Категорія
Гроші
Дата

Передбачуваність та жорстка монетарна політика. Пʼять завдань, які стоятимуть перед новим головою Нацбанку

Передбачуваність та жорстка монетарна політика. Пʼять завдань, які стоятимуть перед новим головою Нацбанку /пресслужба НБУ

пресслужба НБУ

Кирило Шевченко, який очолював Нацбанк з липня 2020 року, подав у відставку за станом здоров’я.

Зміна Голови НБУ під час війни та ще й під час активних перемовин з МВФ з приводу нової програми - це неочікувано. Чи є тут ризики, подібні тим, коли зі скандалом у відставку пішов Яків Смолій?

Forbes запустив YouTube-проєкт «Країна героїв». Дивіться новий епізод про ХЕРСОН після окупації

Сам факт, що голова НБУ залишає посаду під час війни, та ще й під час активних перемовин з МВФ – причому без жодних гострих заяв – свідчить, що про це всі сторони домовилися заздалегідь. Це не спонтанне рішення.

І що так само визначено людину, яка керуватиме НБУ після Шевченка. Хто це буде, ще офіційно невідомо, та інтригу навряд чи триматимуть довго. Скоріше за все, ще у першій половині жовтня Нацбанк отримає нового очільника чи очільницю.

Які завдання, чи виклики, постануть перед новим головою Нацбанка

Продовжити співпрацю з міжнародними партнерами

Фінансова допомога від партнерів – ключова умова для уникнення масштабної фінансової кризи, інфляції та девальвації; внутрішніх ресурсів на війну з Росією нам не вистачить. Найперше з МВФ – у перемовинах з ним НБУ традиційно відіграє провідну роль. А також з урядами та центральними банками країн-партнерів, із міжнародними фінансовими інституціями, із потенційними майбутніми інвесторами. Перемовини, нові домовленості та знайомства, підтримання зв’язків з тими, хто вже допомагає нам грішми.

Налагодити стосунки та координацію дій з іншими державними органами

Насамперед з Міністерством фінансів. Не секрет, що в останні місяці між НБУ та Мінфіном є свого роду «холодна війна». Її час припиняти. Виклик перед новим керівником НБУ – якнайшвидше знайти спільну мову з міністерством. Домовитися, заохотити, може, навіть, спонукати Мінфін підвищити ставку за внутрішніми запозиченнями, ОВДП. Аби спрямувати вільні кошти («профіцит ліквідності») банківської системи на фінансування потреб бюджету, іншими словами, на армію.

Перевірити реальний фінансовий стан банків

І зрозуміти реальний масштаб проблем у секторі. Ті збитки, які банківська система показала з початку вторгнення, щонайменше в 3-4 рази менші від реальних втрат. Боячись паніки вкладників, банки вкрай неохоче визнають втрати кредитів і застав. Навіть попри те, що Нацбанк не карає порушників нормативів, розуміючи, що нормативи «мирного часу» виконувати під час війни неможливо.

Ситуацію варто змінювати. Провести верифікацію активів, насамперед, кредитів, та навіть фінансового стану позичальників всіх банків, насамперед, найбільших. Йдеться навіть не про стрес-тестування – війна сама по собі гірша за найстресовіші сценарії – а про оцінку якості активів, комплексний AQR (Asset Quality Review). Це конче потрібно, аби зрозуміти, якими мають бути вимоги до банків зараз, під час війни, та, особливо потім: може бути так, що доведеться кардинально змінювати самі підходи до регуляцій та нагляду.

І, звісно, зробити це не формально та не нашвидкуруч.

Дотримуватися жорсткої монетарної політики

Що це означає? Тримати облікову ставку високою, та друкувати гроші лише за крайньої потреби. Це програма-мінімум. Плюс обмеження на рух капіталів з України. За війни цьому немає альтернатив. Крім, звісно, високих інфляції та девальвації. Яких поки що вдається уникати.

Своїми словами – дотримуватися тих обіцянок і прогнозів, які НБУ давав та робив протягом війни. Ключова ставка – 25% до II кварталу 2024 року. Емісія – до 30 млрд щомісяця (якщо не буде нагальної потреби і міжнародна допомога надходитиме вчасно).

До речі, тут є і певний «політичний момент». Будь-яку кардинальну зміну чи розворот монетарної політики наші міжнародні партнери сприймуть однозначно – як втрату Нацбанком незалежності. Навіть якщо це не так.

Єдиний виняток, який може бути – повернення до плаваючого обмінного курсу. Але й це варто робити не раніше наступного року – як мінімум, аби продемонструвати незмінність політики та дотримання попередніх обіцянок керівництва НБУ.

Зробити Нацбанк більш зрозумілим та передбачуваним

Насамперед, для ринку. Аби не повторювати ситуації із підвищенням ставки у червні – попри натяки НБУ, для бізнеса та банків це рішення було абсолютно неочікуваним. Розмовляти з ринком більш простою мовою. «Езопова мова» комунікацій Нацбанку (та й будь-якого центрального банку світу), яку розуміють експерти, та не завжди розуміє бізнес та звичайні українці, доречна в мирний час.

Це основні виклики на «тут і зараз». У середньостроковій перспективі – варто готувати поле для майбутніх інвестицій. Це і спрощення кредитних регуляцій, насамперед, відмова від численних документів та застарілих ще років 10 тому вимог; аби бізнес, який має гарний фінансовий стан, міг без проблем та зволікань брати кредити після перемоги. Оновлення регуляцій. Спрощення доступу на ринок для банків. Продовження розчистки небанківського сектора (фінкомпанії, страхові компанії, кредитні спілки тощо) від порушників та «схемних компаній». І багато іншого.

А що ж з обмінним курсом та з кредитами? Адже саме по цих показниках часто оцінюють роботу керівників НБУ. Чому їх нема серед викликів?

Це не до Голови НБУ і не до НБУ. Курс, кредити, інвестиції – це наслідок безпекових ризиків. Стабільний курс, відновлення кредитування та приплив інвестицій можливі лише тоді, коли до мінімуму знизяться безпекові ризики. Іншими словами, коли закінчиться війна. Це виклики не для Нацбанку, а для всієї країни.

 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Катерині Рещук – [email protected]
Новий випуск Forbes Ukraine

Новий випуск Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні