Зимові шоки відключень електроенергії завдавали песимізму економічним очікуванням, пояснює начальник аналітичного відділу Sense Bank Олексій Блінов. Натомість прогнози поліпшилися. Нацбанк покращив оцінку економічного зростання у 2023 році з нуля на 2% та може знизити облікову ставку, а Мінфін очікує зростання реального ВВП на 3,2%.
Останні тижні принесли багато позитивних новин на фінансово-економічному фронті. Рекордне надходження міжнародної фінансової підтримки ($5,6 млрд у квітні) дало змогу встановити 11-річний рекорд обсягу золотовалютних резервів: на 1 травня вони сягнули $35,9 млрд. Металургія нарощувала виробництво: показник виплавки сталі у квітні вп’ятеро перевищив історичний мінімум, зафіксований у грудні 2022 року.
Країна вже призабула зимові шоки відключень електроенергії, що задавали недавній песимізм економічних очікувань.
Посівна кампанія, попри несприятливу весняну погоду, триває прийнятними темпами. Для деяких ярих культур (пшениця, горох, цукровий буряк) вже зафіксовано перевищення торішніх площ посіву.
Експорт агропродукції продовжується, попри всі проблеми, що виникали з ним в останні місяці.
Сповільнення інфляції до 0,2%, у річному вимірі – до 17,9%, хоч і було цілком очікуваним, проте сьогодні вже стало доконаним фактом.
Парад покращення прогнозів
Спростування песимістичних очікувань перетворюється на парад покращення прогнозів.
Так Нацбанк змінив очікування щодо економічного зростання у 2023 році з нуля на 2% та відмічає про скоре зниження облікової ставки, хоча раніше така перспектива заперечувалася. За своєю природою консервативне Міністерство фінансів вже бачить перспективу зростання реального ВВП на 3,2%. Покращують прогнози й неурядові аналітики.
Але найважливішою тенденцією є позитивна зміна настроїв серед економічних агентів – бізнесу та споживачів. Адже саме настрої рекурсивно задають справдження тих чи інших очікувань.
Бізнес набуває оптимізму
Щомісячне опитування підприємств Нацбанком – один із прикладів зміни настроїв у бізнес-середовищі. Вперше з осені 2021 року стандартизований індекс очікувань ділової активності (ІОДА) вийшов у позитивну зону, перевищивши 50 пунктів.
Що таке ІОДА
Показник 50 пунктів є математичним балансом песимізму та оптимізму серед опитаних. Значення індексу визначаються відповідно до статистики відповідей респондентів на запитання щодо їхніх очікувань за різними напрямами діяльності, наприклад, щодо обсягу виробництва чи чисельності персоналу. Такі індекси ділової активності, побудовані на опитуваннях, є ключовим випереджальним економічним індикатором, що його застосовують у різних країнах світу.
Бізнес бачить перспективу зростання та вносить її у свої плани.
Ретроспективно поточне положення ІОДА дещо нагадує настрої весни 2021 року, коли проявлялося дедалі більше ознак виходу з економічної заминки, спричиненої пандемією.
Безумовно, ця аналогія обмежена: втрати від війни та локдаунів непорівнянні за масштабом.
Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у 2021–2023 роках, пунктів Фото Нацбанк, Sense Bank
Українці стали впевненішими у завтрашньому дні
Споживачі теж не пасуть задніх у відновленні оптимізму. Sense Bank досліджує узагальнені дані про розрахунки через POS-термінали по всій країні. Це дає змогу заповнювати брак оперативної галузевої статистики (офіційні дані про роздрібний товарообіг досі оприлюднюють із багатомісячним запізненням).
У квітні зафіксована доволі значна аномалія: грошові обсяги безготівкових розрахунків українців у національній термінальній мережі зросли на 5% до попереднього місяця. Але зазвичай роздрібний товарообіг у квітні, навпаки, падає – як мінімум з причини меншої кількості днів. З урахуванням поправки на сезонність та інфляцію, це відповідає збільшенню продажів більш як на 7% порівняно з березнем.
Особливо сильним у квітні було зростання продажів у таких великих сегментах непродуктової торгівлі, як будівельно-оздоблювальні матеріали та товари для оселі, а також побутова техніка та електроніка.
Нарощування грошових обсягів транзакцій у всіх зазначених галузевих випадках супроводжувалося помітним збільшенням середнього чека купівель. Це потужні ознаки посилення оптимізму споживачів: краща впевненість у завтрашньому дні спонукає ухвалювати рішення про додаткові покупки.
Ще одна ознака посилення оптимізму спостерігається у банківській системі: люди дедалі більше заощаджують. Частково цьому сприяє монетарна політика, яка сьогодні примушує банки стимулювати вкладників робити депозити довшими. (Цьому також сьогодні сприяють і раціональні очікування скорого переходу процентних ставок до зниження, услід за сповільненням інфляції та зниженням регульованих ставок НБУ.)
Проте подовження строкових депозитів не впливає на їхній сукупний обсяг, який став помітно зростати цією весною.
Ключовим є саме перетікання грошей із поточних рахунків на строкові депозити. А запорукою цього є саме посилення впевненості у майбутньому, іншими словами – позбуття песимістичних очікувань.
Цією весною крига зрушила – гривневі заощадження таки почали зростати саме на депозитних рахунках замість накопичуватися на поточних шаленими темпами, як це було у 2022 році.
Обсяги строкових депозитів у гривні у квітні вперше перевищили позначку 200 млрд грн.
Динаміка коштів фізичних осіб в банках України у 2022–2023 роках, річна зміна Фото Нацбанк, Sense Bank
Ще одна нова тенденція: через стабілізацію готівкового обмінного курсу українці практично втратили інтерес до купівлі іноземної валюти під депозит.
У квітні кошти з валютних депозитів вже помітно відтікали. Очевидно, що курсові очікування також загалом покращилися.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
