Питання корпоративного управління звучить у кожній програмі фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів. Тому ухвалений 22 лютого Верховною Радою законопроєкт №5593-д щодо вдосконалення корпуправління держпідприємствами – не тільки крок України для отримання €50 млрд у межах Ukraine Facility, а й до повноцінного членства в ЄС. Які повноваження будуть у наглядових рад, як призначатиметься їх винагорода та хто їх контролюватиме? Головні деталі закону пояснює міністерка економіки України Юлія Свириденко
Після восьми років дискусій та напрацювань Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5593-д, який визначає правила корпоративного управління державними підприємствами. Норми документа законодавчо закріпили успіхи реформи держпідприємств та внесли системність і чіткість, аби рухатися далі.
Такі держкомпанії, як «Укрзалізниця» та «Укрпошта», вже мають наглядові ради та впровадили корпоративне управління. Результат їхньої роботи українці вже відчули: підвищення якості послуг, нові сервіси, покращується досвід взаємодії з компаніями.
Ухвалення законопроєкту №5593-д – важливий етап, щоб цю роботу продовжувати та масштабувати.
Зміни в управлінні держпідприємствами
Наглядові ради матимуть більше повноважень, але й зросте відповідальність. Уряд отримує інструменти контролю за ними, а державні підприємства – прозору та зрозумілу систему управління.
Формула проста: через політику власності уряд визначає, навіщо він володіє державними підприємствами та які завдання вони мають виконувати. Водночас операційне управління підприємствами здійснює менеджмент. Контролює менеджмент наглядова рада.
Для цього у неї є всі інструменти: може затверджувати фінансові та стратегічні плани, контролювати діяльність, призначати й звільняти керівників.
Уряд контролює наглядові ради: визначає завдання в листах очікування, регулярно оцінює роботу, встановлює політику винагород і дивідендів.
Відповідальність Кабміну
Закон №5593-д надає повноваження уряду розробити та затвердити політику державної власності – стратегію і роль держави в управлінні держпідприємствами. Згідно з нею узгоджуватимуться стратегічні, фінансові та інвестиційні плани держпідприємств.
Дивідендна політика, політика винагород членів наглядових рад і керівників підприємств є частинами політики державної власності.
Скасовуються нормативи для дивідендів – їхній рівень визначатимуть за потребами галузі чи окремого підприємства. Залишається мінімальний рівень дивідендів – чинні 30%. Це потрібно, аби в ситуації високої невизначеності збалансовувати бюджет.
Чи зʼявляються додаткові повноваження у наглядових рад
Зʼявляється система внутрішнього контролю: замість ревізійних комісій будуть ефективні інструменти – комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит.
Для стратегічних компаній акціонер з Міністерством фінансів встановлює вимоги через листи очікування з показниками рентабельності, ліквідності та платоспроможності. Як виконати ці показники, вирішують наглядові ради.
Залучення Мінфіну до погодження індикаторів – необхідне рішення в умовах воєнного часу, для контролю фіскальних ризиків. А також вимога МВФ.
Контроль за наглядовими радами
Уряд згідно з законом має розробити та затвердити порядок оцінки діяльності наглядових рад та процедуру визначення винагород. Винагорода членів наглядових рад і керівників держпідприємств має бути обґрунтованою та орієнтуватися на рівень зарплат схожих посад у галузі роботи цих підприємств або на суміжних ринках.
Також закон передбачає чіткий перелік підстав і процедуру звільнення членів наглядових рад.
Крок до інтеграції України в ЄС
Питання корпоративного управління звучить у кожній програмі фінансової допомоги Україні від міжнародних партнерів.
Ухвалення закону – одна з передумов для вступу України в Європейський Союз.
Одним із показників готовності до вступу в ЄС є членство в ОЕСР. Україна вже подала відповідну заявку на членство в цій організації. Ухвалення закону про реформу корпуправління в держпідприємствах – важливий крок на цьому шляху та хороший сигнал партнерам. Він враховує принципи ОЕСР настільки, наскільки це дозволяють вимоги воєнного часу.
Цей закон – також зобовʼязання українського уряду перед МВФ. Його зміст відповідає вимогам оновленого у грудні 2023 року меморандуму з Україною.
У 2024-му Україна має виконати низку вимог ЄС, щоб почати отримувати €50 млрд в межах Ukraine Facility. Серед вимог – закон про вдосконалення корпоративного управління.
Крок до інвестицій
На відбудову України від руйнувань війни потрібні будуть сотні мільярдів доларів. Наразі потреби на відновлення України оцінюються у $486 млрд, згідно з оновленим звітом RDNA3. Й з кожним новим днем війни сума втрат і відповідно потреб у відновленні зростає.
Рушійною силою цього відновлення повинен стати приватний сектор. Але щоб конкурувати за інвестиції, необхідно діяти за зрозумілими в цивілізованому світі правилами. Закон дозволяє запровадити сучасні механізми корпоративного управління в державних підприємствах.
Прийняття законопроєкту №5593-д – це результат тісної співпраці з міжнародними партнерами. Цінну експертну підтримку надавали ОЕСР, ЄБРР, МВФ, USAID, а також – ЄС та уряди країн G7.
Але робота на цьому не завершується. У 2024 році Мінекономіки має створити необхідну базу підзаконних нормативних актів, щоб забезпечити повноцінну роботу системи корпоративного управління.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
