніше, росіяни знову будуть бити по енергосистемі. Будуть ракетні та дронові удари. Питання – наскільки результативними будуть такі удари.
Готовність України до нових обстрілів лежить у двох площинах:
- Перша передбачає підготовку до дворівневого фізичного захисту підстанцій і створення резерву обладнання для швидкого усунення проблем у разі пошкоджень.
- Друга – це протиповітряна оборона: ефективна робота засобів, які в нас вже є, та постачання партнерами нових. Над цим іде робота.
Зима буде непроста, але ми зможемо її гідно пройти. Вся робота зараз спрямована на мінімізацію ризиків. Як підготуватися людям? Можна почати з найпростішого – замінити старі лампи на енергоефективні LED. Це простий, але дуже ефективний крок заощадження споживання електроенергії. Генератори, акумулятори також варто тримати у справному стані.
Чому Україна має будувати децентралізовану енергосистему
Ще один дуже важливий напрям – розвиток розподіленої або децентралізованої генерації. Тому що сьогодні у нас де-факто ще радянська енергосистема, яка будувалася, виходячи з певної гігантоманії. Декілька наших великих електростанцій дають близько 50% електроенергії. Нам варто зменшувати залежність від великих електростанцій. Треба будувати більше малої генерації, наближеної до кінцевих споживачів.
Не варто недооцінювати будівництво такої розподіленої генерації бізнесом і домогосподарствами. Це вже набуло великих масштабів. Наприклад, «Епіцентр» на всіх своїх торгових центрах встановлює сонячні панелі. Наскільки я знаю, завод «Оболонь», паливні мережі КЛО, ОККО, WOG також встановлюють панелі.
Є програми з встановлення сонячних панелей на лікарнях. Це проєкти, в які я залучений. Йдеться про близько 60 лікарень, які отримують сонячні електростанції на свої дахи в Одеській, Миколаївській, Київській, Волинській, Львівській, Харківській областях. Встановлюються станції потужністю 10–100 кВт. Ще один напрям – забезпечення власною генерацією критичної інфраструктури – теплоенерго, водоканалів, лікарень, пожежних частин. У таких проєктах допомагають Energy Community, USAID та інші донори.
Якщо говорити про відновлювальну енергетику, в цьому році в Україні буде побудовано понад 500 МВт сонячної генерації і більше 300 МВт вітрової. Загалом буде близько 1000 МВт нової відновлювальної генерації в цьому році. Для порівняння: влітку Україна споживає 12 000 МВт, взимку – 17 000 МВт. Тому 1000 МВт не вирішує всіх проблем, але це немало.
Звичайно, що до наступної зими неможливо повністю перебудувати конфігурацію енергосистеми. Але перебудувати на 10–20% – це можливо. Чим більше у нас буде малої генерації, тим менше навантаження буде на великі енергообєкти.
Чи отримає ДТЕК Ріната Ахметова 5 млрд грн за державною програмою «5-7-9»
Були прийняті рішення щодо підвищення тарифів на електрику для населення та розширення граничної ціни електрики для бізнесу. В липні ціна для бізнесу зросла на 20% і в серпні зросте ще на 15%. Одна з цілей цих рішень – більш швидка та ефективна підготовка до опалювального періоду.
Такі ринкові ціни дають досить високу маржинальність для абсолютної більшості учасників ринку. Відновлення багатьох електростанцій вже давно йде. Якщо ми думаємо, що зараз видамо кредити і тоді якісь електростанції відновляться до зими, то ми або непрофесійні, або наївні.
Програма «5-7-9» не безрозмірна, бо треба виділяти гроші із державного бюджету на компенсацію відсоткової ставки. Будь-яка компенсація з державного бюджету – під пильним суспільним поглядом. Можуть бути різні думки, куди саме треба спрямовувати кошти з держбюджету.
На мою думку, програма «5-7-9» має бути доступною для малого та середнього бізнесу, який хоче встановити energy storage чи генерацію для власних потреб. Мають бути рівні правила: якщо програма доступна для великого бізнесу, то має бути доступною і для малого.
Чи зберігся вплив Ахметова на українську енергетику
З того, що я бачу, всі розуміють, що ситуація складна, всі об’єдналися навколо спільного ворога. Минулої зими було складно, але ДТЕК докладав надзусиль, щоб швидко відновлювати подачу електроенергії до споживачів. Була непроста робота. Ніхто не витрачав енергію та ресурси на те, щоб когось шантажувати, комусь спеціально створити якісь проблеми. Такого не було. Тому основні гострі моменти, які були – ще довоєнного характеру. Можливо, тому що від медіа відмовилися. Можливо, прийшло усвідомлення, що сьогодні головне завдання – це перемога у війні.
Загалом олігархічний вплив на енергетику за останні півтора року зменшився через різні обставини.
Чому президент Зеленський змусив НКРЕКП скасувати підвищення тарифів на воду
Є економічна реальність і розрахунки, які ми маємо враховувати. Хтось постарався, щоб з цього роздути скандал. Про наміри НКРЕКП підвищити тарифи на воду знали профільні посадовці в Офісі президента і Кабміні. Це не було секретом, ніхто особливо не заперечував.
В цей самий період регулятор прийняв рішення щодо розширення граничних цін на електрику для бізнесу. Дехто дуже хотів, щоб прайскепи були повністю скасовані, але регулятор цього не зробив. Я так розумію, це викликало негативні емоції, і хтось скористався моментом, щоб трохи підставити НКРЕКП.
Проблема дійсно є. Водоканали, які є великими споживачами електрики, погіршили розрахунки. У підсумку на ринку електроенергії продовжують зростати борги. Це погано, бо рішення щодо цін на електрику мали розвʼязувати проблему з боргами.
Зараз ми бачимо, що пройшло вже майже два місяці, а покращення рівня платежів, на жаль, не спостерігається. Тоді виникає питання, а заради чого це все робилося, коли ліквідність не покращилась порівняно з тим рівнем, який був до підвищення тарифу.
В чому причина боргів та як навести лад в «Енергоатомі»
Перша причина боргів на енергоринку – це дефіцит коштів водоканалів. Друга – багато залежить від «Енергоатому», який несе основний тягар компенсації низьких тарифів для населення. Поки що «Енергоатом» не збільшив оплату компенсацій, попри зростання тарифів. В чому причина? Навряд чи йдеться про крадіжки чи некомпетентність. Коли тобі приходить більше грошей, то хочеться їх залишити, а не платити далі. Але має бути усвідомлення відповідальності, що від деяких компаній залежить ліквідність всього ринку.
Є два способи впливу на держкомпанії, до яких є запитання. Перший – кадрові рішення, за які відповідає уряд. Другий спосіб – якщо є якісь факти, то їх мають розслідувати правоохоронці – НАБУ, САП.
Парламент ухвалив законопроєкт про корпоратизацію «Енергоатому». Закон передбачає створення в компанії незалежної, компетентної, професійної наглядової ради. Очікуємо, що вже цієї зими розпочнеться формування наглядової ради «Енергоатому».
Наскільки доцільно було відновлювати імпорт електрики з Білорусі та Росії у 2019-му
Тоді були такі спекуляції, що вугілля в Росії закуповували, тут спалювали, продавали електроенергію, на цьому заробляли. Тому треба було або всім дозволити, або всім заборонити. Це питання двічі поставало. Перший раз – восени 2019-го, і вдруге – восени 2020-го. Ми бачили, що запаси вугілля на складах різко знизилися. В середині 2019 року ми мали мінімальні запаси вугілля на складах за всю історію незалежності. Ми розуміли, що з такими запасами можливі відключення електрики взимку. Серед рішень – дозволити мінімальний імпорт електроенергії, щоб зекономити вугілля.
Тоді, на мою думку, я займав раціональну позицію. Сьогодні, звичайно, мені хотілося б, щоб такої ситуації не було, щоб ми тоді й без цього могли спокійно пройти зиму. Однак іноді треба зрозуміти свою відповідальність і приймати навіть ті рішення, які тобі не подобаються, але які важливі.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.