Вартість активів під управлінням ETF глобально наближається до $8 трлн. Кількість фондів перевищує 7500: секторальних, географічних, товарних, тематичних та інших, створених інвестиційними конгломератами та банками. Вони впливові, на них працює маркетинг, який підігріває помилкові переконання у людей
Список найбільших експортерів, рік війни Зеленського, пригоди Баффета в Україні, реанімація бізнесу Rozetka та ще два десятки ексклюзивних матеріалів. Forbes Україна випустив новий номер журналу. Купити його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням.
Переконання перше: індексні фонди – це надійно, оскільки вони інвестують у найсильніші компанії. Насправді індексні фонди інвестують без розбору у все, що увійшло до індексу.
Які наслідки? Життя слабких компаній із нестійкою бізнес-моделлю штучно підтримується ресурсом індексних фондів.
У хороші компанії при цьому інвестори не доходять – втрачається сенс інвестування. Будь-який інвестор – це свого роду санітар лісу, який вкладає в те, що добре, і шортить те, що погано. В цьому випадку все змішано до купи. А коли ринок падає, страждають і хороші стійкі компанії, тому що індексні фонди продають весь ринок, коли до них приходять панікуючі інвестори та просять свої гроші назад.
Це перекручує всю інвестиційну систему й призводить до поганих наслідків. Візьмемо хоча б політику ФРС, яка не може допустити просідання на ринку акцій і всіма силами тримає ринок «за вуха» – не дай Боже, індексні фонди впадуть разом із пенсійними фондами та всією накопичувальною системою США. Якби не ці нерозбірливі інвестиції, сама система точково підтримувала б сильні життєздатні компанії, справедливо надавши аутсайдерам можливість померти.
Друге переконання: індексні фонди дають змогу вигідно інвестувати з мінімальною комісією.
Якщо хочеш зайняти гранично пасивну інвестиційну позицію, вклади в індексний фонд. Охочих скористатися такою можливістю багато. Але в чому насправді основний бізнес індексних фондів? У кредитуванні акціями.
Уявіть ситуацію: ви приносите гроші до банку й платите йому за те, щоб він узяв ваші кошти. Саме так працюють індексні фонди – ви передаєте їм гроші, платите 0,5–0,25% за те, що вони візьмуть їх і куплять на цю суму акції, які потім позичають хедж-фондам та іншим гравцям для гри на пониження, або шорта .
Для того щоб «зашортити», наприклад, акцію Tesla, потрібно спочатку взяти її в когось у кредит (бо не можна продати те, чого в тебе немає). Якщо акція в момент продажу коштувала $350, а потім впала до $300, ви продали дорожче, ніж купили, а отже, поклали різницю $50 собі в кишеню. А якщо виросла до $400, доведеться викуповувати дорожче, тобто за підсумком операції залишитися в збитку. Це і є гра на пониження, і основний ресурс у цій грі забезпечують індексні фонди.
Звичайно, надання акцій для шорта – не безкоштовна послуга. Цей бізнес можна порівняти з бізнесом ломбарду. Якщо й існує в світі теорія змови, то полягає вона якраз у такій роботі індексних фондів. Ніхто нічого не приховує – право фонду кредитувати вашими акціями відкрито прописано в договорах, які, щоправда, мало хто читає.
Більше того, клієнтам це подається як благо. Візьмемо бодай книги Джона Богла, засновника фонду Vanguard Group. У них він протиставляє індексні фонди й управляючих активами. Богл запевняє, що керівник активами бере величезну комісію з клієнта та ще й заробляє від прибутку. Натомість індексні фонди в піку їм беруть мінімальну комісію і навіть готові доплачувати. «Просто принесіть нам свої гроші, а ми поки що будемо позичати ваші акції іншим людям, – так і хочеться додати. – Ми ж купили акції на ваші гроші, нікого не обдурили».
Ніхто в лукавому світі фінансів не працюватиме за комісію 0,1–0,25%. Це смішна комісія для відводу очей і для заспокоєння клієнта: мовляв, у нього взяли комісію за послугу. Насправді «послуга» полягає в тому, щоб взяти його акції. Якщо вам пропонують щось безкоштовно або за дуже маленькі гроші – YouTube, Facebook або ... індексні фонди, знайте, що заробляють на вас по-іншому, і набагато більше, ніж ви можете собі уявити.
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашому редактору Катерині Рещук — [email protected]
