Категорія
Гроші
Дата

Будівництво поруч із Київською ГЕС може спричинити техногенну катастрофу, вважає ДБР. Чи справді це так, пояснює гідрогеолог Руслан Гаврилюк

Співзасновник інвесткомпанії Concorde Capital Ігор Мазепа 19 січня отримав підозру у справі про заволодіння державною землею поблизу Київської ГЕС. Забудова земель поруч із Київською ГЕС, що фігурують у його справі, може спричинити техногенну катастрофу, заявив на брифінгу 22 січня директор ДБР Олексій Сухачов. Forbes Ukraine запитав у голови Національного екологічного центру України Руслана Гаврилюка, чи може насправді таке статися.

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Руслан Гаврилюк /з особистого архіву

Руслан Гаврилюк, голова Національного екологічного центру України. Фото з особистого архіву

Чи може забудова земель поруч із Київською ГЕС спричинити техногенну катастрофу? 

Ситуація з гідротехнічними спорудами Київської ГЕС непроста і без всілякої забудови. Київське водосховище має земляну дамбу та бетонну греблю, на якій розміщені споруди Київської ГЕС. 

Гребля водосховища – це техногенно небезпечний обʼєкт, під яким перебувають мешканці столиці. Наслідки руйнування такого обʼєкта ми, на жаль, бачили після підриву російськими військами дамби Каховського водосховища. Разом із земляною дамбою це дуже складні об’єкти, зведені ще у 60-х роках минулого століття, вони визначають багато ризиків для Києва. 

Безпосередньо біля самої греблі Київської ГЕС та її гідроагрегатів я не бачив жодних забудов, окрім офісу «Укргідроенерго». Це територія, яка контролюється «Укргідроенерго». Ця ж компанія відповідальна за стан греблі.  

Найвідповідальніша та найнебезпечніша ділянка – гребля та частина дамби, що перекриває річище Дніпра. Далі це вже трохи інша історія.

Яке призначення земляної дамби? 

Коли створювалося Київське водосховище, рівень води підняли приблизно на 13 м (рівень водосховища становить +103 м). Перепад рівня у водосховищі та в Дніпрі нижче дамби водосховища – близько 13 м. Це приблизно чотириповерховий будинок. Оскільки річка Дніпро протікає рівниною, під час створення водосховища затоплювалися значні території, особливо її лівий берег (він низький та пологий). Щоб зменшити це затоплення, побудували захисну дамбу, яка мала б мінімізувати затоплення населених пунктів на лівому березі річки. 

Також побудували обвідний канал. Він «перехоплює» воду, яка фільтрується через захисну дамбу. На карті ми бачимо цю тонку смугу каналу вздовж Лівого берега, фактично на всій протяжності Київського водосховища. Ці споруди створювалися для того, щоб зменшити затоплення та вплив водосховища на Лівий берег. Також щоб мінімізувати втрату з нього води, що зменшує його ефективність.

Чому навколо дамби не можна будувати?

Там, де є дамби, будувати не можна. По-перше, це захисні інженерні споруди. По-друге, це землі водного фонду. Вони мають підтримуватись у належному стані, а не забудовуватися.

Справа Мазепи

Ввечері 18 січня стало відомо, що Держбюро розслідувань затримало засновника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепу, 47. Справа стосується зведення котеджних містечок ще у 2013 році, зазначається в релізі пресслужби бізнесмена. Мазепа володіє комплексами GoodLife та Shelest, що розташовані поблизу Київської ГЕС.

Пізно ввечері 19 січня Печерський райсуд Києва відправив Мазепу до СІЗО у справі про заволодіння державною землею поблизу Київської ГЕС з можливістю застави 349 млн грн.

Забудова земель поруч із Київською гідроелектростанцією, які фігурують у справі бізнесмена Ігоря Мазепи, може призвести до техногенної катастрофи. Постраждати могли не лише місцеві жителі, а й кияни, заявив 22 січня на брифінгу директор ДБР Олексій Сухачов.

Ідеться про землі на території Лебедівської та Хотянівської сільських рад Вишгородського району Київщини, де розміщена лівобережна захисна гребля каскаду Київських ГЕС та ГАЕС протяжністю понад 65 км, зазначив Сухачов. Вона є обʼєктом державної власності та перебуває у віданні Мінекономіки.

Будь-яке житлове будівництво на дамбі заборонене законом, і це не просто так, підсумував Сухачов.

Чи може забудова вздовж відвідного каналу спричинити техногенну катастрофу або ж спровокувати загрозу життю людей?

Це не настільки небезпечний об’єкт, як-от територія безпосередньо біля Київської ГЕС, де великий перепад рівня води й може бути потенційно небезпечна ситуація через зовнішні чинники. Тут ризиків масштабної техногенної катастрофи немає.

Проте, якщо дамба не буде виконувати свою роль і буде фільтрувати більше води, ніж розраховано для її експлуатації в нормальних умовах, можуть бути досить негативні наслідки.

Хочу уточнити про інфраструктуру. Є окремо споруда ГЕС та інші об’єкти для її функціонування, а є водосховище та відвідні канали. Як вони впливають на роботу ГЕС?

Відвідні канали не мають безпосереднього відношення до ГЕС. Водосховище може використовуватися за різним призначенням. У випадку Київського гідроенергетика – це основна його роль.

Каскад дніпровських водосховищ будувався з розрахунком їхнього використання також для водного транспорту, розведення риби, її вилову, водопостачання. На півдні країни у них накопичують воду, яку використовують для зрошення. 

Отже, технологічні споруди не пов’язані з ГЕС, а саме з функціонуванням водосховища. На роботу ГЕС вони впливають опосередковано – через підтримку певного рівня води у водосховищі. Він визначає ефективність роботи гідроагрегатів, що виробляють електроенергію. 

Землі навколо Київської ГЕС. /повідомлення ДБР

Карта земель, якими, на думку слідчих ДБР, незаконно заволоділи за участю Ігоря Мазепи. Фото повідомлення ДБР

Забудова території безпосередньо вздовж відвідного каналу водосховища може якимось чином перешкоджати працівникам ГЕС налагоджувати процес роботи цього інфраструктурного обʼєкта? 

На працівників ГЕС це не має впливу. Звичайно, оскільки водосховище використовується для виробництва електроенергії, «Укргідроенерго» має певні обовʼязки щодо управління ним. Водночас за стан обвідного каналу, роботу помпових станцій, що відкачують з нього воду, відповідає Держводагентство.

«Укргідроенерго» відповідає за виробництво електроенергії. Всі супутні витрати для підтримки водосховища несе держава через Держводагентство. Йому підпорядковується управління, яке відповідає за підтримання захисних масивів дніпровських водосховищ у необхідному стані. 

Зрозуміло, що люди хочуть мати будинки ближче до води. Чи законно забудовуються береги Дніпра, зокрема у Києві – питання риторичне. Наприклад, багатоповерхівки на Лівому березі біля мосту Метро. Забудовники наголошують, що це не берег Дніпра, а його притоки, тому прибережну захисну смугу сумнівно зменшено зі 100 м до 50 м.

Хоча зрозуміло, що все разом це Дніпро. Є різні рукави Дніпра, є Труханів острів та інші острови. Це острови на Дніпрі, відповідно – берег Дніпра, який має бути захищений як це передбачено Водним та Земельним кодексами України.

То забудова території відвідного каналу може призвести до техногенної катастрофи? Можливо, мається на увазі, збільшення забруднення відходами життєдіяльності навколишніх вод?

Ні, про катастрофу тут не варто говорити. Але стійкість земляної дамби може постраждати. 

Прибережну захисну смугу встановлюють, щоб уникнути шкідливого впливу на водні об’єкти, щоб ніхто поруч із водою нічого шкідливого не робив.

Але це екологічний вплив. Не техногенна катастрофа. 

Що собою являє техногенна катастрофа, порівняно з екологічним впливом? 

Техногенна катастрофа – це, наприклад, підрив Каховської ГЕС. Якби постраждала гребля водосховища, щось подібне, але в менших масштабах, могло б статися. 

Можливо сам процес будівництва, риття котлованів для будинків тощо якимось чином може спровокувати появу тріщин у самих спорудах ГЕС чи дамби або ж їх руйнування? Чи порушити цілісність обвідних каналів? 

Вплив на споруди Київської ГЕС та греблю водосховища виключений. Може постраждати передусім земляна захисна дамба водосховища. Але забудова захисної дамби – проблема системна, на якій екологи наголошують уже тривалий час. Цій проблемі понад 10 років, і вона потребує системного розвʼязання.  

Матеріали по темі

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Новий номер Forbes Ukraine

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні