ЄС останні роки активно будує системи збереження енергії, а в Україні цей ринок тільки зароджується. Вінницька компанія Kness у червні отримала першу ліцензію на роботу подібної установки. На черзі ДТЕК та МХП. Як заробити на промислових батарейках?
Вінницька енергетична компанія Kness у червні 2023-го отримала ліцензію на зберігання електроенергії. «Це перше рішення комісії про видачу ліцензії на діяльність зі зберігання енергії», – каже голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
Kness розробила власний energy storage потужністю 1 МВт ще в 2021-му. Він встановлений в офісі компанії у Вінниці. Після отримання ліцензії вона надаватиме допоміжні послуги та послуги з балансування оператору системи передачі. ІТ-система і близько половини компонентів – власна розробка компанії, казав раніше директор Kness Energy Сергій Кравчук в інтерв’ю «ЕкоПолітиці».
Компанія моделювала різні сценарії розвитку української енергосистеми при повному переході на 100% відновлювальної генерації. Експерименти показали, що слабке місце української енергосистеми при збільшенні обʼємів відновлювальної генерації – відсутність систем збереження енергії або energy storage. Потужність встановлених СЕС з 2015-го до 2021 року збільшилася майже у 15 разів, до 6381 МВт, за даними Ex&Pro Consulting.
Система збереження енергії працює як потужний powerbank: може накопичувати сонячну енергію вдень і відпускати її ввечері. Це дає змогу стабілізувати енергосистему.
«Без цих акумуляторів перехід на відновлювальну генерацію неможливий, – каже співзасновник та СЕО Kness Сергій Шакалов. Kness не озвучує вартість станції.
Вартість energy storage у 2023-му близько $746/кВт, за оцінкою американської лабораторії з вивчення відновлювальної енергії NREL. З 2020-го вартість будівництва знизилась на 25% і буде дешевшати в подальшому, свідчать розрахунки лабораторії.
Країни ЄС у 2022-му збудували 4,5 ГВт потужності систем збереження енергії, лідери – Німеччина, Велика Британія, Греція, повідомляє профільне видання Energy-storage.
Темпи будівництва можуть суттєво зрости найближчими роками, вважають аналітики Європейської асоціації зберігання енергії. Щороку треба будувати втричі більше, щоб досягнути рівня 200 ГВт до 2030 року, йдеться в дослідженні. Саме такий результат дасть можливість досягти заявленої мети Єврокомісії відмовитися від російського викопного палива, повідомляє REPowerEU.
Україна потребує суттєво менших обʼємів energy storage – 760 МВт, цей показник сталий протягом років, каже керівник напрямку зберігання енергії ДТЕК Вадим Уткін. ДТЕК Ріната Ахметова побудувала першу в Україні промислову батарейку потужністю 1 МВт у 2021-му на території Запорізької ТЕС, у нині тимчасово окупованому Енергодарі. Система працювала без ліцензії, оскільки на той момент українське законодавство не передбачало зберігання енергії. «Це був пілотний проєкт, який дозволив випробувати технологічну схему і технічні параметри», – каже Уткін.
Як можна заробити на системах збереження енергії
Системи збереження енергії дають змогу балансувати енергосистему і підтримувати частоту в мережі, каже Уткін. Energy storage може швидко прийняти електроенергію або віддати в мережу. Час реакції батареї ДТЕК на Запорізькій ТЕС – біля 200 мілісекунд, додає він.
Energy storages, наприклад, можуть допомогти «Укренерго» уникнути найгірших сценаріїв при обстрілах, каже Уткін. У такому разі energy storage продає не електроенергію, а послугу – готовність батарейки бути використаною в будь-який момент, каже Богдан Серебренніков, старший аналітик DiXi Grouр. Для цього власнику системи збереження енергії не потрібна власна генерація, запевняє Сергій Проненко, засновник і керівник Solar Garden. Потрібні власне батарейка, ліцензія регулятора, сертифікація «Укренерго» і підключення до мереж, каже він.
Система збереження енергії на 1 МВт, яка працює на потреби оператора енергосистеми, в середньому приносить дохід $120 000–130 000, каже Проненко з Solar Garden. Ці розрахунки підтверджує і керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький. За умови, що в Україні буде побудовано 760 МВт energy storage, їхній максимальний річний дохід складатиме $90–100 млн.
Британська компанія Elementum Energy із сонячними та вітровими електростанціями в Україні розглядає можливість будівництва energy storage разом із зеленою генерацією. «Для нас це можливість накопичувати електрику у пік інсоляції і використовувати ввечері, коли попит максимальний», – каже Андрій Коваль, менеджер з інновацій Elementum Energy.
Серед проблем – великі строки будівництва. Доставка обладнання в Україну може зайняти рік, каже він. Причина – у Європі високий попит на energy storages, виробництва працюють за передзамовленням.
ДТЕК планувала побудувати energy storage на 20 МВт на Бурштинській ТЕС у першому кварталі 2023-го. Компанія досі в пошуках фінансування, каже керівник державної енергокомпанії на умовах анонімності, бо не уповноважений коментувати такі питання.
МХП Юрія Косюка ще у 2020 році оголошувала плани побудувати energy storage на 25 МВт у Ладижині Вінницької області. 20 червня представники МХП у Лондоні домовились із трьома міжнародними компаніями про об’єднання в консорціум для старту проєктів із накопичення енергії, повідомили Forbes у пресслужбі.
Державна генеруюча компанія «Укргідроенерго» планує до кінця 2024 року побудувати energy storage на 212 МВт, розповів гендиректор компанії Ігор Сирота.
Energy storage – це ключ до декарбонізації і переходу на зелену енергетику, каже Коваль з Elementum Energy. «Лише з установками збереження енергії можна буде відмовитись від класичної генерації на викопному паливі», – додав він.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
