Томаш Фіала, засновник інвесткомпанії Dragon Capital /надано пресслужбою
Категорія
Гроші
Дата

«Виглядає, що все найгірше позаду». Dragon Capital Томаша Фіали відновила майже всі бізнеси. Чого він очікує від 2024 року та на чому заробляє зараз. Інтерв'ю

Томаш Фіала, засновник інвесткомпанії Dragon Capital Фото надано пресслужбою

Засновник інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала про відновлення економіки, відбудову бізнесу, тиск силовиків та інвестиції в українські активи росіян

Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.

Кілька тижнів тому засновник та СЕО інвесткомпанії Dragon Capital Томаш Фіала відсвяткував свої 49 років. З нагоди дня народження він перерахував 49 млн грн у чотири благодійні фонди, які підтримують українську армію. «Це моя опосередкована інвестиція в перемогу», – сказав він під час інтервʼю Forbes. 

Рік тому один із найбагатших бізнесменів України думав, що втратив 90% своїх статків, та був досить песимістичний щодо відновлення української економіки. У травні 2023-го підприємець налаштований значно оптимістичніше.

Під час розмови з Forbes Фіала розповів за рахунок чого зростатиме українська економіка, чи зможе Україна виконати нову програму МВФ, оцінив дії влади щодо російських активів, а також розповів куди планує вкладати гроші.  

Це скорочена та відредагована для зрозумілості версія інтервʼю.

«Якщо лінія зіткнення буде рухатись на схід чи південь, економіка зростатиме швидше»

Як ви оцінюєте поточний стан української економіки за шкалою від 0 до 10?

Напевно на 5.

Якими були оцінки на початку війни або в грудні 2022-го?

Виглядало, що оцінка буде 1 або навіть 0.

Чому негативні прогнози не справджуються? Бізнесмени, особливо сегменту В2С, кажуть, що в них все добре…

Попри те що в 2022-му ВВП впав на 29,1%, його розмір становив $160 млрд – це другий найкращий показник за останні девʼять років.

Цього року ВВП зросте на 3% реально, а номінально – більше. Ми очікуємо, що курс буде стабільним, можливо, ближче до кінця року гривня девальвує менше, ніж на 10%. Інфляція буде нижче 13%.

Негативно впливають експортні обмеження на українські товари, у тому числі з боку Польщі, яка готується до виборів, перебої у роботі зернового коридору та черги на кордоні, які ускладнюють логістику. Позитивно впливає величезний приплив валюти. Минулого року ми отримали $32 млрд до бюджету, цьогоріч очікуємо $43 млрд. Без цього ситуація була б дуже поганою. У 2014–2015 роках ми отримували в чотири рази менше міжнародної допомоги. 

Люди, компанії, інституції, банки, телекомунікації, енергетика виявилися більш стійкими, ніж усі очікували. До середини березня минулого року ми запустили усі наші бізнеси, окрім фізично знищених, і кожен місяць спостерігали зростання продажів та результатів.

Не у всіх бізнесів усе добре. У багатьох проблеми через логістику. Це перш за все виробники залізної руди, металу, а також аграрії. Логістика зʼїдає майже весь прибуток.

Які у вас очікування на 2024-й?

Україна має чотирирічну програму МВФ та отримала комітменти від країн G7 та Євросоюзу. У базовому сценарії до кінця першого кварталу 2027-го Україна повинна отримати $115 млрд за умови виконання закладених структурних маяків. Цього достатньо, щоб покрити дефіцит бюджету, якщо війна продовжиться до середини наступного року. Ця програма дає нам макроекономічну передбачуваність на подальші майже чотири роки, що дуже добре.

Крім того, український уряд взяв на себе зобовʼязання реструктуризувати комерційний борг до серпня 2024-го. Це зробить наш публічний борг більш стійким. Тож ми маємо макроекономічну рамку, працюючу енергетичну інфраструктуру та регулярне надходження грошей. Виглядає, що все найгірше позаду. Навіть якщо буде нова атака на енергетику, більшість компаній готові до цього – закуплено генератори, пальне, старлінки. Ми готові працювати без перерв.

Україна ніколи не виконувала до кінця всі умови МВФ. Який прогноз щодо цієї програми?

Нам доведеться її виконувати, бо без цих грошей буде фінансовий колапс, а перемоги не буде. Зараз ми залежні від фінансової та військової підтримки зарубіжних партнерів. Альтернатив не існує. У нас немає можливості залучати гроші приватних інвесторів через єврооблігації. На 3–5 наступних років ми відрізані від цього джерела.

Що найважче в цій програмі?

Умови не такі важкі. Програма готує нас до євроінтеграції, і якщо все буде добре, то в кінці року почнуться перемовини про членство. Мотивації в нас більше, ніж колись.

Із найважчого – залишитись фіскально-консервативними. Це вже продемонстрував наш парламент, коли прийняли поправку про доплати військовим. Якби не було макрорамки від МВФ, цей популізм було б важко побороти і, можливо, довелось би друкувати гроші.

Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Томаш Фіала Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Чи збігаються ваші очікування щодо закінчення війни в середині 2024-го?

Краще закладати консервативний прогноз щодо війни. Але ми можемо працювати навіть у сьогоднішніх умовах. Якщо війна або сповільниться, або у нас будуть успіхи на фронті і лінія зіткнення буде рухатись на схід чи південь, економіка буде зростати ще швидше.

На початку війни ми зупинили всі капітальні інвестиції та заморозили будівництво. У червні–серпні минулого року все поновили та почали знову вкладати гроші й будувати у Києві та Львові. Вже минулого літа вважали, що з безпекової точки зору найважче позаду. Звісно, понервували, коли восени почалися масовані обстріли і відключення електроенергії. Але і з цим фактором справились. 

«Дам високу оцінку владі, але були похибки»

Які у вас очікування стосовно демографії та відновлення споживчого попиту?

Якщо люди хочуть допомогти Україні, вони повинні повертатись і витрачати гроші тут. Напевно, до середини наступного року повернеться невелика частка людей, що виїхали, – 25–30%. І це буде добре. За різними оцінками, за кордоном залишаються 5–7 млн людей.

Що держава повинна робити, щоб повернути людей? Надати житло, забезпечити роботою…?

В першу чергу потрібно інвестувати в безпеку та перемогу. Тільки коли буде цілком безпечно, люди почнуть повертатись, а економіка запрацює краще. Думаю, з часом зарплати будуть зростати, тому що в деяких секторах людей уже не вистачає. Попит на працівників зростатиме. Але вища зарплата змотивує повертатися лиш невеликий відсоток людей.

Ви планували брати участь у відбудові житла для переселенців? Наприклад, добудовувати обʼєкти на заході Україні, що були заморожені.

Ми пропонували цю опцію приватним західним інвесторам та міжнародним фінансовим інституціям, але поки нікого це не зацікавило.

Як в цілому оцінюєте діяльність влади під час війни? Чи були фатальні помилки?

В цілому дам високу оцінку. Були похибки. Не потрібно було на початку війни знижувати податки та ПДВ на імпорт, нафтопродукти та акцизи.

Є велика проблема з корупцією, наприклад, у Міноборони, Верховному суді, на митниці, в правоохоронних органах. Дивує цинізм деяких людей при владі, які крадуть і під час війни.

Отримані гроші від західних партнерів потрібно буде повертати, тому краще мобілізувати внутрішні приховані ресурси, які знаходяться в тіньовому секторі. 

Нещодавно підприємці опублікували маніфест із набором кроків для зростання економіки на 10% щорічно упродовж 10 наступних років. Чи близькі вам ці тези?

Я вважаю, що не потрібно вигадувати велосипед. Треба йти шляхом зрозумілих базових реформ, які країни Центральної Європи провели ще 20 років тому. Головні – верховенство права, боротьба з корупцією, реформування усіх інституцій, лібералізація усіх тарифів, приватизація майже всього державного майна, вільний ринок землі сільськогосподарського призначення, прозорі тендери на отримання ліцензій із видобутку корисних копалин. Тоді в нас буде медіанна зарплата €1700, як у Чехії, яка має ВВП на душу населення в чотири рази більший, ніж у нас зараз. 

Що з цього можна зробити під час війни?

Все це потрібно було робити у 2018–2021 роках, коли економіка зростала. Але реально зробити і зараз. Наприклад, підняти тарифи на електроенергію та газ і розробити компенсацію найбіднішим верствам населення. Це справедливо, коли ті, хто має гроші, платять ринковий тариф, а інші отримують монетизовану субсидію. Також ніхто не заважає призначити компетентних людей на закупівлі в Міноборони, на митницю, в БЕБ.

За вашими відчуттями, силовики справді посилюють тиск на бізнес?

Є враження, що в них з’явилося більше часу займатися цим. Замість того, щоб наповнювати бюджет грошима з тіньового сектору.

Як ви оцінюєте роботу держави з російським майном в Україні?

Вважаю, що всі ці активи держава повинна націоналізувати. В Україні багато грошей, маємо рекордний приріст ліквідності у банківській системі. Іноземні інвестори не можуть вивести дивіденди, і ці кошти теж лишаються в системі. Можна виставляти активи на продаж. Але все це відбувається повільно. Багато підсанкційних російських власників намагаються корумпувати чиновників, щоб перекласти активи в іншу кишеню.

«Російські активи цікаві, якщо будуть продаватися на прозорому конкурсі»

Вам було б цікаво стати акціонером такого банку, як Sense Bank, з інвестиційної точки зору? Іван Світек, голова правління Юнекс Банку, де ви співвласник, колись працював в «Альфі».

Теоретично, так, Світек зміг би керувати таким банком. До війни це був прибутковий банк, але зараз, найімовірніше, там суттєво зросли «погані кредити» (NPL), і капітал відʼємний, треба буде довливати. Звідти пішло багато клієнтів. І з кожним місяцем, мені здається, фінансовий стан банку погіршується.

Російські активи цікаві Dragon Capital? Ви хотіли взяти участь у конкурсі на купівлю «Моршинської» та Ocean Plaza?

Якщо ці активи будуть продаватися на прозорому конкурсі, ми теж будемо зацікавлені за них позмагатись.

Скільки ви готові інвестувати?

До війни Ocean Plaza коштував $200–220 млн. Зараз ціна, мабуть, вполовину менша. Покупців небагато. Мало компаній готові вливати великі гроші в один актив, куди в будь-який момент може прилетіти ракета. Тому за менші обʼєкти більше конкуренції. Держава повинна забрати цей актив у Ротенбергів, здавати в оренду, адже навіть під час війни він може генерувати $1,5 млн на місяць.

Вас не лякає ризик судової перспективи за такі активи з колишніми власниками?

Якщо держава виставить їх на прозорі торги, ми готові до ризику.

У березні ви відмовились від участі в аукціоні щодо «Моршинської» та звинуватили АРМУ в непрозорому конкурсі. Як ви в цілому оцінюєте ефективність роботи АРМА?

АРМА не дуже ефективна. Їм передали активи на 70 млрд грн, а до бюджету минулого року від них надійшло всього 35 млн грн. Коли вони оголосили конкурс по «Моршинській», ми хотіли брати участь, а потім подивились, як це все відбувається, і відмовились. Це був конкурс на управителя для корпоративних прав, без майна, із зобовʼязанням узгоджувати все, що робиш з цими корпоративними правами, з холдингом на Кіпрі, яким володіють російські акціонери. 

Тобто «Карпатські мінеральні води», які врешті-решт купили ці права, фактично ні на що не впливають?

Наскільки мені відомо, вони ще не закрили цю угоду. Але так, це не дасть їм доступу до компанії. Вони не можуть впливати на виробництво чи менеджмент. Вони можуть ходити на збори акціонерів і все. І навіть те, як голосуєш на зборах акціонерів, потрібно узгоджувати з холдинговою компанією. Склалося враження, що конкурс був затіяний лише для того, щоб акціонери змогли перекласти цей актив шматочками з однієї кишені в іншу.

Чи варто ліквідувати АРМА і створити загальнодержавний фонд управління цими активами?

Ми з 2014-го виступали за створення Бюро економічної безпеки, щоб туди передали всі повноваження від СБУ, податкової поліції та інших, мріяли зробити фінансове НАБУ з ринковими зарплатами. Витратили на це шість років, а вийшло те ж саме, що і було. Тому боюсь давати рекомендацію ліквідувати АРМА та створити щось нове. Потрібно, щоб структурою, яка буде займатись націоналізованим майном, керували не корумповані люди, і це дасть гарні результати.

«Не дуже вірю в інвестиції від фондів а-ля BlackRock під час війни»

У кінці 2021-го Forbes ваші статки оцінював у $340 млн. Як ця цифра змінилась за час війни?

Я свої статки оцінював іншою цифрою.

Якою? Більше чи менше?

Не скажу. Можу сказати відносно. У березні 2022-го я оцінював, що маю мінус 80–90%. Зараз, мабуть, це мінус 50%. Якщо все буде добре з безпекової точки зору, то, напевно, можна повернутись до цифри 2021-го за 3–5 років.

Як зараз виглядає бізнес-модель Dragon Capital?

Залишаються два основні напрямки. Перший – інвестиційний банкінг та торгівля цінними паперами (зараз це облігації та єврооблігації, акцій мало). Другий – інвестиції в private equity, нерухомість.

В інвестбанкінгу є серйозні угоди?

Наприкінці минулого року ми робили з JPMorgan реструктуризацію за євробондами «Укрзалізниці» на $895 млн. На початку 2022-го Dragon Capital виступив радником Miratech у залученні інвестицій від Horizon Capital. У травні 2022-го ми допомогли глобальній IT-компанії Nortal придбати Skelia, лідера в створенні транскордонних ІТ-організацій. На початку цього року як радники брали участь у продажі середньої компанії, але це була непублічна угода. Зараз працюємо ще з однією реструктуризацією боргів. Напрям інвестиційного банкінгу в нас, звісно, скоротився: було 10 співробітників, залишилось пʼять, проте всі вони при ділі. Основні гроші заробляємо на власних інвестиціях та капіталі.

Зараз більш активними є внутрішні чи зовнішні інвестори?

У більшості випадків це внутрішні інвестори. Я не дуже вірю в інвестиції від великих західних фондів а-ля BlackRock під час війни. Вони прийдуть пізніше. Першими інвесторами будуть ті, хто вже тут працював і може оцінити ризики.

Нещодавно Horizon Capital залучив $254 млн у свій фонд. У вас не виникало бажання перезапустити власні фонди?

Це гроші міжнародних корпорацій, які вже були в фондах Horizon раніше і які готові ризикнути й підтримати Україну.

Ми минулого року вийшли з фонду прямих інвестицій Europe Virgin Fund (EVF). Другий private equity фонд Dragon Capital New Ukraine Fund (DCNUF) продовжує працювати успішно і, незважаючи на війну, зараз в плюсі. Ще є три фонди нерухомості, там все нормально, працюємо, вони також в плюсі.

Протягом року плануємо підняти новий фонд. Поки що маємо комітмент ЄБРР на $24,5 млн (частка 35%) і вже отримали $5 млн на добудову першої черги індустріального парку М10 у Львові. Перша черга – 14 400 кв. м, ми плануємо закінчити її будівництво у вересні.

Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Томаш Фіала Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine

Ви втратили багато складської нерухомості під Києвом. Чи встигли вже щось відбудувати?

Частину відновили: наприклад, у Бучі із 30 000 кв. м відновили 16 000 кв. м, і вони працюють. У Стоянці із 97 000 кв. м відновили 7500 кв. м і здали в оренду. Все інше не підлягало відновленню. У Стоянці в нас згоріло десь 90 000 кв. м, металобрухт прибирали шість місяців. Ми були першими, хто почав наводити лад, із власників 11 складів, які були знищені росіянами в Київській області. Дехто навіть не починав.

Скільки довелося інвестувати у відбудову?

На відбудову витратили по кілька сотень тисяч доларів по кожному обʼєкту. А прибрати згорілі конструкції домовилися з компанією, яка собі забирає металобрухт на переробку та вивозить сміття безкоштовно.

Зараз наші інвестиції сконцентровані на Львівщині. Там вигідніше будувати, бо орендні ставки вищі. Хоча всі склади, що в нас залишились на Київщині, повністю заповнені. Коли орендні ставки знову підуть вгору, почнемо будувати і в столичному регіоні.

Яка зараз дохідність?

Якщо дивитися по нашому загальному портфелю нерухомості, куди входить складська, торгова та офісна нерухомість, то у 2023-му дохід упав, порівняно з 2021-м, приблизно на 35% у валюті.

Як змінилась заповненість та орендні ставки офісної нерухомості у 2023-му?

Ситуація з офісною нерухомістю найгірша. Дуже велика вакантність – до 30% – у Києві. Орендні ставки впали на 40%. Цей сектор відновиться лише після війни і, думаю, що це буде досить швидко. У 2015-му вакантність теж була 30%, потім вона впала до 5%, і за чотири роки орендні ставки подвоїлись.

На складах ситуація інша – там все заповнено, вакантності немає взагалі. Ставки в гривні зростають, у доларах вони дещо нижчі, ніж до війни, через девальвацію. У ТРЦ теж все заповнено, і орендні ставки поступово зростають разом зі зростанням товарооборотів орендарів. Ставки на склади, залежно від локації, приблизно 140–150 грн за кв. м + ПДВ. Холодні склади – більше 200 грн за кв. м + ПДВ. На заході ситуація значно краща, ставки там вищі, ніж до війни.

Ви розглядаєте нові обʼєкти нерухомості для інвестицій?

Так, дивимось. Якщо можна буде щось дешево придбати, то підемо на аукціон. У нас поки що є де розвернутись. Наприклад, майданчики в Києві, де ми хотіли будувати складські приміщення. У Львові 140 000 кв. м – це інвестиція десь у $90 млн. Мені подобається цей сегмент, ми були найбільшим власником складських та виробничих приміщень.

У нас був готовий новий фонд для розбудови індустріального парку під Києвом, на Житомирській трасі, а також у Львові. Гроші мали зайти в березні минулого року. ЄБРР повинні були вкласти туди $50 млн акціонерного капіталу. Не встигли. До Києва повернемось пізніше. Поки що минулого року добудували те, що почали до війни, – Obolon Plaza, завершили реконструкцію ТРЦ Piramida. Добудовуємо котеджне містечко Green Hills – там із 240 ділянок продані 90%. Попит на котеджі поступово повертається. 

piramida.ua

ТЦ Piramida, Київ Фото piramida.ua

Ви продали будівлю на вулиці Діловій, в якій розташована редакція «Української правди». Чому? Необхідність чи просто вигідна пропозиція?

Це була вигідна пропозиція, так. Ми купували її десь у 2018 році, і нам зараз запропонували ціну вищу, ніж та, за яку ми купили. Хто покупець – сказати не можемо.

Як розвивається ваш медіабізнес? До війни активно розвивався фінтех-проєкт «Мінфін»? Чи є прибуток?

Він непогано відновлюється в Україні. Крім того, вони запустили свої продукти та сервіси в Казахстані, Філіппінах, В’єтнамі та інших країнах Центральної та Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Європи. Там також гарні результати. До війни ця компанія зростала в два рази щороку. На початку повномасштабної війни в неї було дуже велике падіння, і зараз вона повністю ще не відновилася. Проте з кожним місяцем справи йдуть усе краще, компанія зростає, є прибутковою та впроваджує ряд цікавих фінтех-продуктів. Левова частка виручки – продаж лідів банкам та фінкомпаніям.

Яка ситуація з фінансовими показниками Юнекс Банку? Чи потрібна буде докапіталізація? Як трансформували банківську модель під час війни?

Ще до війни через субборг ми завели туди капітал у розмірі 100 млн грн, щоб мати змогу нарощувати кредитний портфель. Зараз знаходимось у процесі реєстрації додаткового субборгу у розмірі 20 млн грн для розвитку банківського бізнесу. Заборгованість за роздрібним кредитним портфелем у нас приблизно на рівні ринку – до третини портфелю.

Чи є зараз в Україні іноземні дистрес фонди, які шукають цікаві активи?

Я не бачу їхньої активності. Ми бачили дистрес фонди, які зайшли в єврооблігації. Ціни були низькими минулого року – 20–30% від номіналу, тому багато холдерів змінилося. Ціни на корпоративні євробонди цього року зросли, деякі емітенти викуповували з великим дисконтом власні цінні папери, скориставшись нагодою: ДТЕК, «Метінвест» та «Кернел», наприклад. Державні євробонди продовжують торгуватись на рівні 20% від номіналу, оскільки є очікування, що буде реструктуризація в наступному році.

У 2015–2016 роках було багато дистресової пропозиції активів від банків, фонду гарантування вкладів та інших інвесторів. Зараз ситуація інша. Неможливо купити нерухомість із дисконтом 50–70%, як тоді. Банки добре капіталізовані, ліквідні і тримаються за свої активи.

Ви теж інвестували в єврооблігації, яку суму?

Не скажу, але це найцікавіша інвестиція за останній рік. Корпоративні євробонди вже зросли, деякі в два рази, купони виплачують. Це прибуткова інвестиція, на сьогодні вона цікавіша, ніж реальні активи. Ми очікуємо, що дохідність за цієї інвестицією в майбутньому буде 25–50% у валюті.

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні