Глобальні корпорації присягають на вірність новим принципам бізнесу. Як українські компанії пристосовуються до вимог ESG /Фото Getty Images
Категорія
Компанії
Дата

Глобальні корпорації присягають на вірність новим принципам бізнесу. Як українські компанії пристосовуються до вимог ESG

Ecological, Social, Governance – екологія, соціальні питання, корпоративне управління. Фото Getty Images

Директорці з комунікацій Укрсиббанку Яніні Ольховській виявилося непросто знайти в Україні консультантів, які б допомогли оцінити бізнес клієнта з погляду сталого розвитку. «Ніхто не міг запропонувати ні чіткої методології, ні повного переліку критеріїв для оцінки», – говорить вона. Серед іншого Ольховська відповідає в банку за корпоративну соціальну відповідальність (КСВ). Модну на початку 2010‑х абревіатуру сьогодні мало хто згадує. На вустах лідерів корпоративного світу інші три літери – ESG (Ecological, Social, Governance – екологія, соціальні питання, корпоративне управління). Як український бізнес пристосовується до нових вимог?

У серпні 2019 року «Круглий стіл бізнесу», впливова лобістська організація, яка об’єднує CEO найбільших компаній Америки, зробив ідеологічний розворот на 180 градусів. У заяві, яку підписали керівники 243 корпорацій, КСБ проголосив, що мета існування бізнесу – служити всім стейкхолдерам (зацікавленим сторонам), а не тільки акціонерам. До переліку стейкхолдерів автори заяви внесли клієнтів, співробітників, постачальників і громади, на території яких працюють компанії. Акціонери, в інтересах яких, як традиційно вважав КСБ, мають працювати топменеджери компанії, опинилися в цьому списку на п’ятому місці.

Новиною в заяві КСБ була не суть, а кількість підписів. Засновник та CEO найбільшої у світі керівної компанії BlackRock Ларрі Фінк ще у 2018 році проголосив, що «кожна компанія має не лише приносити фінансовий результат, а й демонструвати позитивний внесок у справи суспільства». BlackRock керує активами на $9 трлн, і заява Фінка про те, що компанії «мають приносити користь усім зацікавленим сторонам, включно з акціонерами, співробітниками, клієнтами і громадами, у яких вони діють», не залишилася непочутою.

Як виміряти внесок бізнесу у справи суспільства? На допомогу приходять 17 цілей сталого розвитку, прийняті 25 вересня 2015 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. По‑різному модифікуючи цю матрицю, консультанти оцінюють стійкість того чи іншого бізнесу в термінах ESG.

Всесвітній економічний форум закликав у 2020 році створити єдиний стандарт звітності з ESG на основі 55 універсальних показників і рекомендацій. До цього поки що далеко. «Існує близько 2000 окремих індикаторів звітності ESG і приблизно 600 рейтингів», – констатує голова правління Асоціації експертів із питань сталого розвитку Аліна Соколенко.

Парадигма сталого розвитку передбачає, що компанії з низькими або відсутніми показниками ESG зіткнуться зі складнощами під час залучення фінансування. «Інвестори, які не надають значення питанням ESG, порушують свої зобов’язання перед довірителями і дедалі більше ризикують понести юридичну відповідальність», – йдеться у фінальному звіті «Фідуціарні обов’язки у 21‑му столітті», який став результатом чотирирічної Фінансової ініціативи ООН з довкілля (UNEP FI).

Перерозподіл капіталу вже почався. За даними аналітичної компанії Morningstar, активи фондів, що інвестують у соціально відповідальні компанії, досягли рекордних 1,7 трлн. До 2025 року на ESG‑компанії припадатиме майже третина світових активів під управлінням – $53 трлн зі $140,5 трлн, прогнозують Аделіна Діаб і Джина Мартін Адамс із Bloomberg Intelligence.

З 1 березня 2021 року ЄС зобов’язує керівників активів та інших учасників фінансових ринків звітувати щодо ESG. Свої ESG‑стандарти у фінансовому секторі розробляє й Національний банк України. Глава НБУ Кирило Шевченко обіцяє презентувати відповідну стратегію в листопаді 2021 року. Передбачається, що з 2022 року українські банки почнуть впроваджувати у своє корпоративне управління практики ESG, а з 2023‑го – публічно про це звітувати.

«Компанії, які не відповідають очікуванням інвесторів щодо ESG, ризикують втратити доступ до ринків капіталу», – каже Ольховська з Укрсиббанку. Банк проводить пілотний проєкт з оцінки ESG‑практик свого корпоративного клієнта. Ідея, за словами Ольховської, у тому, щоб запропонувати позичальникам єдиний підхід з оцінки ESG, який відкриє їм доступ до фінансування на індивідуальних умовах. У 2020 році власник «Укрсибу» BNP Paribas був визнаний журналом Euromoney найкращим банком у світі з погляду сталого фінансування. Він не кредитує тютюнові компанії, а також не видає кредити новим клієнтам, у яких понад 25% доходів надходять від продажів електроенергії, що отримується з вугілля і пов’язаних із вугіллям видів діяльності.

Обіцянки керівників корпорацій служити стейкхолдерам мало що дадуть стейкхолдерам

Українські експортери й компанії, які залежать від доступу до міжнародних ринків капіталу, не можуть ігнорувати віяння часу. «Без впровадження ESG‑практик багато ринків збуту для нас будуть закриті», – говорить глава правління Черкаського «Азоту» Віталій Скляров. Завод раз на три роки проходить міжнародний аудит, підтверджуючи відповідність трьом стандартам ISO (управління якістю, екологічний менеджмент, охорона здоров’я і безпека праці). Це необхідна вимога глобальних покупців.

«Компанія не може бути успішною у довгостроковій перспективі, якщо не впроваджує в свою роботу принципи ESG», – говорить виконавчий директор ДТЕК Дмитро Cахарук. ДТЕК – одна з п’яти українських компаній, що мають рейтинг ESG‑ризиків аналітичної компанії Sustainalytics (входить до групи Morningstar). Ризики ДТЕК оцінюються як середні, з показником 26,6 компанія посідає 133‑тє місце з 613 у категорії Utilities.

ESG‑ризики Ferrexpo (32,5) і «Метінвесту» (31,7) Sustainalytics оцінює як високі, що не заважає їм входити до першої двадцятки у своїй категорії (усього – 130 компаній). Для порівняння: у ArcelorMittal цей показник дорівнює 37 (високий ризик), а у південнокорейської Posco – 41,8 (дуже високий).

Інфографіка Леонід Лукашенко

Інфографіка Леонід Лукашенко

«Метінвест» звітує щодо ESG другий рік. Ось кілька чисел з останнього звіту: у 2020‑му компанія витратила $450 млн на проєкти, пов’язані з екологією, $100 млн – на охорону праці та промислову безпеку, $3 млн – на розвиток персоналу.

У ESG‑стратегію ДТЕК інтегровано 12 із 17 цілей сталого розвитку ООН. Свої витрати на її реалізацію у 2020 році компанія оцінила в 3 млрд грн (соціальні виплати та пільги співробітникам, охорона праці, навчання персоналу, екологічні програми).

У 2019 році ДТЕК випустив «зелені» облігації на €325 млн під 8,5% на п’ять років. «Це був дебютний випуск для України», – говорить Cахарук. Залучені кошти можуть використовуватися виключно для роботи з відновлюваними джерелами енергії. Її частка в балансі ДТЕК має досягти до 2030 року мінімум 33%.

Підготовка звіту зі сталого розвитку обійдеться приблизно у $50 000, сертифікація «зелених» облігацій – у $100 000, розповідає керівник напряму «Енергетика та екологія» ПРООН в Україні Олександр Сущенко. Це лише частина витрат. «З урахуванням усіх витрат $100 млн – це мінімальна сума випуску «зелених» облігацій», – каже він. Інакше витрати не окупляться.

Звітність щодо ESG складають в Україні близько 25 компаній, говорить Соколенко. Повний ESG‑скринінг і розробка дорожньої карти обійдеться великій компанії мінімум у €20 000, зазначає директорка із корпоративних комунікацій «Фармака» Євгенія Піддубна. Цьогоріч «Фармак» оцінив свої ESG‑показники самостійно, підготувавши нефінансовий звіт відповідно до стандарту GRI.

За цим само стандартом з 2015 року звітує МХП, який узяв на себе зобов’язання стати до 2030 року вуглецево‑нейтральним. Sustainalytics оцінює ESG‑ризики МХП як середні (27,5), це 96‑й результат серед 565 виробників продовольства. Майже такий самий показник (27,4) і 91‑ше місце у «Астарти». Щоб прискорити впровадження вимог ESG, компанія створила у 2021 році відділ з питань сталого розвитку, каже ключовий власник «Астарти» Віктор Іванчик.

Джина ESG так просто не заженеш до пляшки. Піонери цього руху не надто переймаються із цього приводу. Люсіан Бебчук і Роберто Талларіта з Гарвардської школи права вивчили документи 130 публічних компаній, які підписалися в 2019 році під заявою «Круглого столу бізнесу». Їхній висновок: за рік із гаком компанії практично нічого не змінили у своїх політиках і статутах, щоб перейти до моделі «капіталізму зацікавлених сторін». Пріоритет, як і раніше, за акціонерами. «Це говорить про те, що обіцянки керівників корпорацій служити стейкхолдерам мало що дадуть стейкхолдерам,– резюмують учені. – Їхній головний ефект – убезпечити топменеджерів від нагляду акціонерів і відвести загрозу регулювання, що захищає стейкхолдерів». 

Матеріали по темі
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий Forbes вже у продажу

Новий Forbes вже у продажу

30 до 30 | Квартал 95, лідер "Великого будівництва"