Категорія
Гроші
Дата

Коломойський – у СІЗО із заставою 3 млрд грн, Щиголь за 25 млн грн – на волі. Звідки беруться ці цифри й у чому проблема практики? Розповідає адвокат Вадим Заворітний

9 хв читання

До 300 розмірів прожиткового мінімуму або ж 805 200 грн – такий максимальний розмір застави як запобіжного заходу може бути обраний щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину. Водночас бізнесмену Ігорю Коломойському призначили майже 4 млрд грн застави, експрезиденту компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю – 100 млн грн, ексголові Держспецзв’язку Юрію Щиголю – 25 млн грн. Як суди визначають розмір застав і які є нюанси практики застосування цього запобіжного заходу, розповідає керівний партнер адвокатського обʼєднання «Діксі Лекс» Вадим Заворітний

⚡️Даруємо 40% знижки на річну підписку на сайт Forbes. Ціна зі знижкою — 1079 грн/рік. Діє з промокодом JUNE до 23.06 Оформлюйте зараз за цим посиланням

Людина, її життя і здоровʼя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, про що вказано у ст. 3 Конституції України. 

Основний закон держави гарантує кожній людині право на особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. 

Однак тримання під вартою є не єдиним заходом забезпечення кримінального провадження, під час дії якого обмежуються конституційні права людини. 20 листопада 2012 року в Україні вступило в дію нове кримінальне процесуальне законодавство, яке дало старт новим підходам до кримінального провадження. Фактично відбулася трансформація, що змінила, зокрема, принципи обрання запобіжних заходів підозрюваним та обвинуваченим. 

Призначення запобіжних заходів

Основною ціллю обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 

  • переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
  • знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
  • незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому самому кримінальному провадженні; 
  • перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 
  • вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. 

Запобіжні заходи носять превентивний і забезпечуючий характер, спрямовані на попередження можливої протидії зі сторони підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні.

Також гл. 18 Кримінального процесуального кодексу України передбачає низку запобіжних заходів, одним із яких є застава. 

Суть, ціль і завдання застави 

Запобіжний захід у вигляді застави – це передусім внесення коштів у національній валюті на спеціальний рахунок (визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов’язків.

Застава не є покаранням і не передбачає автоматичного відшкодування шкоди, завданої злочином. 

Обрання запобіжного заходу, зокрема й застави, під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання покладається на слідчого суддю за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або за клопотанням прокурора. А під час судового провадження – на суд за клопотанням прокурора.

Попри те, що застава не є новелою, оскільки як запобіжний захід існувала і під час дії старого законодавства, однак почала активно застосовуватися саме у кримінальних провадженнях. 

Особливого застосування та значення застава набула з початком роботи антикорупційних органів в Україні: Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Саме ці органи часто ініціюють та обирають цей вид запобіжного заходу, оскільки переважна більшість розслідуваних ними злочинів є злочинами економічного спрямування. Відповідно є доречнішим питання про забезпечення процесуальної поведінки підозрюваних, обвинувачених саме через грошове зобов’язання.

Найбільші судові застави за останні роки /інфографіка Forbes Україна

Найбільші судові застави за останні роки Фото інфографіка Forbes Україна

Коли та як застосовується застава

Застава може обиратися підозрюваному, обвинуваченому як окремий вид запобіжного заходу, так і альтернативний при обранні слідчим суддею, судом тримання під вартою (на що вказує ч. 3 ст. 183 КПК України). 

Також є окремі випадки, при яких застава як альтернативний запобіжний захід при триманні під вартою не застосовується: 

  • вчинення злочину із застосуванням насильства або погрозою такого застосування; 
  • загибель людей; 
  • порушення вже обраного раніше запобіжного заходу у вигляді застави; 
  • вчинення особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; 
  • вчинення злочинів проти основ національної безпеки, терористичних актів, деяких воєнних кримінальних правопорушень, злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Визначення грошового розміру застави покладено саме на слідчого суддю, суд (регламентовано ч. 4 ст. 182 КПК України). Обрання запобіжного заходу здійснюється судовим органом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. В кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду – Вищим антикорупційним судом. 

Розмір застави

Розмір застави залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. 

У ч. 5 ст. 182 КПК України диференційовано розміри застав для кожного виду злочинів, зокрема:

  • щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, розмір застави може бути визначений від одного до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі – ПМ) – від 2684 грн до 53 680 грн;
  • щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину – від 20 до 80 ПМ (від 53 680 грн до 214 720 грн);
  • щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину – від 80 до 300 ПМ (від 214 720 грн до 805 200 грн).

Законодавець визначає нижню і верхню межу розміру застави для того чи іншого злочину, даючи при цьому право саме слідчому судді, суду визначати розмір застави з урахуванням різних факторів. До них відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України відносяться обставини кримінального провадження, майновий і сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого й інші дані про особу та наявність ризиків, що передбачені ст. 177 КПК. 

Розмір застави достатньою мірою повинен гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім чітко визначеного діапазону розмірів застав для того чи іншого виду злочину, є виключні випадки, при яких слідчі судді, суди (при встановленні, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків) можуть призначати заставу у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 

При цьому чинне законодавство не дає визначення, що таке виключні випадки, що більше зводиться до формального підходу та суб’єктивності прийняття рішення слідчим суддею, судом. 

Відсутність чіткого розуміння цього поняття тягне за собою визначення застави інколи в мільйонах або ж мільярдах гривень, наочними прикладами чого є:

Найбільші судові застави за останні роки

Найбільші судові застави за останні роки

При визначенні розміру застави, зокрема й у виключних випадках, слідчі судді, суд беруть до уваги такі дані:

  • інформацію про сукупний розмір доходу підозрюваного, обвинуваченого, починаючи з 1998 року до дня розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу (оскільки саме з 1998 року ведеться облік офіційних доходів громадян України);
  • інформацію про доходи за аналогічний період близьких родичів (дружини, чоловіка, дітей, батьків, братів, сестер), особливо тих, які не можуть підтвердити свої статки офіційними доходами;
  • наявність у підозрюваного та його близьких родичів майна (рухомого та нерухомого), зокрема й за кордоном;
  • наявність банківських вкладів, оформлених на підозрюваного, обвинуваченого та їх близьких родичів;
  • суму банківських вкладів (зокрема грошей у банківських сейфових скриньках), вартість цінних паперів, наявність криптовалюти на криптогаманцях;
  • грошові розміри статутних капіталів підприємств, засновниками яких є підозрювані, обвинувачені або їх близькі родичі;
  • наявність інших матеріальних благ (антикварних речей, рідкісних колекцій годинників, дорогих меблів, колекцій старовинних автомобілів та інших цінностей, виявлених у ході слідчих дій);  
  • розмір інкримінованої шкоди;
  • розмір отриманої неправомірної вигоди, незалежно від того, чи вилучено грошові кошти або інші матеріальні блага, чи ні;
  • вартість предметів, які вилучені законом з обігу (зброя, радіоактивні матеріали, речовини та інше), з прив’язкою до ціни на так званому чорному ринку;
  • відсутність міцних соціальних зв’язків на території України (наявність громадянства іншої країни, постійне проживання за межами країни близьких родичів – дружини, дітей).

При визначенні захмарних розмірів застав у виключних випадках слідчі судді, суд посилаються, зокрема, й на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Одним із таких рішень, яке часто використовують представники судової гілки влади, є справа «Мангурас проти Іспанії» від 8 січня 2009 року, де заявник вказує, що розмір застави в сумі €3 млн не був пропорційним його можливостям і не враховано його соціальне становище. 

Суть справи полягала в тому, що внаслідок дій капітана судна Мангураса спричинено екологічну катастрофу, в результаті чого в Атлантичний океан вилилося 70 000 т мазуту. ЄСПЛ у своєму рішенні погодився, що розмір застави був великим, проте з урахуванням захищеного законного інтересу, тяжкості злочину і катастрофічних наслідків, які відбулися у результаті забруднення морського середовища, а також професійного оточення заявника, яке не мало змоги внести таку суму застави, її розмір не був непомірним. 

Серйозність ситуації виправдовувала прагнення іспанських суддів встановити винних у вчиненні цього злочину. Щоб забезпечити присутність заявника в суді, вони діяли розумно, встановивши великий розмір застави, який з урахуванням усіх обставин справи є пропорційним.

Зменшення застави

Розмір застави, як і будь-який запобіжний захід, з кожним наступним розглядом справи (раз на два місяці) може зменшуватися, оскільки відпадають процесуальні ризики перешкоджанню досудового розслідування. Таку практику можна спостерігати в ході розслідування справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого НАБУ та САП звинувачують в отриманні хабара у розмірі $2,7 млн. 

З 18 травня, коли суд відправив Князєва у СІЗО з можливістю внесення застави у 107 млн грн, її розмір Апеляційна палата ВАКС зменшувала вже чотири рази: 31 травня – зі 107,3 млн грн до 75 млн грн; 5 вересня – з 75 млн грн до 55 млн грн; 26 вересня – з 55 млн грн до 45 млн грн; 11 жовтня – із 45 млн грн до 35 млн грн.

У випадку колишнього голови НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, який отримав від НАБУ і САП підозру в розкраданні понад 229 млн грн – частини премії за перемогу над «Газпромом» у Стокгольмському арбітражі, слідчий суддя ВАКС (перша інстанція) прийняв рішення зменшити заставу із 229 млн грн до 107 млн грн (до рівня фактично внесеної).

Інколи апеляційний суд не погоджується із розміром застави та знижує її. Чим довше підозрюваний, обвинувачений перебуває під вартою, тим більша ймовірність зменшення розміру застави. Захист посилається на те, що сума застави є непомірною для клієнта, а ризики перешкоджання слідству з часом відпадають.

Хто може вносити заставу

Застава згідно ч. 2 ст. 182 КПК України може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Останнім не може бути юридична особа:

  • державної або комунальної власності;
  • що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб’єкту господарювання, що є у державній чи комунальній власності. 

Ця норма наділяє підозрюваного, обвинуваченого правом скористатися заставою за сприяння третіх осіб. Вони ж у цьому випадку виступають гарантами належної процесуальної поведінки осіб, щодо яких обрано такий захід, ризикуючи своїми матеріальними благами.

Згідно з постановою Кабміну №15 від 11 січня 2012 року «Про затвердження порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» застава вноситься у національній грошовій одиниці на спеціальний рахунок суду, який обрав такий запобіжний захід, відкритий в органах Казначейства в установленому законодавством порядку (депозитний рахунок суду). 

Кошти мають внести не пізніше п’яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, підтвердженням чого є платіжний документ з відміткою банку про виконання, який надається слідчому, прокурору чи суду, що здійснює кримінальне провадження.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, якого належним чином повідомили, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки (або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки), застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Однак ці кошти після їх звернення в дохід держави не можуть бути використані на відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав внаслідок протиправних дій щодо себе. 

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. 

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, якщо вона внесена саме підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, яка внесена заставодавцем, тобто іншою третьою особою, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Матеріали по темі
Контриб'ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]

Ви знайшли помилку чи неточність?

Залиште відгук для редакції. Ми врахуємо ваші зауваження якнайшвидше.

Виправити
Попередній слайд
Наступний слайд
Передзамовлення нового номеру Forbes Ukraine. Купуйте зараз за 209 грн замість 279 грн

Замовляйте з безкоштовною кур’єрською доставкою по Україні