Податкова амністія, один із передвиборних проєктів президента Зеленського, завершується 1 березня. За півтора роки українці легалізували кілька сотень мільйонів доларів активів замість очікуваних десятків мільярдів. Чому причина провалу реформи не лише в повномасштабній війні?
Податкова амністія, або «нульова декларація», була першим пунктом економічної частини передвиборчої програми Володимира Зеленського. Реалізувати задум вдалося вже на третьому році його президентства. Програма запрацювала 1 вересня 2021-го. Ідея полягала в тому, що бізнес та громадяни можуть законно легалізувати кошти та активи, з яких вони раніше не сплачували податки.
«Ми дали громадянам можливість розпочати фінансові взаємини з державою з «чистого аркуша», – пояснює голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він був одним із головних ідеологів і рупорів податкової амністії.
Щоб стимулювати розкриття активів, держава запропонувала знижену ставку – одноразовий платіж 5% для активів, що знаходяться на території України, 9% – для тих, що за кордоном, та 2,5% – для проінвестованих в ОВДП терміном на один рік. Стандартна ставка податку на доходи – 18% ПДФО та 1,5% військовий збір. Автори концепту розраховували, що за рахунок податкової амністії можна буде вивести у легальне поле до $20 млрд, розповідав Гетманцев в ефірі програми «Свобода слова» у березні 2021-го.
Проте досягти таких результатів не вдалося навіть після продовження податкової амністії ще на пів року. За даними Державної податкової служби, за весь період дії закону було задекларовано 6,2 млрд грн, відрахування до бюджету склали – 379,5 млн грн. Це еквівалент $169,4 млн та $10,3 млн відповідно.
Що пішло не так та чи планує команда Зеленського повернутися до цієї ідеї?
Чому податкова амністія не виправдала очікувань
Повномасштабна війна – головна причина, чому податкова амністія не принесла бажаного результату, зазначає Гетманцев. «До цього ми бачили позитивний результат по надходженнях», – каже голова фінансового комітету ВР.
Чи дійсно це так? На 15 лютого 2022-го (на момент, коли амністія тривала пʼять з половиною місяців) загальна сума амністованих активів склала 1,6 млн грн, а до бюджету було перераховано 95,6 млн грн. Уже тоді було зрозуміло, що задум фактично провалився, вважає податковий аналітик Вʼячеслав Черкашин. «Влада не дала чітких гарантій, що розкрита інформація не стане підставою для подальших переслідувань із боку правоохоронних і контролюючих органів», – коментує він.
Натомість у громадян та бізнесу не було мотивації розкривати незадекларовані кошти та активи. «Досвід інших країн показує, що податкова амністія працює за умови, якщо вона йде в комплексі з системною зміною правил гри», – каже старший економіст Центру економічних стратегій Юрій Гайдай.
В Україні, на думку Гайдая, амністія стала нішевим інструментом для легалізації окремих активів. «У першу чергу власників середнього бізнесу, яким потрібні були гроші зі зрозумілим походженням для придбання активів», – додає він. А великий бізнес давно проводив політику очищення структури власності зі зрозумілою для податкової та іноземних кредиторів звітністю, говорить Гайдай.
Амністія закінчилася. Що далі
Інша проблема – хоч податкова амністія й була виключно добровільною, вона передбачала паралельне посилення контролю держави за необґрунтованими доходами громадян та бізнесу.
«Податкова бачить вашу покупку по реєстру, порівнює з доходами, які у вас є, – пояснював можливий принцип в інтервʼю Forbes Гетманцев. – Якщо сума суттєво перевищує ваші доходи, а ви на запит податкової не можете пояснити, звідки у вас ці гроші, потрібно сплатити податок із цієї суми у розмірі 18%».
Законопроєкт про непрямі методи податкового контролю мало підготувати Міністерство фінансів. Проте до предметного розгляду у Верховній Раді цей задум так і не дійшов.
Нардепи не планують ще раз продовжувати термін дії податкової амністії, розповів Гетманцев. «Це був останній шанс розкрити свої активи, у майбутньому такої можливості не буде», – каже він.
Планів із посилення контролю за незадекларованими активами та коштами громадян поки що також немає – принаймні на час дії воєнного стану. «Але особи, які мають тіньові доходи або активи, у майбутньому повинні бути готові та оцінювати усі ризики», – резюмує Гетманцев.
Ви знайшли помилку чи неточність?
Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.
