Категорія
Гроші
Дата

Затримання Ігоря Мазепи. Розбір «факапів» слідства у справі інвестбанкіра від адвокатки Ольги Коваль

Затримання Ігоря Мазепи. Розбір «факапів» слідства у справі інвестбанкіра від адвокатки Ольги Коваль /Сергій Пірієв для Forbes Ukraine

Сергій Пірієв для Forbes Ukraine

Чергове гучне затримання українського бізнесмена, застава у сотні мільйонів, суспільний резонанс, дорікання про тиск на бізнес, з одного боку, та зловтіха, адже ще один «багатий та знаменитий» опинився за ґратами, – з іншого. Якщо ж прибрати зайві емоції та проаналізувати відомі деталі гучної справи Ігоря Мазепи, співзасновника Concorde Capital, то питання до правоохоронців виникнуть, навіть якщо ви не юрист. Про «факапи» слідства у справі інвестбанкіра та чи є шанси переглянути для нього запобіжний захід у 349 млн грн під час слухання в апеляційному суді, розповідає адвокатка, старша юристка Ario Law Firm Ольга Коваль.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

У цьому тексті не буде жодної оцінки безпосередньо обставин справи Ігоря Мазепи, співзасновника Concorde Capital, з придбання земель біля Київського водосховища. У цьому мають розбиратися слідство та суд. Проте важливо надати оцінку, у який спосіб відбулося безпосередньо затримання бізнесмена та чим продиктовані дії правоохоронних органів. 

Певною мірою це допоможе розібратися, чи відбувається тиск на бізнес.

Затримання та підозра

18 січня Державне бюро розслідувань (ДБР) і Нацполіція затримали на польсько-українському кордоні організатора схеми з відчуження земель Київської ГЕС, було вказано в пресрелізі ДБР. Паралельно правоохоронці провели обшуки в офісі Concorde Capital. 

Ігоря Мазепу затримали без відповідної ухвали суду, а зі своїм адвокатом бізнесменові дали можливість поспілкуватися лише за певний час після затримання. Чи це законно? 

За нормами Кримінального процесуального кодексу України (ст. 208), справді є низка виключних випадків затримання особи без ухвали слідчого судді. Зокрема тут, враховуючи публічність справи та, скоріш за все, керуючись п. 4 цієї статті (тобто були обґрунтовані підстави вважати, що особа може втекти з країни), правоохоронці вирішили взяти таку відповідальність та затримати інвестбанкіра. 

Разом з тим, згідно із Кримінальним процесуальним кодексом, правоохоронці, які затримали людину, мають негайно їй повідомити зрозумілою мовою підстави затримання та у скоєнні якого злочину її підозрюють. Також роз’яснити, що затриманий має право на захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, свідчення або не говорити нічого з приводу підозри. 

Як уже зазначалося вище, Мазепі не було надано відповідну можливість одразу звʼязатися із захисником, що можна вважати певним порушенням вимог КПК України. 

Ба більше! Згідно з відео, яке опублікувала Національна поліція, їхній працівник прямо під час затримання робить висновки, що Ігор Мазепа здійснює втечу з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Проте на той час бізнесмен не мав статусу підозрюваного у будь-якому кримінальному провадженні та не був оголошений у розшук.

Чому саме ДБР

Чи підслідні такого роду справи Державному бюро розслідувань? Попри те, що основним ньюзмейкером у справі Мазепи є саме ДБР, права цього відомства розслідувати продаж земель біля Київського водосховища вкрай сумнівні. 

Кримінальний процесуальний кодекс (ч. 4 ст. 216) передбачає виключний перелік кримінальних правопорушень, де слідчі ДБР мають повноваження здійснювати досудове розслідування. Зокрема це стосується держслужбовців категорії А (перших осіб держави), а також працівників правоохоронних органів. 

Держгеокадастр чи його територіальні відомства не входять до цього переліку. Якщо йдеться про корупцію під час придбання земель, то цим мали б займатися антикорупційні органи. 

Наразі ж, враховуючи,зокрема, і час скоєння такого «правопорушення» – 10 років тому, і нещодавні кейси, де фігурантами так само виступають великі бізнеси, це радше нагадує чиєсь намагання перерозподілу груп впливу.

Розмір застави

Окрема дискусія – навколо застави, яку просив для Ігоря Мазепи прокурор та яку визначив суд. Правоохоронні органи стверджують, що «оборудка» навколо землі завдала шкоди державі на 7 млн грн. Проте розмір застави, який заявили прокурори для бізнесмена, – 700 млн грн. Своєю чергою, Печерський суд столиці зменшив її удвічі, до 349 млн грн

Чи мають право прокурори вимагати, а суд ухвалювати заставу, яка у десятки разів перевищує можливу шкоду? 

І так, і ні. Як практика Європейського суду з прав людини, так і норми Кримінального процесуального кодексу України говорять про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків. 

Наприклад, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у скоєнні особливо тяжкого злочину, КПК встановлює розмір застави від 70 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто від 233 600 до 876 000 грн (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК). Разом з тим, у виняткових випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваною у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину особою покладених на неї обов’язків, то застава може бути збільшена. 

Подібного роду практика вже без перебільшення стала досить звичною для національних судів, якщо йдеться про великий бізнес чи високопосадовців. Розмір застави, призначеної Печерським судом Києва Ігорю Мазепі, – у топі найбільших застав останніх років.

Апеляція

Чи є шанси переглянути запобіжний захід для інвестбанкіра під час слухання в апеляційному суді? Вочевидь шанси є. 

Якщо сторона захисту доведе суду необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (мета і підстави застосування запобіжних заходів), а також обставин, передбачених ст. 178 КПК України (обставини, що враховуються під час обрання запобіжного заходу), то суд буде зобов’язаний взяти все це до уваги. 

Слід бути готовим до того, що, доки триватиме апеляційний розгляд (який може затягнутися надовго через, наприклад, процес передачі до суду другої інстанції матеріалів справи чи з будь-яких інших причин), орган досудового розслідування вже звернеться до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу. Це, на жаль, є реаліями сьогоднішнього правосуддя в Україні. 

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні